Природничо-географічний факультет

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Item
    Характеристики будови річкової мережі і фактори формування максимального зливового стоку в басейні р. Ріка
    (Вінниця : ВДПУ, 2003) Кіндюк, Б. В.
    Розглянуто чинники формування зливового стоку як показники попереднього зволоження та характеристики будови річкової мережі. Побудовано залежності між нахилом русел річок, часом бігу, швидкістю переміщення хвилі високої води, максимальними витратами води зливової стоки та заданою кількістю припливів першого порядку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Типологія одиниць ландшафту для туристичних цілей у гірських районах (на прикладі Сілезьких Бескидів, Польща).
    (2022) Жемла-Сесіцка, А.; Андрейчук, В.; Мига-Піонтек, Уршула; Żemła-Siesicka, Anna; Andreychouk, Viacheslav; Myga-Piątek, Urszula
    У статті запропоновано спосіб розмежування та типології просторових ландшафтних одиниць для цілей оптимізації розміщення об’єктів туристичної інфраструктури у гірських районах з високими темпами туристичного освоєння ландшафтного простору. Pозмежування просторових одиниць здійснено на основі виділення річкових басейнів різного порядку («басейновий» підхід). Розмежування та типологія були опрацьовані та апробовані на прикладі одного із карпатських регіонів Польщі - Сілезьких Бескидів. В межах досліджуваної території виділено три головні річкові басейни (річок Вісла, Ольза і Бренниця), а у їх межах - 74 просторові одиниці нижчих рангів. При виділенні одиниць нижчого рангу враховувались форма водозбірного басейну, лісистість та особливості заселення території (характер та розміщення населених пунктів). Ці характеристики були покладені в основу типології просторових одиниць. Проведені в Сілезьких Бескидах дослідження показують зв’язок між фізіономічними типами долин (за формою, рослинним покриттям і розташуванням поселень) та розміщенням об’єктів туристичної інфраструктури. У найбільшій мірі розміщення туристичних елементів пов’язане з розподілом населених пунктів, у той же час лісистість, як виявилось, детермінує їх розташування у найменшій мірі. Описаний спосіб розмежування розчленованого гірського обшару на основі структури річкового басейну є доцільним, оскільки у гірських районах власне водозбори річок і потоків визначають розподіл та динаміку процесів, що детермінують його просторову структуру, Басейнова (потокова) структура гірських районів у вирішальній мірі підпорядковує матеріально-енергетичні обіги у їх межах, змушуючи людину пристосовувати свою господарську (у тому числі туристичну) діяльність до особливостей ландшафтного середовища. Представлена типологія ландшафтних (просторових) одиниць має регіональний характер, але принцип її застосування є універсальним. Тому цей спосіб диференціації території може бути апробований також у інших гірських системах.