Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
5 results
Search Results
Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність баклажанів за впливу регуляторів росту з різними механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2020) Рогач, В. В.; Кірізій, Д.А.; Стасик, О.О.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Stasik, О. О.; Rogach, T. I.Досліджено особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктури та фотосинтетичної активності, а також біологічної продуктивності рослин баклажанів під впливом синтетичних аналогів основних гормонів-стимуляторів росту та ретардантів, із різними механізмами дії. Встановлено, що за дії тебуконазолу (EW-250) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) кількість листків на рослині зростала, а під впливом хлормекватхлориду (ССС-750) та есфону (2-хлороетилфосфонієвої кислоти, (2-ХЕФК) зменшувалася. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини листків і спричинювали потовщення листкової пластинки внаслідок розростання клітин хлоренхіми. За дії ретардантів EW-250, ССС-750 і стимуляторів 6-БАП, гіберелової кислоти (ГК3) об’єм клітин стовпчастої паренхіми збільшувався, а розміри клітин губчастої паренхіми практично не змінювалися. Під впливом регуляторів росту зазнавав змін продиховий апарат рослин. 1-Нафтилоцтова кислота (1-НОК) та ГК3 практично не змінювали кількість клітин нижнього епідермісу на одиницю абаксіальної поверхні листка, але зменшували кількість продихів, а 6-БАП і ретарданти достовірно збільшували як кількість клітин епідермісу, так і кількість продихів. Усі регулятори росту, окрім 1-НОК, достовірно збільшували площу продихів. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини стебел і коренів та масу сухої речовини цілої рослини. Всі сполуки, окрім ГК3, збільшували вміст суми хлорофілів у листках та одночасно підвищували інтенсивність ви¬димого фотосинтезу. Найвищий вміст хлорофілу зафіксовано після обробки EW-250, найвищу фотосинтетичну активність — за дії 6-БАП. Усі регулятори росту посилювали фотодихання й темнове дихання. Інтенсивність транспірації найбільшою мірою зростала після обробки EW-250 і 6-БАП та найсильніше зменшувалася після застосування ГК3. Показано, що усі стимулятори росту і ретарданти (крім етиленпродуценту 2-ХЕФК) підвищували продуктивність культури. Найефективнішим виявилося застосування триазолпохідного ретарданту тебуконазолу й цитокінінового стимулятора росту 6-БАП.Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність перцю (Capsicum annuum L.) за впливу регуляторів росту з різними напрямами та механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2022) Рогач, В. В.; Кірізій, Д. А.; Кур’ята, В. Г.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Kuryata, V. G.; Rogach, T. I.; The peculiarities of growth processes, leaves formation, their mesostructure, photosynthesis, respiration, transpiration, as well as productivity of sweet pepper plants under the impact of synthetic analogues of growth stimulant hormones, and retardants, which differ in mechanisms of action, were studied. It was shown that treatment with growth stimulants increased, and gibberellin inhibitors — decreased the linear size of sweet pepper plants Antey variety. It was found that 6-benzylaminopurine (6-BAP), gibberellic acid (GA3) and tebuconazole (EW-250) increased the number of leaves on the plant, while under the treatment by ethephon (2-chloroethylphosphonic acid, 2-CEPA) and chloromequate chloride (ССС-750) this index was lower than the control, and the action of 1-naphthaleneacetic acid (1-NAA) did not change it. All growth stimulants, and retardants EW-250 and CCC-750 increased the leaves, stems and roots fresh weight, as well as the dry mass of the whole plant, while the treatment with 2-CEPA reduced them. All growth regulators (except 2-CEPA) increased the average leaf area and the total leaf area on the plant during the fruit formation stage. Gibberellin inhibitors and 6-BAP significantly increased the amount of chlorophyll in pepper leaves. Under the action of GA3 this index decreased, and the treatment by 1-NAA did not significantly change it. 2-CEPA, EW-250, CCC-750, and 6-BAP thickened the pepper leaves chlorenchyma. Under the action of all growth substances (except 1-NAA) the columnar parenchyma cells volume increased, and under the influence of GA3, 6-BAP and EW-250, the spongy parenchyma cells size increased also. Growth promotors 1-NAA and GA3, and retardants EW-250 and CCC-750 significantly reduced the number of stomatal cells on leaf surface, and treatment by 6-BAP and 2-CEPA showed a tendency to reduce them. Photosynthesis, photo- and dark respiration rates showed a steady tendency to increase under the action of growth substances (except GA3), while transpiration, on the contrary — to decrease. In general, treatment with growth substances (except 2-CEPA) intensified the flowering of plants and increased their economic productivity. The use of 6-BAP and EW-250 was the most effective.Вивчали особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктуру, фотосинтез, дихання, транспірацію, а також продуктивність рослин перцю солодкого під впливом синтетичних аналогів гормонів-стимуляторів і ретардантів, що відрізняються за механізмом дії. Показано, що обробка стимуляторами росту збільшувала, а інгібіторами гібереліну зменшувала лінійні розміри рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що 6-бензиламінопурин (6-БАП), гіберелова кислота (ГК3) та тебуконазол (EW-250) підвищували кількість листків на рослині, тоді як за обробки есфоном (2-ХЕФК) та хлормекватхлоридом (ССС-750) показник був меншим за контрольний, а за дії 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) практично не змінювався. Усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували масу сирої речовини листків, стебел і коренів, а також масу сухої речовини цілої рослини, тоді як обробка 2-ХЕФК зменшувала їх. Усі регулятори росту (крім 2-ХЕФК) підвищували середню площу листка та загальну площу листків на рослині у фазу формування плодів. Інгібітори гібереліну та 6-БАП достовірно збільшували вміст суми хлорофілів у листках перцю. За дії ГК3 показник знижувався, а обробка 1-НОК його достовірно не змінюва¬ла. 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 та 6-БАП потовщували хлоренхіму листків перцю. За дії усіх регуляторів росту, окрім 1-НОК, зростав об’єм клітин стовпчастої паренхіми, а під впливом ГК3, 6-БАП та EW-250 також збільшувалися розміри клітин губчастої паренхіми. Стимулятори росту 1-НОК і ГК3 та ретарданти EW-250 і ССС-750 достовірно зменшували кількість клітин продихів, а за обробки 6-БАП та 2-ХЕФК спостерігалася тенденція до їх зменшення. Інтенсивності фотосинтезу, фото- і темнового дихання демонстрували стійку тенденцію до підвищення за дії регуляторів росту (крім ГК3), а транспірації, навпаки — до зменшення. В цілому обробка регуляторами росту (крім 2-ХЕФК) інтенсифікувала цвітіння рослин і підвищувала їхню господарську продуктивність. Найефективнішим для підвищення продуктивності культури виявилось застосування 6-БАП та EW-250.Item The effect of growth promotors and retardants on the morphogenesis, photosynthesis and productivity of tomatoes (Lycopersicon esculentum Mill.)(Фізіологія рослин і генетика, 2020) Rohach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Stasik, О. О.; Mickevicius, S.; Rohach, T. I.There were studied the peculiarities of growth processes, the formation of the leaf apparatus, its mesostructure and photosynthetic activity, as well as the biological productivity of the Bobcat hybrid tomato plants under the influence of synthetic analogues of growth promoting hormones — 1-naphthaleneacetic acid (1-NAA), gibberellic acid (GA3), 6-benzylaminopurine (6-BAP), and retardants — chloromequate chloride (ССС-750), tebuconazole (EW-250), ethephon (2-chloroethylphosphonic acid, 2-CEPA), which differ in the action mechanism. It was revealed that growth promotors increased, and retardants reduced the tomato plants height. It was established that 1-NAA, GA3, and CCC-750 increased the leaf number on the plant, while under 2-CEPA treatment, the index was less than the control, and under the EW-250 action it remained practically unchanged. All growth regulators, except 2-CEPA, increased the leaf blades number, the fresh weight, and leaf area. All growth promotors increased the whole plant dry weight, while the retardants EW-250 and CCC-750 did not affect this index, and 2-CEPA significantly reduced it. All retardants and 6-BAP significantly increased the total chlorophyll content in tomato leaves, while under the action of GA3 this index decreased. The retardants EW-250 and CCC-750, and the growth promotor 6-BAP contributed to the thickening of the tomato leaf chlorenchyma, and the ethylene producer 2-CEPA reduced it. Under the influence of all growth regulators, except 2-CEPA, the volume of columnar parenchyma cells increased. It was established that at the stage of fruit formation onset, all growth regulators, except 1-NAA, increased the rate of CO2 assimilation, photorespiration, dark respiration and transpiration. All growth regulators, except 2-CEPA, contributed to the increase in tomatoes yield, while the use of the growth promotor 6-BAP and the retardant EW-250 proved to be the most effective.Item Features of leaf photosynthetic apparatus of sugar beet under retardants treatment(Ukrainian Journal of Ecology, 2019) Shevchuk, O.A.; Tkachuk, O.O.; Kuryata, V.G.; Khodanitska, O.O.; Polyvanyi, S.V.We studied the influence of antigibberellin compounds with different mechanisms of action-Paclobutrazole (0.05%) and Dextrel (0.3%) on the formation of leaf surface, structure of photosynthetic apparatus and features of leaf functioning under retardants artificial growth control on sugar beet plants. We found that retardants treatment slowed the growth of total leaf surface of sugar beet. At the same time, application of Paclobutrazole (0.05%) caused a greater retardation effect on plant growth. The number of dead leaves of treated plants during vegetation season was unchanged compared to control. We established that decrease in the leaf area was accompanied by their thickening due to increase in the size of palisade and spongy parenchyma cells, decrease in the size of epidermal cells and increase in the number of stomatas per unit leaf area. Stomatal index which characterizes the ratio of number of stomata form to the total number of epidermal cells on the same leaf area was identical for all experimental variants, notably, the ratio of stomata and other epidermal cells not changed under retardants application. The rate of photosynthesis of retardants-treated leaves was lower than in a control, and the proportion of respiratory processes in their carbon dioxide gas exchange was greater. Dextrel and Paclobutrazole differently influenced on the ratio of leaf and mesophilic resistances of CO2 diffusion and concentration of carbon dioxide in intercellular spaces, that indicates about different regulation of assimilation apparatus activity with their participation. Retardants are a powerful means to regulate the assimilation apparatus activity, one of the donor-acceptor system component, and can be used for the targeted regulation of plastic substances redistribution in sugar beet.Item Вплив декстрелу та паклобутразолу на продуктивність цукрового буряка(ВДПУ, Вінниця, 2017) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.Вивчали вплив паклобутразолу (0,05% та 0,025%) і декстрелу (0,3%) на морфогенез, продуктивність, мезоструктурну та асиміляційну активність, а також активність гіберелінів і вмісту різних форм абсцизової кислоти у листках цукрового буряка. Встановлено, що зменшення площі листків супроводжується їх потовщенням за рахунок збільшення розмірів клітин стовпчастої та губчастої паренхіми, зменшенням розмірів клітин епідермісу і зростанням кількості продихів на одиницю площі листка. Інтенсивність фотосинтезу листків дослідних рослин була нижчою, ніж контрольних, а частка дихальних процесів у їх вуглекислотному газообміні – більшою. Декстрел та паклобкутразол по-різному впливали на співвідношення листкового і мезофільного опорів дифузії СО2 та концентрацію вуглекислоти у міжклітинниках, що свідчить про різну спрямованість регуляції активності асиміляційного апарату за їх участі. Встановлено, що обробка рослин цукрового буряка 0,025%-им паклобутразолом у період утворення 20-22 листків призводила до зменшення активності вільних гіберелінів, збільшення вмісту вільної абсцизової кислоти (АБК) і зменшення зв’язаної форми АБК в листках. Виявлено, що обробка рослин ретардантами знижує відношення мас сухих речовин гички до коренеплоду, що свідчить про перерозподіл асимілятів на користь росту маси коренеплоду і підвищення показника господарської ефективності урожаю. Найбільш ефективна регуляція продукційного процесу цукрових буряків відбувається при застосуванні розчину 0,025%-го паклобутразолу у період утворення 14-16 листків, що дозволяє підвищити урожайність коренеплодів на 22%, а цукристість – на 1,3%.