Природничо-географічний факультет

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Чинники остепніння ландшафту Середнього Побужжя
    (Чернівці, 2022) Стефанков, Леонід; Атаман, Людмила
    Розглянуто проблему сучасного остепніння окремих територій лісополя України. Модельний регіон – Середнє Побужжя. Мета – здійснити аналіз основних чинників, що сприяють розвитку сучасного остепніння ландшафту Середнього Побужжя, частково розкрити механізм їх внутрірегіональної дії. Для досягнення мети використано методи аналізу і синтезу, моделювання, природно-антропогенного сумісництва, ГІС – технологій, матеріали власних польових досліджень упродовж 2017-2021 років. Зазначено, що Середнє Побужжя регіон давнього (палеоліт), різнобічного (з епохи Трипілля) й активного освоєння природних ресурсів. Це призвело до поступової заміни натурального лісостепового ландшафту на антропогенний лісопольовий. Показано, що сучасне остепніння Середнього Побужжя зумовлено, переважно, двома чинниками: глобальним потеплінням клімату, що впливає й на регіональні зміни кліматичних умов; суцільною антропонігенізацією натурального ландшафту Середнього Побужжя. Перший чинник детально проаналізовано з використанням матеріалів за 60-річний період спостережень метеостанцій (основна Гайворонська) південної частини Середнього Побужжя; другий – розглянуто як результат заміни переважаючих у минулому лісових (72-75%) на сучасні (65-70%) польові ландшафти. Зазначено, що остепніння Середнього Побужжя проходить із південногосходу на північний-захід, охоплює поступово всю територію, і може призвести до заміни сучасного лісопольового ландшафту на польовий. Цей процес уже чітко прослідковується як у розвитку окремих геокомпонентів (кліматичні умови, грунти, рослинний і тваринний світ), так і загалом ландшафту Середнього Побужжя й потребує подальших досліджень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Антропогенні ландшафти долини річки Уманки
    (Вінниця, 2014) Берчак, В. С.; Berchak, V. S.
    На прикладі річки Уманки розглянуто ступінь антропогенізації долинних ландшафтних комплек-сів з метою пошуку нових підходів до їх реконструкції та раціонального використання у майбутньому.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасні ландшафти заплави Південного Бугу та їх раціональне використання
    (Вінниця (ВДПУ), 2014) Денисик, Г. І.; Denysyk, G. I.
    Розглянуто чинники антропогенізації натуральних ландшафтів заплави річки Південний Буг, що зумовлені основними видами господарської діяльності людей: сільсько-, лісо- і водогосподарської, промислової, рекреаційної та інших. Зазначено, що на початку ХХІ ст. основними чинниками перебудови ландшафтної структури заплави Південного Бугу є сільськогосподарські та рекреаційні. Виокремлено негативні наслідки стихійного освоєння заплави, серед яких повна заміна натуральних ландшафтів антропогенними, втрата заплавності, наявність непритаманних для заплави Південного Бугу техногенних елементів і об’єктів та інші. Запропоновано и частково обґрунтовано напрями реконструкції ландшафтної структури заплави, раціонального використання та охорони її природних ресурсів.