Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
40 results
Search Results
Item Формування продуктивності кормових бобів залежно від прийомів вирощування(Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження. Збірник наукових праць ВДПУ, 2023) Князюк, О. В.; Рекута, Т. С.; Кушнір, В. В.Проведені дослідження показали, що формування врожаю зерна кормових бобів залежить від гідротермічних умов регіону та оптимальних строків сівби як прийому технології. Для умов центрального Лісостепу ефективним є вирощування кормових бобів за строку сівби – 5.04.Item Застосування епіну з метою регуляції росту рослин(Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження / Збірник наукових праць ВДПУ, 2021) Ткачук, О. О.Проаналізовано масштаби застосування регуляторів росту рослин, які є важливим компонентом сучасних технологій рослинництва. Розглянуто особливості дії регулятора росту епіну на сільськогосподарських культурах. Показано його вплив на процеси проростання насіння, приживлення розсади, збільшення урожайності, стимуляції плодоутворення, захисту від несприятливих умов довкілля.Item Вплив препаратів вимпелу та паслінію на ріст та урожайність томатів сорту Анастасія.(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р, 2022) Ткачук, О.О.; Tkachuk, O.O.Вивчено вплив препаратів вимпелу та паслінію на ріст та урожайність рослин томатів сорту Анастасія. Встановлено, що за обробки рослин в період вегетації відбувалося інтенсивне наростання вегетативної маси томатів, що виражалося у збільшенні висоти та маси. За дії вимпелу та паслінію збільшувався вміст фотосинтетичного пігменту у листках дослідних рослин томатів сорту Анастасія. Препарати мали позитивний впливав на урожайність томатів, що виражалося у збільшенні як маси плодів, так їх кількості у кущі.Item Вплив суміші регуляторів росту на особливості перерозподілу елементів мінерального живлення та продуктивність рослин маку(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р., 2022) Поливаний, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Поливана, А.С.; Polivana, A.S.В умовах польового досліду вивчали вплив суміші трептолему і хлормекватхлориду на морфологічні особливості та накопичення і перерозподіл азоту, фосфору і калію рослинами маку олійного. Встановлено, що обробка рослин маку регуляторами росту призводила до посилення галуження стебла, збільшення кількості, площі та маси листків. Обробка сумішшю препаратів призводила до потовщення основної асиміляційної тканини листка хлоренхіми внаслідок розростання її клітин. Внаслідок цих змін фотосинтетичного апарату суттєво підвищувався донорний потенціал рослин маку олійного. Внаслідок посиленого галуження стебла за дії препаратів закладалася додаткова кількість нових атрагуючих центрів – коробочок. Це призводило до перерозподілу надлишку елементів мінерального живлення в бік формування плодів.Item Особливості морфогенезу та показники продуктивності культури перцю за використання регуляторів росту рослин(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Підгаєвська ., М. І; Podgaevskaya, M.I.Протягом 2019-2020 рр. вивчали регуляцію ростових процесів та продуктивність культури перцю солодкого сорту Богатир під впливом регуляторів росту рослин стимулювальної дії бурштинової кислоти та Епін-екстра та температури (+15°С та +25°С). Встановлено, що за використання рістрегулювальних препаратів (бурштинова кислота та Епін-екстра) при різних температурах (+15°С та +25°С) підвищувались інтенсивність проростання і схожість насіння перцю солодкого сорту Богатир. Найкращий ефект виявлений при застосуванні препарату Епін-екстра (0,025 г/л) за температури +25°С, де енергія проростання насіння збільшувалася на 15 %, а схожість насіння – 6,6 % більше. Встановлено, що рістрегулювальні препарати при температурах +15°С та +25°С збільшують довжину гіпокотиля проростків перцю солодкого. Найкращий стимулювальний ефект відмічений при температурі +15°С за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Обробка рослин перцю солодкого у фазі формування двох справжніх листків рістрегулювальними препаратами зумовлювала суттєві зміни у морфогенезі дослідних рослин. Препарати збільшували висоту рослин: за дії бурштиновою кислотою (1 г/л) – на 16,6 %, а за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л) – на 22 %. Препарати підвищували біомасу рослин перцю солодкого – на 24 % (бурштинова кислота) та 33 % (Епін-екстра). Найкращий ефект виявлений при використанні препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Встановлено, що застосовані препарати підвищували показники площі листкової поверхні перцю солодкого та збільшували вміст хлорофілів у листках рослин.Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність баклажанів за впливу регуляторів росту з різними механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2020) Рогач, В. В.; Кірізій, Д.А.; Стасик, О.О.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Stasik, О. О.; Rogach, T. I.Досліджено особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктури та фотосинтетичної активності, а також біологічної продуктивності рослин баклажанів під впливом синтетичних аналогів основних гормонів-стимуляторів росту та ретардантів, із різними механізмами дії. Встановлено, що за дії тебуконазолу (EW-250) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) кількість листків на рослині зростала, а під впливом хлормекватхлориду (ССС-750) та есфону (2-хлороетилфосфонієвої кислоти, (2-ХЕФК) зменшувалася. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини листків і спричинювали потовщення листкової пластинки внаслідок розростання клітин хлоренхіми. За дії ретардантів EW-250, ССС-750 і стимуляторів 6-БАП, гіберелової кислоти (ГК3) об’єм клітин стовпчастої паренхіми збільшувався, а розміри клітин губчастої паренхіми практично не змінювалися. Під впливом регуляторів росту зазнавав змін продиховий апарат рослин. 1-Нафтилоцтова кислота (1-НОК) та ГК3 практично не змінювали кількість клітин нижнього епідермісу на одиницю абаксіальної поверхні листка, але зменшували кількість продихів, а 6-БАП і ретарданти достовірно збільшували як кількість клітин епідермісу, так і кількість продихів. Усі регулятори росту, окрім 1-НОК, достовірно збільшували площу продихів. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини стебел і коренів та масу сухої речовини цілої рослини. Всі сполуки, окрім ГК3, збільшували вміст суми хлорофілів у листках та одночасно підвищували інтенсивність ви¬димого фотосинтезу. Найвищий вміст хлорофілу зафіксовано після обробки EW-250, найвищу фотосинтетичну активність — за дії 6-БАП. Усі регулятори росту посилювали фотодихання й темнове дихання. Інтенсивність транспірації найбільшою мірою зростала після обробки EW-250 і 6-БАП та найсильніше зменшувалася після застосування ГК3. Показано, що усі стимулятори росту і ретарданти (крім етиленпродуценту 2-ХЕФК) підвищували продуктивність культури. Найефективнішим виявилося застосування триазолпохідного ретарданту тебуконазолу й цитокінінового стимулятора росту 6-БАП.Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність перцю (Capsicum annuum L.) за впливу регуляторів росту з різними напрямами та механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2022) Рогач, В. В.; Кірізій, Д. А.; Кур’ята, В. Г.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Kuryata, V. G.; Rogach, T. I.; The peculiarities of growth processes, leaves formation, their mesostructure, photosynthesis, respiration, transpiration, as well as productivity of sweet pepper plants under the impact of synthetic analogues of growth stimulant hormones, and retardants, which differ in mechanisms of action, were studied. It was shown that treatment with growth stimulants increased, and gibberellin inhibitors — decreased the linear size of sweet pepper plants Antey variety. It was found that 6-benzylaminopurine (6-BAP), gibberellic acid (GA3) and tebuconazole (EW-250) increased the number of leaves on the plant, while under the treatment by ethephon (2-chloroethylphosphonic acid, 2-CEPA) and chloromequate chloride (ССС-750) this index was lower than the control, and the action of 1-naphthaleneacetic acid (1-NAA) did not change it. All growth stimulants, and retardants EW-250 and CCC-750 increased the leaves, stems and roots fresh weight, as well as the dry mass of the whole plant, while the treatment with 2-CEPA reduced them. All growth regulators (except 2-CEPA) increased the average leaf area and the total leaf area on the plant during the fruit formation stage. Gibberellin inhibitors and 6-BAP significantly increased the amount of chlorophyll in pepper leaves. Under the action of GA3 this index decreased, and the treatment by 1-NAA did not significantly change it. 2-CEPA, EW-250, CCC-750, and 6-BAP thickened the pepper leaves chlorenchyma. Under the action of all growth substances (except 1-NAA) the columnar parenchyma cells volume increased, and under the influence of GA3, 6-BAP and EW-250, the spongy parenchyma cells size increased also. Growth promotors 1-NAA and GA3, and retardants EW-250 and CCC-750 significantly reduced the number of stomatal cells on leaf surface, and treatment by 6-BAP and 2-CEPA showed a tendency to reduce them. Photosynthesis, photo- and dark respiration rates showed a steady tendency to increase under the action of growth substances (except GA3), while transpiration, on the contrary — to decrease. In general, treatment with growth substances (except 2-CEPA) intensified the flowering of plants and increased their economic productivity. The use of 6-BAP and EW-250 was the most effective.Вивчали особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктуру, фотосинтез, дихання, транспірацію, а також продуктивність рослин перцю солодкого під впливом синтетичних аналогів гормонів-стимуляторів і ретардантів, що відрізняються за механізмом дії. Показано, що обробка стимуляторами росту збільшувала, а інгібіторами гібереліну зменшувала лінійні розміри рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що 6-бензиламінопурин (6-БАП), гіберелова кислота (ГК3) та тебуконазол (EW-250) підвищували кількість листків на рослині, тоді як за обробки есфоном (2-ХЕФК) та хлормекватхлоридом (ССС-750) показник був меншим за контрольний, а за дії 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) практично не змінювався. Усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували масу сирої речовини листків, стебел і коренів, а також масу сухої речовини цілої рослини, тоді як обробка 2-ХЕФК зменшувала їх. Усі регулятори росту (крім 2-ХЕФК) підвищували середню площу листка та загальну площу листків на рослині у фазу формування плодів. Інгібітори гібереліну та 6-БАП достовірно збільшували вміст суми хлорофілів у листках перцю. За дії ГК3 показник знижувався, а обробка 1-НОК його достовірно не змінюва¬ла. 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 та 6-БАП потовщували хлоренхіму листків перцю. За дії усіх регуляторів росту, окрім 1-НОК, зростав об’єм клітин стовпчастої паренхіми, а під впливом ГК3, 6-БАП та EW-250 також збільшувалися розміри клітин губчастої паренхіми. Стимулятори росту 1-НОК і ГК3 та ретарданти EW-250 і ССС-750 достовірно зменшували кількість клітин продихів, а за обробки 6-БАП та 2-ХЕФК спостерігалася тенденція до їх зменшення. Інтенсивності фотосинтезу, фото- і темнового дихання демонстрували стійку тенденцію до підвищення за дії регуляторів росту (крім ГК3), а транспірації, навпаки — до зменшення. В цілому обробка регуляторами росту (крім 2-ХЕФК) інтенсифікувала цвітіння рослин і підвищувала їхню господарську продуктивність. Найефективнішим для підвищення продуктивності культури виявилось застосування 6-БАП та EW-250.Item Вплив регуляторів росту екзогенних рослин на морфогенез, фізіологічні та біохімічні характеристики та продуктивність солодкого перцю Capsicum annuum L.(Фізіологія рослин та генетика, 2021) Рогач, В.В.; Войтенко, Л.В.; Щербатюк, М.М.; Кур’ята, В.Г.; Косаківська, І.В.; Рогач, Т.І.; Rogach, V. V.; Voytenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Rogach, T. I.В умовах ґрунтово-піщаної культури досліджено ефекти фоліарної обробки 0,005%-ми водними розчинами 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гіберелової кислоти (ГК3) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) на морфогенез, фізіолого-біо¬хімічні характеристики і продуктивність рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що обробка екзогенними регуляторами росту у фазу бутонізації індукувала збільшення лінійних розмірів рослин, кількості листків, біомаси сирих листків, стебел і коренів та біомаси сухої речовини усієї рослини. Після обробки впродовж вегетаційного періоду збільшувались площа листкових плас¬тинок, у фазу утворення плодів — загальна площа листкової поверхні всієї рослини. Виявлено потовщення листкової пластинки внаслідок збільшення об’єму клітин стовпчастої паренхіми. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП індукували збільшення розмірів клітин губчастої паренхіми листків. За обробки екзоген¬ним 6-БАП достовірно зростав вміст хлорофілів у листках, тоді як за дії ГК3 цей показник зменшувався. Після фоліарної обробки усіма досліджуваними регуляторами росту в стеблах перцю солодкого зменшився вміст індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот. Натомість рівень ендогенної ГК3 після обприскування розчинами 1-НОК і ГК3 підвищився, тоді як після обприску¬вання 6-БАП, навпаки, знизився. В листках зафіксовано зростання вмісту ІОК, максимальний ефект спостерігався після обробки синтетичним аукси¬ном. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП гальмували накопичення ГК3, тоді як екзогенна ГК3 посилювала акумуляцію фітогормону. Всі регулятори росту спричинювали зменшення вмісту АБК у листках перцю солодкого. Найвиразнішим був ефект екзогенної ГК3. За дії 1-НОК зменшувався пул ендогенних цитокінінів у стеблах і збільшувався у листках, тоді як обробка розчином ГК3 практично не впливала на накопичення цитокінінів. Усі регулятори росту позитивно впливали на врожайність перцю солодкого: збільшувалась кількість плодів і зростала середня маса одного плоду. Найефективнішою виявилась фоліарна обробка рослин синтетичним аналогом цитокінінів — 6-БАП.Item Фізіолого-біохімічні основи застосування ретардантів в рослинництві.(Karlsruhe: ScientificWorld-NetAkhatAV, 2022) Кур'ята, В. Г.; Kuryata, V.H.; Попроцька, І. В.; Poprotska, I. V.У монографії узагальнено результати вивчення впливу різних груп ретардантів на морфогенез, формування та функціонування донорно-акцепторної системи рослин у зв’язку з урожайністю сільськогосподарських культур. Обговорено мезоструктурні особливості листя та активність фотосинтетичних процесів за умов штучного пригнічення лінійного росту та різного навантаження рослини плодами та насінням. Досліджено вплив ретардантів на донорно-акцепторні відносини у гетеротрофну фазу розвитку в умовах ското- та фотоморфогенезу. Розглянуто питання гормональної регуляції морфогенезу рослин, особливості накопичення, тимчасового зберігання та розподілу асимілятів і поживних речовин між акцепторами – процеси вегетативного росту та карпогенезу під впливом ретарданту з різними механізмами дії. Монографія для фізіологів рослин, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Регуляція морфогенезу та процесу виробництва сільськогосподарських культур за допомогою аналогів фітогормонів та модифікаторів їх дії.(Karlsruhe: ScientificWorld-NetAkhatAV, 2021) Кур'ята, В. Г.; Kuryata V.; Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H.; Кушнір, О. В.; Kushnir, О.; Ходаніцька, О. О.; Khodanitska, О.; Куц, Б. О.; Kuts, B.У монографії розглянуто літературні та експериментальні дані про вплив синтетичних регуляторів росту з різними механізмами фізіологічної дії на ростові процеси, морфогенез, формування і функціонування донорно-акцепторної системи рослин сільськогосподарських культур в зв’язку з їх продуктивністю. Для фізіологів рослин, агрономів, викладачів, аспірантів і студентів біологічних спеціальностей.