Природничо-географічний факультет

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 20
  • Thumbnail Image
    Item
    Regulation of morphogenesis and process of agricultural crop production by means of phytohormone analogues and modifiers of their action
    (Karlsruhe: ScientificWorld-NetAkhatAV, 2021) Kuryata, V.; Кур’ята, В. Г.; Shataliuk, H.; Шаталюк, Г.; Kushnir, О.; Кушнір, О.; Khodanitska, О.; Ходаніцька, О.; Kuts, B.; Куц, Б.
    The monograph examines the literature and experimental data on the influence of synthetic growth regulators with different mechanisms of physiological action on growth processes, morphogenesis, formation and functioning of the source-sink system of crops in connection with their productivity. For plant physiologists, agronomists, teachers, postgraduate students and students of biological specialties.
  • Thumbnail Image
    Item
    Продуктивність насіння полуниці садової за дії біостимулюючих препаратів
    (София : Бял ГРАД-БГ, 2021) Долішня, І. І.; Долишня, И. И.; Dolishnya, I. I.; Мотреску, М. Д.; Motrescu, M. D.; Андрушко, Р. В.; Андрушко, М. В.; Andrushko, R. V.; Осаволюк, О. І.; Осаволюк, О. И.; Osavolyuk, O. I.
    Встановлено, що застосовані регулятори росту рослин збільшували об’єм кореневої системи полуниці садової у всіх досліджуваних сортів. У рослин сорту Альбіон за дії Гетероауксину показник підвищувався на 12 %, за використання Епін-екстра – на 112 %; у сорту Флоренс – на 43 % (за дії Гетероауксину) та на 100 % (за обробки Епін-екстра); у сорту Полка – на 44 % (за дії Гетероауксину) та на 33 % (за обробки Епін-екстра). Сходи із насіння різних сортів рослин полуниці садової, яке було оброблене препаратом Епін-екстра з’являлися раніше контрольного варіанту на 5 днів, а за використання Гетероауксину – на 7 днів. Найбільш високорослими були рослини полуниці садової за використання препарату Епін-екстра. Схожість насіння полуниці садової підвищувалася у середньому на 29 %.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив різних за механізмом дії регуляторів росту на онтогенез та продуктивність Cucumis sativus L. : дипломна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2020) Стопа, Маріна Вікторівна; Стопа, М. В.; Stopа, M. V.
    Протягом 2018-2020 рр. вивчали регуляцію ростових процесів та продуктивність рослин огірка гібриду Гейм під впливом регуляторів росту рослин. Встановлено, що передпосівне замочування насіння огірків Етефоном (0,25%) та Епіном (1 мл/л) сприяло посиленню ростових процесів надземної та підземної частин рослин та покращувало якість розсади. Встановлено, що використання регуляторів росту призводило до збільшення довжини кореня та підвищувало його сиру масу. Застосовані препарати призводили до збільшення кількості бічних пагонів на рослини: у рослин дослідних варіантів формувалась більша кількість листків як на головному, так і на бічних пагонах, що призводило до підвищення площі листкової поверхні; сприяли збільшенню кількості насінних плодів на одній рослині на 24-34%, що у свою чергу, призводило до підвищення їх насіннєвої продуктивності. Встановлено, що при використанні різнонаправлених регуляторів росту рослин – інгібітора (етефону) та стимулятора (епіну) на насінні огірка сорту Гейм кращий ефект лабораторної схожості та енергії проростання насіння виявлено за впливу стимулятора росту рослин. Препарат призводив до збільшення лаборатоної схожості насіння на 6,5 %, а енергії проростання – на 22 %.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості морфогенезу та показники продуктивності культури перцю за використання регуляторів росту рослин
    (Вінниця: ВДПУ, 2020) Підгаєвська, Марія Ігорівна; Подгаевская, М. И.; Podgaevskaya, M. I.
    Протягом 2019-2020 рр. вивчали регуляцію ростових процесів та продуктивність культури перцю солодкого сорту Богатир під впливом регуляторів росту рослин стимулювальної дії бурштинової кислоти та Епін-екстра та температури (+15°С та +25°С). Встановлено, що за використання рістрегулювальних препаратів (бурштинова кислота та Епін-екстра) при різних температурах (+15°С та +25°С) підвищувались інтенсивність проростання і схожість насіння перцю солодкого сорту Богатир. Найкращий ефект виявлений при застосуванні препарату Епін-екстра (0,025 г/л) за температури +25°С, де енергія проростання насіння збільшувалася на 15 %, а схожість насіння – 6,6 % більше. Встановлено, що рістрегулювальні препарати при температурах +15°С та +25°С збільшують довжину гіпокотиля проростків перцю солодкого. Найкращий стимулювальний ефект відмічений при температурі +15°С за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Обробка рослин перцю солодкого у фазі формування двох справжніх листків рістрегулювальними препаратами зумовлювала суттєві зміни у морфогенезі дослідних рослин. Препарати збільшували висоту рослин: за дії бурштиновою кислотою (1 г/л) – на 16,6 %, а за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л) – на 22 %. Препарати підвищували біомасу рослин перцю солодкого – на 24 % (бурштинова кислота) та 33 % (Епін-екстра). Найкращий ефект виявлений при використанні препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Встановлено, що застосовані препарати підвищували показники площі листкової поверхні перцю солодкого та збільшували вміст хлорофілів у листках рослин.
  • Thumbnail Image
    Item
    Influence of plant growth regulators on anatomical of fodder bean leaves
    (2020) Шевчук, О.; Shevchuk, О.; Шевчук, В.; Shevchuk, V.
    Досліджено організацію мезоструктури листкового апарату та вміст пігменту у листках при застосуванні регуляторів росту з різним механізмом дії – есфону (2-HEFC) (0,2%) (етиленпродуцент) та Епіну (0,1 мл/л) (стимулятор росту) на рослинах кормових бобів. Обробка регуляторами росту рослин на кормових бобах призвело до потовщення листя, що збільшило ріст стовпчастої та губчастої паренхіми листя. Регулятори росту по-різному впливали на формування продихового апарату листя квасолі. Інгібуюча сполука есфон спричиняла зменшення кількості нижніх клітин епідерми та продихів з одночасним збільшенням площі клітин продихів. Застосування стимулятора росту Епін призвело до збільшення клітин епідерми, без різниці в кількості продихів, але площа клітин продихів значно збільшилася. Встановлено посилення фотосинтетичних процесів за рахунок збільшення вмісту хлорофілу в асимілятивних клітинах листя під есфоном на квасолі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив антигіберелінових препаратів на лабораторну схожість насіння редису
    (London, Ankara, Turkey, 2020) Осаволюк, І. О.; Осаволюк, И. А.; Osavolyuk, I.O.; Андрушко, Р. В.; Andrushko, R. V.; Долішня, І. І.; Долишня, И. И.; Dolishnya, I. I.
    Досліджена залежність лабораторної схожості насіння редису сорту Зоря від обробки його водними розчинами ретардантів свідчить, що застосовані препарати підвищували інтенсивність проростання насіння. Виявлено, що при обробці насіння редису етефоном (0,25 %) та хлормекватхлоридом (0,25 %) лабораторна схожість підвищувалася.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості проростання насіння бобів кормових за дії регуляторів росту рослин
    (Liverpool, United Kingdom, 2020) Вергеліс, В. І.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.; Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.
    За дії регуляторів росту – Гетероауксину (0,2 г/л), Реастиму (1 г/л) та бурштинової кислоти (1 г/л) зменшувалася довжина гіпокотелей у проростків бобів кормових на 40 %, 60 % та 30 % відповідно. Збільшення довжини гіпокотелей на 10 % відмічене у досліді із застосуванням Епіну (1 мл/л). Регулятори росту рослин по-різному впливали на товщину кореневої шийки у проростків бобів кормових: за обробки Гетероауксином (0,2 г/л) та бурштиновою кислотою (1 г/л) довжина гіпокотелей зменшувалася на 2,6 % та 7,9 % відповідно, тоді як застосування Епіну (1 мл/л) та Реастиму (1 г/л) призводило до збільшення довжини гіпокотелей на 7,9 % та 2,6 % відповідно. Застосування всіх регуляторів росту достовірно зменшувало довжину головного кореня у проростків насіння бобів кормових
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив стимулюючих препаратів на якісні характеристики насіння гороху озимого сорту НС Мороз
    (Osaka, Japan, 2020) Шевчук, В. В.; Shevchuk, V. V.
    Впровадження у виробництво гороху озимого є приорітетним напрямком у галузі рослинництва.Метою роботи було висвітлення результатів досліджень впливу стимулюючих препаратів на якісні характеристики насіння гороху озимого. Дослідження проводили на культурі гороху озимого сорту НС Мороз. Проведено передпосівну обробку насіння водними розчинами препаратів Марс (0,2 %) та Ендофіт-L1 (0,2 %), а контроль – водою. У процесі досліджень визначено енергію проростання та лабораторну схожість насіння. Встановлено, що препарати Марс і Ендофіт-L1 підвищують показники лабораторної схожості та енергії проростання насіння. За використання препарату Ендофіт-L1 показник енергії проростання підвищувався на 12 %, а лабораторна схожість насіння – на 8,6 %. Обробка препаратом Марс підвищувала енергію проростання насіння на 15 %, а схожість – на 8,6 %.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання рістрегулювальних препаратів у сільському господарстві та їх токсиколого-екологічні особливості
    (Ванкувер, Канада, 2020) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е. А.; Khodanitska, O. O.
    Зростаючі потреби сучасного сільськогосподарського виробництва визначають необхідність пошуку нових шляхів та способів підвищення урожаю і його якості. Важливим компонентом сучасних технологій рослинництва стають регулятори росту рослин. Роль регуляторів росту рослин різко збільшилася в зв’язку з широким впровадженням інтенсивних технологій виробництва сільськогосподарських культур. В багатьох країнах світу розроблено національні програми по регуляторах росту рослин, що стимулювало створення нового покоління екологічно чистих і високоефективних препаратів спрямованої дії. Рістрегулювальні препарати активно застосовують для підвищення продуктивності культур та їх якості, для пришвидшення росту вегетативних та генеративних органів рослинного організму тощо
  • Thumbnail Image
    Item
    Насіннєва продуктивність сої за використання рістрегулюючих препаратів
    (София, Болгария, 2020) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.
    Передпосівна обробка насіння культури сої сорту Міленіум препаратами стимулюючої дії – Епін-екстра (0,025 г/л), Агоростимулін (1 мл/л), Рівал (1 мл/л) та Корневін (0,5 г/л) призводила до підвищення насіннєвої продуктивності. У всіх досліджуваних варіантах підвищувалася як енергія проростання, так і схожість насіння культури. Виявлено, що найбільш ефективними препаратами для підвищення енергії проростання та схожості насіння культури сої сорту Міленіум є препарати Епін-екстра (0,025 г/л) та Агоростимулін (1 мл/л)