Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
6 results
Search Results
Item Принципи і методи створення класифікації ″географічних″ елементів ліхенобіоти. Модель просторової диференціації геосистем суходолу(2015) Зеленко, С.Д.; Zelenko, S.DУ статті наведені методологічні принципи і методи вивчення просторової диференціації ліхенобіоти. Відмічено слабку організацію структурно-функціональних рівнів наукових знань у ліхенології. Ця ситуація не сприяє вирішенню складних проблем пов’язаних із вивченням поширення лишайників і методики проведення ″географічного аналізу″ ліхенобіоти. На основі загальнонаукових методологічних принципів і методів визначені завдання, виконання яких будуть сприяти вирішенню проблем вивчення закономірностей просторової диференціації ліхенобіоти. З метою побудови класифікації ″географічних елементів″ ліхенобіоти, розроблена теоретична модель, яка відображає загальні риси диференціації геосистем на планетарному рівні. Структурними елементами моделі є літосфера і гідросфера як основні складові, які формують природні комплекси, а також клімат як складний комплекс взаємодії компонентів біогеосистеми Землі. У статті детально наводиться порядок створення моделі, обґрунтовано розміщення кожного структурного елементу. Згідно теоретичної моделі диференціації геосистем виділені 5 кліматичних варіантів геосистем: аридний, гумідний, субнівальний, субтропічний, субекваторіальний. Кожному кліматичному варіанту відповідають певні інваріанти геосистем: терра-аквальний, гірський, рівнинний, помірно-континентальний, континентальний. Модель диференціації геосистем є теоретичною основою для створення класифікації ареалогічних елементів ліхенобіоти і впровадження у методику ″географічного аналізу″ ліхенобіоти інваріантно-групового підходу.Item Дерев’яні храми як складова сакральних просторів Поділля(Вінниця: ВДПУ, 2015) Атаман, Л. В.; Ataman, L. V.У статті розглянуто роль та місце дерев’яних храмів Поділля у подано кількісні та якісні характеристики відомих подільських дерев’яних храмів, які знаходяться на території Тернопільської, Вінницької та Хмельницької областей, розглянуто регіональні особливості та відмінності. З’ясовано, що у храмовому будівництві Поділля виділяють два типи церковних споруд – тризрубнi одноверхi та тритрубні триверхі, які належать до схiдноподiльської та захiдноподiльської регіональних шкіл, для яких характерна усталеність архiтектурно-будiвельних традицій. Особливу увагу зосереджено на збереженні дерев’яних храмів Поділля як унікальних пам’яток архітектури та мистецтва. Зазначено, що Поділля є унікальним регіоном для розвитку сакрального туризму, адже тут знаходиться значна кількість сакральних пам’яток, основними з яких є дерев’яні храми.Item Untitled(United Arab Emirates, Ajman, 2017) Денисик, Г. І.; Денисик, Г. И.; Denysyk, G. I.; Вальчук-Оркуша, О. М.; Вальчук-Оркуша, О. Н.; Val’chuk-Orkusha, O. M.Розглядається проблема класифікації і оптимізація дорожніх ландшафтів в одному із регіонів України – Поділля. У структурі дорожніх ландшафтів цього регіону видатні наступні типи: заплава, тераса, нахил, нахиленні і водні розділення, а також характеристичні тільки для Поділля – долини і Твер. Таксономічна система класу дорожніх ландшафтів містить підкласи, незонально-місцеві типи і їх варіанти, класифікацію дорожніх ландшафтів видами місцевості з подальшим розміщенням в їх структурі відповідних типів і видів дорожніх трактатів. Підтверджені чотири види базових економічних ландшафтних підходів до процесу проектування майбутніх дорожніх ландшафтів Поділля, які дозволять раціональніше комбінувати автомобільно-транспортні коридори України і Європи, а також оптимізують розвиток несприятливих процесів в регіональних системах дорожніх ландшафтів.Item Лісові антропогенні ландшафти Поділля(Вінниця, 2015) Канський, В. С.; Канский, В. С.; Kanskyy, V. S.Основними методичними підходами до пізнання лісових антропогенних ландшафтів є просторово-часовий аналіз умов і процесів функціонування сучасних лісових антропогенних ландшафтів Поділля. Досліджено проблеми типології та класифікації лісових антропогенних ландшафтів, визначено критерії виділення їх регіональних структур. Обuрунтовано періодизацію і виділено шість етапів формування і розвитку лісових антропогенних ландшафтів Поділля: етап експериментального освоєння лісових ландшафтів і початкової їх антропогенізації (до І тис. до н.е.); етап початку комплексного освоєння лісових ландшафтів (І тис. н.е. - ХП ст.); етап активного формування лісових антропогенних ландшафтів (XIII - початок XVII ст.); етап знищення лісових ландшафтів в результаті розвитку лісових промислів та кораблебудування (середина XVII - початок XIX ст.); етап промислового освоєння (середина XIX - початок XX ст.) і сучасний етап формування лісових антропогенних ландшафтів (XX - початок XXI ст.). Досліджена сучасна структура лісових антропогенних ландшафтів Поділля, проведена їх класифікація за різними ознаками, дана характеристика умовно-натуральних, похідних та лісокультурних ландшафтів, визначено спектр несприятливих мікроосередкових процесів, характерних для різних таксономічних структур. Виявлені і досліджені регіональні особливості лісових антропогенних ландшафтів, проведено їх районування з виділенням структур. Структури: Зональні: А - Лісопасовишна, Б - Лісопольова. Крайові: І - Малополіська, II - Подільська, III -Придністерська, IV - Придніпровська, V - Побузька та 14 районів. Складено прогноз розвитку, визначено й обгрунтовано основні напрямки покращення, раціонального використання та охорони лісових антропогенних ландшафтів Поділля.Item Звуковий ландшафт: поняття та підходи до класифікації/(Вінниця (ВДПУ), 2016) Канський, В. С.; Канский, В.С.; Kanskyy, V. S,; Канська, В. В; Канская, В. В.; Kanskaya, V. V.У статті звертається особлива увага на те, що роль звуку у формуванні та функціонуванні ландшафтного комплексу у вітчизняній літературі висвітлено недостатньо. Під час стрімкого розвитку нових галузей науки, в ландшафтознавстві з’являються нові напрями, одним із таких є звукове ландшафтознавство. Проаналізовано історію розвитку та становлення звукового ландшафту як окремого напряму ландшафтознавства з 60-х років ХХ століття і до наших днів. Вивчено досвід зарубіжних вчених у становленні поняття звукового ландшафту та його подальший розвиток, наведено приклади дослідження впливу звуку на людський організм та на загальну картину формування ландшафту, здійснено огляд основних наукових праць, що стосуються відповідних досліджень. Запропоновано визначення звукового ландшафту, звуки якого формують «звукову картину», за якою можна визначити форму, стан, динаміку та інші властивості компонентів природного ландшафту і спрогнозувати його подальший вплив на живі організми та їх індивідуальний розвиток. У статті розглядаються підходи до класифікації звукових ландшафтів, які можна поділити на натуральні, натурально-антропогенні та антропогенні; наведено класи звукових ландшафтів за типом звучання, за звучанням у відповідну пору доби. Наведено характеристику видів звуку у ландшафті. Особлива увага звертається на те, що звуковий ландшафт формують звукові ландшафтні комплекси – звукова фація, урочище, місцевість. В рамках досліджння їм запропо- новано відповідне визначення. За звукоморфологічною будовою виділено звукову морфоскульптуру, звукову морфоструктуру та звукову геоструктуру, яким наведено приклади. Класифікувати звукові ландшафти можна відповідно до класифікації антропогенних ландшафтів.Item Аналіз розвитку досліджень типології лісових ландшафтів України(Вінниця, 2014) Канський, В.С.; Kanskyy, V. S.Проаналізовано історію розвитку досліджень типології лісових ландшафтів в Україні, розглянуто основні переваги, недоліки та проблеми типології лісів, а також значення антропогенних лісових ландшафтів у сучасній лісовій типології. На основі аналізу праць Є.В. Алексєєва, П.С. Погребняка, Д.В. Воробйова, П.П. Кожевнікова, Г.Ф. Морозова, В.М. Сукачова, М.М. Вересіна, М.А. Голубця, І.Х. Удри та ін. зроблено висновок, що типології лісових ландшафтів, зокрема, антропогенного походження не приділяється достатньо уваги, що явно впливає на їх раціональне використання.