Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
11 results
Search Results
Item Особливості мезоструктурної організації листка та анатомічної будови стебла тютюну за дії інгібіторів росту.(Біологія та екологія, 2021) Рогач, В. В.; Талалаєва, О. С.; Кур’ята, В. Г.; Рогач, Т. І.; Rohach, V. V.; Talalayeva, O. S.; Kuryata, V. G.; Rohach, T. I.Рослини тютюну сорту Тернопільський 14 обробляли інгібіторами гібереліну 2-ХЕФК, EW-250 та CCC-750. Під впливом антигіберелінів потовщувалися листкові пластинки тютюну за рахунок розростання хлоренхіми. Найбільше зростання товщини листків встановлено після застосування 2-ХЕФК та EW-25. Ці самі препарати збільшували об’єм клітин стовпчастої паренхіми. Розміри клітин губчастої паренхіми за дії інгібіторів гібереліну достовірно зменшувалися. Встановлено, що ССС-750 збільшував кількість клітин епідермісу на одиницю абаксіальної поверхні листка, а 2-ХЕФК і EW-250 зменшували. Усі інгібітори росту зменшували кількість продихів та збільшували площу продихів. Усі препарати потоншували шар первинної перидерми, а ретарданти потовщували шар коленхіми. EW-250 збільшував розміри клітин склеренхімних волокон, тоді як інші препарати їх зменшували. Усі антигібереліни потовщували оболонки клітин склеренхіми. Етиленпродуцент збільшував товщину шару вторинної перидерми, а інші препарати цей показник зменшували. EW-250збільшував, 2-ХЕФК зменшувала, а ССС-750 не змінював товщину шару ксилеми. Діаметр найбільших судин зменшувався за дії 2-ХЕФК та ССС-750 і не змінювався після обробки EW-250.Item Morphogenesis of mustard white under the action of the antigibberellic preparation chlormequat chloride(Modern Phytomorphology, 2020) Polyvanyi, S.V.; Golunova, L.A.; Baiurko, N.V.; Khodanitska, O.O.; Shevchuk, V.V.; Rоgаch, Т.І.; Tkachuk, O.O.; Knyazyuk, O. V.; Zavalnyuk, O. L.; Shevchuk, O.A.The research in question reveals the influence of the antigibberellic preparation-chlormequat chloride-on growth processes, morphogenesis, content of pigments, leaf mesostructure and functioning of the leaf apparatus of white mustard plants (Sinapis alba L.). It is established that CCS-750 reduces plant height by 4.09% overall. Inhibition of growth processes at the start of the growing season by the retardant led to the formation of more leaves throughout the whole period of vegetation. Similarly, leaf area increased significantly in the experimental version. The basis of such changes was the enlarged stem branching under the action ofthe preparation. Treatment of mustard plants in the budding phase caused optimization of the leaf anatomical structure; there wasthickening of the assimilation parenchyma due to the expansion of its cells. The use of the quaternary ammonium salt of chloroquatechloride led to an increase in the amount of chlorophyll in the mustard leaves.Item Вміст азоту у органах цукрового буряка за використання хлормекватхлориду(Stockholm, Sweden, 2020) Дашківська, М. О.; Дашковская, М. А.; Dashkivska, M. O.; Сітнікова, Є. О.; Ситникова, Е. А.; Sitnikova, E. A.; Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.Дані проведених досліджень свідчать про те, що обробка хлормекватхлоридом суттєво впливає на вміст та перерозподіл азоту у рослин цукрового буряка. В коренеплодах рослин цукрового буряка під впливом препарату відмічалося зниження вмісту загального азоту, що зумовлено зменшенням вмісту небілкового азоту. Отже, застосування ретарданту створює передумови для кращого дозрівання рослин цукрового бурякаItem Вміст азоту у органах цукрового буряка за використання хлормекватхлориду(Stockholm, Sweden, 2020-04-27) Дашківська, М. О.; Дашковская, М. А.; Dashkivska, M. O.; Сітнікова, Є. О.; Ситникова, Е. А.; Sitnikova, E. A.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.Дані проведених досліджень свідчать про те, що обробка хлормекватхлоридом суттєво впливає на вміст та перерозподіл азоту у рослин цукрового буряка. В коренеплодах рослин цукрового буряка під впливом препарату відмічалося зниження вмісту загального азоту, що зумовлено зменшенням вмісту небілкового азоту. Отже, застосування ретарданту створює передумови для кращого дозрівання рослин цукрового буряка.Item Вплив штамів Bradyrhizobium japonicum та ретарданту на анатомічну будову рослин сої(Вінниця, 2020, 2020) Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.На культурі сої (Glycine max (Merr.) L.) вивчався вплив передпосівної інокуляції насіння Bradyrhizobium japonicum 634б й Bradyrhizobium japonicum 30 та хлормекватхлориду на анатомічну будову рослин. Виявлено зміни мезоструктурної організації листка та будови стебла сої за дії застосованих препаратів. Встановлено, що передпосівна інокуляція насіння штамами Bradyrhizobium japonicum 634б й 30 впливала на формування фотосинтетичного апарату рослин. Як обробка насіння бульбочковими бактеріями так і комплексна дія препаратів призводили до потовщення листкових пластинок, формування більш потужної стовпчастої асиміляційної тканини листка. Виявлено позитивний вплив застосування штамів на анатомічну будову стебла проти спонтанної інокуляції аборигенною мікрофлорою. За сумісної дії препаратів відмічалося потовщення стебла дослідних рослин та кращий розвиток коленхіми й склеренхіми, що сприяло підвищенню його міцності та посилювало стійкість проти вилягання.Item Застосування хлормекватхлориду для оптимізації продукційного процесу льону олійного.(Вінниця, – 2019., 2019) Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.Вивчали вплив хлормекватхлориду на продуктивність льону олійного, вміст і якість олії та вміст залишкових кількостей препарату в насінні. Встановлено, що ретардант призводив до підвищення врожаю та змін у його структурі. Під впливом інгібітора росту збільшувався вміст ліпідів у насінні льону, покращувалися якісні характеристики олії, спостерігалося підвищення вмісту ненасичених жирних кислот. Залишковий вміст препарату в насінні не перевищує гранично-допустимих концентрацій.Item Вплив регуляторів росту на якість насіння соняшнику(Вінниця, – 2019., 2019) Рогач, Т.І.; Рогач, Т.И.; Rоgаch, Т.І.В статті розглядаються зміни якісних характеристик насіння за дії хлормекватхлориду, трептолему та їх сумісного застосування на посівах соняшнику. За обробки рослин регуляторами росту відмічалося зменшення вмісту азоту, вуглеводів, при цьому підвищувалась олійність насіння та знижувалась активність його ліпаз, покращувались якісні характеристики соняшникової олії. Більш ефективним було застосування хлормекватхлориду або його суміші із трептолемом.Item Сучасні препарати ретардантної дії в рослинництві(Вінниця, – 2015., 2015) Шаталюк, Г.С.; Shatulyuk, H. S.Проаналізовано основні групи синтетичних регуляторів росту рослин різної хімічної природи, описано їх вплив на фізіологічні процеси, морфогенез і продуктивність сільськогосподарських культур. Особливу увагу приділено групі ретардантів. Охарактеризовано сучасні препарати ретардантної дії, їх вплив на функціонування донорно-акцепторної системи та морфогенез рослин у зв’язку з їх продуктивністю.Item Зміни у морфогенезі соняшнику за дії регуляторів росту(Вінниця, – 2018., 2018) Рогач, Т.І.; Рогач, Т.И.; Rоgаch, Т.І.Тези присвячені вивченню впливу ретарданту хлормекватхлориду, стимулятора росту трептолему та їх суміші на ріст і розвиток рослин соняшнику впродовж вегетації. Встановлено, що під впливом рістрегуляторів збільшувалася товщина стебла та кореневої шийки, при цьому у варіантах із застосуванням ретарданту висота соняшнику була нижчою контролю на 9-16%. За дії регуляторів росту зростала площа листя, максимальні 32,4% зафіксовані на початку цвітіння під впливом хлормекватхлориду. Однак кількість листків на дослідних рослинах не істотно відрізнялася від контролю. Соняшник, оброблений рістрегуляторами, більш інтенсивно накопичував суху речовину. Під впливом хлормекватхлориду, трептолему та їх суміші зростала врожайність культури до 25%.Item Сучасний стан і перспективи використання синтетичних регуляторів росту в рослинництві.(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018) Шаталюк, Г.С.; Shatulyuk, H.S.; Кур’ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Kuryata, V.H.Проаналізовано основні групи синтетичних регуляторів росту рослин різної хімічної природи, описано їх вплив на фізіологічні процеси, морфогенез і продуктивність сільськогосподарських культур. Особливу увагу приділено групі ретардантів. Охарактеризовано сучасні препарати ретардантної дії, їх вплив на функціонування донорно-акцепторної системи та морфогенез рослин у зв’язку з їх продуктивністю.