Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
3 results
Search Results
Item Принципи і методи створення класифікації ″географічних″ елементів ліхенобіоти. Модель просторової диференціації геосистем суходолу(2015) Зеленко, С.Д.; Zelenko, S.DУ статті наведені методологічні принципи і методи вивчення просторової диференціації ліхенобіоти. Відмічено слабку організацію структурно-функціональних рівнів наукових знань у ліхенології. Ця ситуація не сприяє вирішенню складних проблем пов’язаних із вивченням поширення лишайників і методики проведення ″географічного аналізу″ ліхенобіоти. На основі загальнонаукових методологічних принципів і методів визначені завдання, виконання яких будуть сприяти вирішенню проблем вивчення закономірностей просторової диференціації ліхенобіоти. З метою побудови класифікації ″географічних елементів″ ліхенобіоти, розроблена теоретична модель, яка відображає загальні риси диференціації геосистем на планетарному рівні. Структурними елементами моделі є літосфера і гідросфера як основні складові, які формують природні комплекси, а також клімат як складний комплекс взаємодії компонентів біогеосистеми Землі. У статті детально наводиться порядок створення моделі, обґрунтовано розміщення кожного структурного елементу. Згідно теоретичної моделі диференціації геосистем виділені 5 кліматичних варіантів геосистем: аридний, гумідний, субнівальний, субтропічний, субекваторіальний. Кожному кліматичному варіанту відповідають певні інваріанти геосистем: терра-аквальний, гірський, рівнинний, помірно-континентальний, континентальний. Модель диференціації геосистем є теоретичною основою для створення класифікації ареалогічних елементів ліхенобіоти і впровадження у методику ″географічного аналізу″ ліхенобіоти інваріантно-групового підходу.Item Исследование сакрального пространства региона: методология и принципы(Псков: Псковский государственный университет, 2015) Атаман, Л. В.; Ataman, L. V.В статье рассматривается вопрос характеристики подбора наиболее рациональной методики для исследования сакральных пространств региона. Дана характеристика современных методик исследования религиозной сферы и сакральных пространств в сакральной географии. Исследование религиозной деятельности и сакральных пространств имеет свои особенности по отношению к другим исследованям в социальной географии. Отличающимся является то, что сочетается использование методик физической географии (при исследовании сакральных ландшафтов и сакральных пространств) и социальной географии, психологии и философии (при исследовании георелигийнои сферы). Исследовать сакральное пространство любой территории можно как явление, имеющее территориальное выражение, а также как составная социокультурных процессов. В общем смысле сакральное пространство – территория с особыми свойствами, которая выполняет духовную функцию. Они могут быть религиозные, природные и исторические. Сакральные пространства наиболее целесообразно изучать на локальном уровне, в частности в пределах административных районов или областей. В каждом городе, районе, селе есть разные религиозные объекты или местность, которой людьми дано мистическое значение. Это может быть озеро, гора или холм, который выделяется на местности, лес с особым биоценозом или просто часть поля или реки, которые имели важное влияние на жизнь местного населения. То есть как религиозные, так и природные и исторические сакральные пространства лучше всего изучать на локальном уровне, конкретными пределами которого будут границы административных районов. Наиболее целесообразным при комплексном изучении религиозной деятельности и сакральных пространств является выделение четырех этапов исследования: теоретический (подготовительный); оценочный (полевой); аналитический (камеральный); конструктивный (районирование).Item Адсорбційне вилучення іонів цинку з води глинами Черкаського родовища(Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017) Василінич, Т. М.; Vasylinych, T. M.; Дудар, О.; Dudar, O.; Пономаренко, О.; Ponomarenko, О.У роботі наведені результати досліджень процесів поглинання іонів цинку глинами Черкаського родовища. Отримані результати досліджень свідчать про перспективність і ефективність застосування природних мінеральних сорбентів, зокрема верств бентонітової глини, для очищення стічних вод від іонів цинку.