Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
51 results
Search Results
Item Продуктивність насіння полуниці садової за дії біостимулюючих препаратів(София : Бял ГРАД-БГ, 2021) Долішня, І. І.; Долишня, И. И.; Dolishnya, I. I.; Мотреску, М. Д.; Motrescu, M. D.; Андрушко, Р. В.; Андрушко, М. В.; Andrushko, R. V.; Осаволюк, О. І.; Осаволюк, О. И.; Osavolyuk, O. I.Встановлено, що застосовані регулятори росту рослин збільшували об’єм кореневої системи полуниці садової у всіх досліджуваних сортів. У рослин сорту Альбіон за дії Гетероауксину показник підвищувався на 12 %, за використання Епін-екстра – на 112 %; у сорту Флоренс – на 43 % (за дії Гетероауксину) та на 100 % (за обробки Епін-екстра); у сорту Полка – на 44 % (за дії Гетероауксину) та на 33 % (за обробки Епін-екстра). Сходи із насіння різних сортів рослин полуниці садової, яке було оброблене препаратом Епін-екстра з’являлися раніше контрольного варіанту на 5 днів, а за використання Гетероауксину – на 7 днів. Найбільш високорослими були рослини полуниці садової за використання препарату Епін-екстра. Схожість насіння полуниці садової підвищувалася у середньому на 29 %.Item Ріст, розвиток та продуктивність конюшини лучної залежно від просторового розміщення на площі(Sheffield : Science and education LTD, 2021) Глига, А. Д.; Глыга, А. Д.; Gliga, A. D.; Машталір, М. С.; Машталир, М. С.; Mashtalir, M. S.; Юрків, М. О.; Юркив, М. А.; Yurkiv, M. A.Сівба з міжряддям 70 см дозволяє конюшині лучній інтенсивніше формувати надземну частину (на 25–30 % більше), що сприятливо позначається на індивідуальній продуктивності рослин, зміну приростів головного пагона та кореневої системи.Item Особливості ростових процесів озимої пшениці за використання ретарданту(Cognum Publishing House, London, United Kingdom, 2021-01-14) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.В статті представлені результати досліджень по вивченню ростових процесів та анатомічних показників культури озимої пшениці сорту Богдана залежно від обробки препаратом інгібіторного типу – тебуконазолом (0,5 % та 1 %) методами обприскування надземної частини та введенням через кореневу систему. Встановлено, що застосування тебуконазолу різних фізіологічно-активних концентрацій (1 % та 0,5 %) при різних методах введення їх у рослину (через корінь та через обприскування) призводило до уповільнення лінійного приросту та пригнічення росту кореневої системи рослин пшениці. Найбільш чіткий ефект спостерігався при застосування 1%-ного тебуконазолу методом введення препарату через корінь.Item Лінійний ріст гібридів сорго цукрового в залежності від густоти росли(Praha : Publishing House «Education and Science», 2021) Липовий, В. Г.; Лыповый, В. Г.; Lypovy, V. G.; Князюк, О. В.; Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Юрків, М. О.; Юркив, М. О.; Yurkiv, M. O.; Сохан, Ю. С.; Сохан, Ю. С.; Sokhan, Yu. S.Найбільші показники лінійного росту рослин кукурудзи відмічені у пізньостиглого гібриду Аграрний 3 при густоті рослин 80 тис./га в восковій стиглості – 252,6 см, що більше за ранньостиглий гібриду Даш Е при даній густоті рослин і стиглості на 31,2 см.Item Біометричні показники сортів петрушки кучерявої залежно від строку сівби(Praha : Publishing House «Education and Science», 2021) Порхун, А. В.; Порхун, А. В.; Porkhun, A. V.; Рекута, Т. С.; Рекута, Т. С.; Rekuta, T. S.; Машталір, М. С.; Машталир, М. С.; Mashtalir, M. S.; Князюк, О. В.; Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.Встановлено, що у фазі плодоутворення петрушки кучерявої зростала загальна маса рослин. За ранньої сівби відмічена найбільша висота рослин даної культури, а також частка плодів наземної маси рослини.Item Продуктивність ехінацеї пурпурової залежно від прийомів вирощування(София : Бял ГРАД-БГ, 2021) Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Глига, А. Д.; Глыга, А. Д.; Gliga, A. D.; Гусак, Т. В.; Gusak, T. V.; Ткачук, В. А.; Ткачук, В. А.; Tkachuk, V. A.Для формування високої продуктивності ехінацеї пурпурової найбільш сприятливі умови складаються за строку висаджування розсади 20 квітня, оскільки при цьому відмічена максимальна врожайність зеленої маси. Збільшення ширини міжрядь (до 45 см) сприяє підвищенню врожайності культури, а також індивідуальних показників продуктивності (площа листкової поверхні; зелена маса рослини, листків та стебел). Більш щільне розміщення рослин на площі (міжряддя 15 см) сприяло утворенню більшої маси суцвіть.Item Особливості морфогенезу та показники продуктивності культури перцю за використання регуляторів росту рослин(Вінниця: ВДПУ, 2020) Підгаєвська, Марія Ігорівна; Подгаевская, М. И.; Podgaevskaya, M. I.Протягом 2019-2020 рр. вивчали регуляцію ростових процесів та продуктивність культури перцю солодкого сорту Богатир під впливом регуляторів росту рослин стимулювальної дії бурштинової кислоти та Епін-екстра та температури (+15°С та +25°С). Встановлено, що за використання рістрегулювальних препаратів (бурштинова кислота та Епін-екстра) при різних температурах (+15°С та +25°С) підвищувались інтенсивність проростання і схожість насіння перцю солодкого сорту Богатир. Найкращий ефект виявлений при застосуванні препарату Епін-екстра (0,025 г/л) за температури +25°С, де енергія проростання насіння збільшувалася на 15 %, а схожість насіння – 6,6 % більше. Встановлено, що рістрегулювальні препарати при температурах +15°С та +25°С збільшують довжину гіпокотиля проростків перцю солодкого. Найкращий стимулювальний ефект відмічений при температурі +15°С за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Обробка рослин перцю солодкого у фазі формування двох справжніх листків рістрегулювальними препаратами зумовлювала суттєві зміни у морфогенезі дослідних рослин. Препарати збільшували висоту рослин: за дії бурштиновою кислотою (1 г/л) – на 16,6 %, а за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л) – на 22 %. Препарати підвищували біомасу рослин перцю солодкого – на 24 % (бурштинова кислота) та 33 % (Епін-екстра). Найкращий ефект виявлений при використанні препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Встановлено, що застосовані препарати підвищували показники площі листкової поверхні перцю солодкого та збільшували вміст хлорофілів у листках рослин.Item Анатомо-морфологічні зміни рослин томатів за дії стимуляторів росту(Вінниця: ВДПУ, 2020) Любчик, Алла Василівна; Любчик, А. В.; Lyubchyk, A. V.Вивчено дію препаратів рістрегулюючої дії паслінію та домінанту на рослини томатів гібриду Дружок F1. Доведено збільшення висоти рослин, їх маси, кількості листків на рослині та їх площі. За дії препаратів потовщувалася листкова пластинка та збільшувався об’єм стовпчастих клітин, збільшувалася кількості клітини епідермісу, продихів та їх площі. Встановлено, що у листках дослідних рослин відбувалося збільшення основного фотосинтетичного пігменту – хлорофілу. Обробка стимуляторами росту призводила до збільшення кількості та маси плодів на дослідних рослинах, що свідчить про підвищення продуктивності культури. Більш ефективним на рослинах томатів гібриду Дружок F1 було застосування препарату паслінію.Item Дія ретардантів на морфогенез і продуктивність редису(2020) Долішня, І.І.; Андрушко, Р.В.; Осаволюк, І.О.; Шевчук, О.А.; Долишня, И.И.; Андрушко, Р.В.; Осаволюк, И.А.; Шевчук, О.А.; Dolishnya, I.I.; Andrushko, R.V.; Osavolyuk, I.A.; Shevchuk, O.A.Застосування ретардантів есфону (0,25 %) та хлормекватхлориду (0,25 %) на культурі редису сорту Зоря зумовлювало гальмування ростових процесів. Препарати призводили до збільшення кількості та маси листків, подовжували довжину головного кореня та підвищували продуктивність культури (збільшували площу листків та масу коренеплодів).Item Особливості ростових процесів та продуктивність рослин редису за використання ретардантів(2020) Шевчук., О.А.; Ходаніцька, О.О.; Ватаманюк, О.В.; Вергеліс, В.І.; Шевчук, О.А.; Ходаницкая, Е.А.; Ватаманюк, О.В.; Вергелис, В.И.; Shevchuk, O.A.; Khodanitska, O.O.; Vatamanyuk, О.V.; Vergelis, V.I.Одним з перспективних напрямків в овочівництві є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів росту з одночасним збільшенням продуктивності. Метою роботи було висвітлення результатів досліджень регуляції ростових процесів та продуктивності рослин редису під впливом препаратів ретардантної дії Хлормекватхлориду та Етефону. Дослідження проводили на рослинах редису сорту Зоря. Проведено обробку рослин редису у фазі формування двох листків 0,25 %-им розчином Етефону та 0,25 %-им розчином Хлормекватхлориду до повного змочування листків, а контрольні рослини – водопровідною водою. У процесі досліджень визначено морфометричні показники рослин, площу листкової поверхні, урожайність та вміст хлорофілу у листках рослин. Застосування ретардантів Етефону (0,25 %) та Хлормекватхлориду (0,25 %) на рослинах редису сорту Зоря у фазу формування 2-х листків зумовлювало суттєві зміни у морфогенезі рослин: зменшувалась висота рослин, збільшувались маси листків, коренеплодів та площа листкової поверхні. Обробка рослин етиленпродуцентом Етефоном (0,25 %) гальмувала висоту рослин на 19 %, а застосування онієвого ретарданту Хлормекватхлориду (0,25 %) пригнічувало ріст на 4 %. Досліджено, що за використання ретардантів збільшувалась кількість та маса листків у досліджуваних рослин редису у порівняні з контрольним варіантом: за дії Етефону (0,25 %) на 14% та 5 % відповідно, а за обробки Хлормекватхлоридом (0,25 %) – на 14 % та 22 % відповідно. Встановлено, що ретарданти підвищували показники площі листкової поверхні рослин редису. За обробки Хлормекватхлоридом площа листкової поверхні підвищувалася на 22 % у порівняні з контролем. Застосування Етефону було менш ефективним, оскільки даний показник підвищувався лише на 11%. Препарати позитивно впливали на продуктивність рослин редису. За використання Етефону підвищувалась маса коренеплодів редису на 15 %, а за дії хлормекватхлориду – на 28 %.