Природничо-географічний факультет

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 37
  • Item
    Особливості росту розвитку і продуктивність овочевих та пряно – ароматичних культур родини селерові: монографія
    (Вінниця: ТОВНілан-ЛТД, 2024) Князюк, О. В.
    У монографії представлений матеріал, в основу якого покладено аналіз наукової інформації та результати досліджень. Висвітлено значення, застосування та поживна цінність пряно-ароматичних овочевих культур родини Селерові, їх агробіологічні особливості, вимоги до чинників навколишнього середовища, представлені елементи технології вирощування. Монографія рекомендується для виробників, науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів cпеціальності 091 Біологія.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування продуктивності кормових бобів залежно від прийомів вирощування
    (Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження. Збірник наукових праць ВДПУ, 2023) Князюк, О. В.; Рекута, Т. С.; Кушнір, В. В.
    Проведені дослідження показали, що формування врожаю зерна кормових бобів залежить від гідротермічних умов регіону та оптимальних строків сівби як прийому технології. Для умов центрального Лісостепу ефективним є вирощування кормових бобів за строку сівби – 5.04.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ріст, розвиток та продуктивність картоплі за дії синтетичних стимуляторів росту.
    (Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р, 2022) Рогач ., Т.І.; Rogach, T.I.; Рогач, В.В.; Rogach, V.V.; Слюсарова, А.І.; Slyusarova, А.І.
    Стаття присвячена вивченню впливу стимуляторів росту гіберелової кислоти, 1- нафтилоцтової кислоти та 6-бензиламінопурину на ріст, розвиток та продуктивність картоплі сорту Санте. Обробка гібереловою кислотою збільшувала лінійні розміри рослин картоплі. Застосування всіх стимуляторів росту призводило до зростання кількості листків на рослині, листкової маси, площі листкової поверхні та листкового індексу. Застосування синтетичних ауксину та цитокініну зумовило зростання концентрації хлорофілу у листках, а хлорофільний індекс насаджень збільшувався лише після обробки 6-бензиламінопурином. Регулятори росту збільшували маси сирої і сухої речовини стебел. Під впливом препаратів пришвидшувалося накопичення сухої речовини бульб та зростала їх кількість у корчі. За дії стимуляторів росту зростала урожайність культури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ріст, розвиток та продуктивність томатів за дії синтетичних стимуляторів росту
    (Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021–2022 н.р., 2022) Рогач, В.В.; Rogach, V.V.; Рогач, Т.І.; Rogach, T.I.; Фурманець, В.В.; Furmanets, V.V.
    Стаття присвячена вивченню впливу стимуляторів росту гіберелової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти та 6-бензиламінопурину на ріст, розвиток та продуктивність томатів гібриду Хепінет. Обробка препаратами зумовлювала збільшення лінійних розмірів рослин томатів, призводила до зростання кількості листків на рослині та листкової маси. За дії стимуляторів росту збільшувалася площа листкової поверхні та листковий індекс. Застосування препаратів зумовило зростання концентрації хлорофілу у листках та хлорофільного індексу насаджень. Регулятори росту збільшували масу сирої і сухої речовини вегетативних органів та потовщували діаметр стебла і кореневої шийки. Під впливом препаратів пришвидшувалося накопичення сухої речовини плодів та зростала їх кількість на рослині. За дії стимуляторів росту зростала урожайність культури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості росту рослин буряка за дії стимуляторів розвитку
    (Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р, 2022) Ходаніцька, О.О.; Khodanitska, O.O.
    Вивчали вплив стимуляторів розвитку Бетастимуліну та Регопланту на процеси проростання, розвиток листкового апарату та врожайність рослин столового буряка. Було встановлено, що за використання препаратів збільшувалися енергія проростання та лабораторна схожість, формувалися проростки з краще розвиненими пагонами та коренями. Внесення регуляторів росту сприяло формуванню більшої кількості листків у прикореневій розетці порівняно з контролем. Врожайність коренеплодів під впливом стимуляторів росту також збільшувалася.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив регуляторів росту екзогенних рослин на морфогенез, фізіологічні та біохімічні характеристики та продуктивність солодкого перцю Capsicum annuum L.
    (Фізіологія рослин та генетика, 2021) Рогач, В.В.; Войтенко, Л.В.; Щербатюк, М.М.; Кур’ята, В.Г.; Косаківська, І.В.; Рогач, Т.І.; Rogach, V. V.; Voytenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Rogach, T. I.
    В умовах ґрунтово-піщаної культури досліджено ефекти фоліарної обробки 0,005%-ми водними розчинами 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гіберелової кислоти (ГК3) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) на морфогенез, фізіолого-біо¬хімічні характеристики і продуктивність рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що обробка екзогенними регуляторами росту у фазу бутонізації індукувала збільшення лінійних розмірів рослин, кількості листків, біомаси сирих листків, стебел і коренів та біомаси сухої речовини усієї рослини. Після обробки впродовж вегетаційного періоду збільшувались площа листкових плас¬тинок, у фазу утворення плодів — загальна площа листкової поверхні всієї рослини. Виявлено потовщення листкової пластинки внаслідок збільшення об’єму клітин стовпчастої паренхіми. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП індукували збільшення розмірів клітин губчастої паренхіми листків. За обробки екзоген¬ним 6-БАП достовірно зростав вміст хлорофілів у листках, тоді як за дії ГК3 цей показник зменшувався. Після фоліарної обробки усіма досліджуваними регуляторами росту в стеблах перцю солодкого зменшився вміст індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот. Натомість рівень ендогенної ГК3 після обприскування розчинами 1-НОК і ГК3 підвищився, тоді як після обприску¬вання 6-БАП, навпаки, знизився. В листках зафіксовано зростання вмісту ІОК, максимальний ефект спостерігався після обробки синтетичним аукси¬ном. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП гальмували накопичення ГК3, тоді як екзогенна ГК3 посилювала акумуляцію фітогормону. Всі регулятори росту спричинювали зменшення вмісту АБК у листках перцю солодкого. Найвиразнішим був ефект екзогенної ГК3. За дії 1-НОК зменшувався пул ендогенних цитокінінів у стеблах і збільшувався у листках, тоді як обробка розчином ГК3 практично не впливала на накопичення цитокінінів. Усі регулятори росту позитивно впливали на врожайність перцю солодкого: збільшувалась кількість плодів і зростала середня маса одного плоду. Найефективнішою виявилась фоліарна обробка рослин синтетичним аналогом цитокінінів — 6-БАП.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив фоліарної обробки синтетичними регуляторами росту на морфогенез, вміст пігментів, фітогормонів та продуктивність Solanum melongena L.
    (Вісник Харківського національного аграрного університету, 2020) Рогач, В. В.; Войтенко, Л. В.; Щербатюк, М. М.; Рогач, Т. І.; Косаківська, І. В.; Rogach, V. V.; Voytenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Rogach, T. I.; Kosakivska, I. V.
    We analyzed the effect of foliar treatment with 0,005% water solution of 1-naphthylacetic acid (1- NAA), gibberellic acid (GA3) and 6-benzylaminopurine (6-BAP) on the growth and physiological and biochemical characteristics of eggplant (Solanum melongena L.) cv. Almaz during vegetation experiments in soil-sand culture. Exogenous growth regulators in the budding phase were shown to cause some increase in the linear dimensions of the plants, the number of leaves, the fresh weight of leaves, stems and roots, as well as the dry weight of the whole plant. Following treatment with GA3 and 6-BAP solutions, the leaf blade area increased during the whole vegetation period, and at its completion, the total leaf area of a whole plant enlarged too. Exogenous 6-BAP significantly increased the content of chlorophylls in the leaves, while under GA3 it decreased. Growth promoters thickened the leaf blade due to the growth of chlorenchyma cells. In the GA3 and 6-BAP variants, the volume of columnar parenchyma cells increased, and with the use of 1-NAA, cell size of the spongy parenchyma increased. All preparations significantly increased the content of indole -3-acetic acid (IAA), GA3 and abscisic acid (ABA) in stems. Leaves treated with 6-BAP showed trace amounts of endogenous IAA and GA3, whereas exogenous 1-NAA and GA3 effect resulted in a significant IAA content increase. After treatment with 1-NAA, the level of endogenous GA3 decreased, while exogenous GA3 caused the accumulation of hormone in the eggplant leaves. The content of ABA in the plant leaves affected by exogenous 1-NAA and GA3 increased and after treatment with the 6-BAP solution decreased. The pool of cytokinins in the 1-NAA-treated stems and leaves increased, whereas 6-BAP suppressed the accumulation of cytokinins in the stems and stimulated in the leaves. Treatment with GA3 solution had no effect on cytokinin accumulation. All growth promoters increased the number of fruits per eggplant plant and the average weight of one fruit. The most effective was synthetic cytokinin analogue 6-BAP.
  • Thumbnail Image
    Item
    The influence of synthetic growth promoters on morphophysiological characteristics and biological productivity of potato culture
    (Modern Phytomorphology, 2020) Rohach, V. V.; Rohach, T. I.; Kylivnyk, A. M.; Polyvanyi, S. V.; Bayurko, N. V.; Nikitchenko, L. O.; Tkachuk, O. O.; Shevchuk, O. A.; Hudzevych, L. S.; Levchuk, N. V.
    The influence of synthetic plant growth promoters of 1-NAA, GA3 and 6-BAP on growth, leaf apparatus and productivity of the Santé potato culture is investigated. It is found that GA3 increased plant height, number of leaf blades, and weight of their dry matter. All preparations increased leaf area and thickened leaf chlorenchyma. The volume of columnar parenchyma cells increased under the action of GA3 and 6-BAP, and the cell size of the spongy parenchyma only after the use of GA3. The stem chlorophyll-bearing parenchyma thickened under the action of 6-BAP. In the plants, treated with 6-BAP, the content of chlorophyll in leaves and chlorophyll index of plants increased. The leaf index increased after the use of GA3 and 6-BAP. Under the action of GA3, the net productivity of photosynthesis increased. All growth promoters increased the dry weight of the whole plant and the yield of potato tubers.
  • Thumbnail Image
    Item
    Регуляція морфогенезу та процесу виробництва сільськогосподарських культур за допомогою аналогів фітогормонів та модифікаторів їх дії.
    (Karlsruhe: ScientificWorld-NetAkhatAV, 2021) Кур'ята, В. Г.; Kuryata V.; Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H.; Кушнір, О. В.; Kushnir, О.; Ходаніцька, О. О.; Khodanitska, О.; Куц, Б. О.; Kuts, B.
    У монографії розглянуто літературні та експериментальні дані про вплив синтетичних регуляторів росту з різними механізмами фізіологічної дії на ростові процеси, морфогенез, формування і функціонування донорно-акцепторної системи рослин сільськогосподарських культур в зв’язку з їх продуктивністю. Для фізіологів рослин, агрономів, викладачів, аспірантів і студентів біологічних спеціальностей.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості функціонування симбіотичного апарату та споживання азотовмісних сполук рослинами сої за дії інокуляції та хлормекватхлориду
    (Вінниця, 2021, 2021) Голунова, Л. А.; Holynova, L. A.; Кур'ята, В. Г.; Kuryata, V.G.
    Вивчався вплив штаму та дії інгібітора росту рослин групи четвертинних амонієвих сполук на азотний обмін рослин сої. Встановлено, що як передпосівна обробка насіння штамом повільнорослих бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum так і комплексне застосування штаму Bradyrhizobium japonicum та ретарданту посилює функціонування бобово-ризобіального симбіозу проти спонтанної інокуляції. Застосування препаратів призводить до підвищення активності нітрогенази, у фазу цвітіння, та нітратредуктази, у фазу формування бобів, та зміни накопичення азоту у вегетативних органах дослідних рослин сої. Бактеризація насіння штамом Bradyrhizobim japonicum М8 з наступною обробкою рослин ретардантом максимально підвищувала продуктивність рослин сої