Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
94 results
Search Results
Item Формування продуктивності кормових бобів залежно від прийомів вирощування(Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження. Збірник наукових праць ВДПУ, 2023) Князюк, О. В.; Рекута, Т. С.; Кушнір, В. В.Проведені дослідження показали, що формування врожаю зерна кормових бобів залежить від гідротермічних умов регіону та оптимальних строків сівби як прийому технології. Для умов центрального Лісостепу ефективним є вирощування кормових бобів за строку сівби – 5.04.Item Застосування епіну з метою регуляції росту рослин(Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження / Збірник наукових праць ВДПУ, 2021) Ткачук, О. О.Проаналізовано масштаби застосування регуляторів росту рослин, які є важливим компонентом сучасних технологій рослинництва. Розглянуто особливості дії регулятора росту епіну на сільськогосподарських культурах. Показано його вплив на процеси проростання насіння, приживлення розсади, збільшення урожайності, стимуляції плодоутворення, захисту від несприятливих умов довкілля.Item Вплив препаратів вимпелу та паслінію на ріст та урожайність томатів сорту Анастасія.(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р, 2022) Ткачук, О.О.; Tkachuk, O.O.Вивчено вплив препаратів вимпелу та паслінію на ріст та урожайність рослин томатів сорту Анастасія. Встановлено, що за обробки рослин в період вегетації відбувалося інтенсивне наростання вегетативної маси томатів, що виражалося у збільшенні висоти та маси. За дії вимпелу та паслінію збільшувався вміст фотосинтетичного пігменту у листках дослідних рослин томатів сорту Анастасія. Препарати мали позитивний впливав на урожайність томатів, що виражалося у збільшенні як маси плодів, так їх кількості у кущі.Item Формування продуктивності рослин нуту за дії інокуляції штамом Mezoryzobium Cicery та хлормекватхлориду(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р, 2022) Голунова, Л.А.; Holynova, L.A.; Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.В статті представлено результати впливу штаму та інгібітора росту рослин хлормекватхлориду (застосованого у фазу бутонізації) на процес формування та функціонування азотфіксувального та фотосинтетичного апарату, анатомічні зміни листків у зв’язку з урожайністю нуту культурного. За обробки регуляторами росту (як штаму так і комбінованого використання препаратів) виявлено посилення нодуляційної активності, збільшення площі листкового апарату та накопичення фотосинтетичних пігментів (суми хлорофілів (а+b)). В мезоструктурі листків встановлено збільшенням об’єму палісадної й лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Внаслідок зазначених змін за дії препаратів зростала чиста продуктивність фотосинтезу. В структурі урожайності нуту відбувалося посилення обнасіненості рослин, зростання маси 1000 насінин та урожайності культури проти необробленого контролю.Item Особливості морфогенезу та показники продуктивності культури перцю за використання регуляторів росту рослин(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Підгаєвська ., М. І; Podgaevskaya, M.I.Протягом 2019-2020 рр. вивчали регуляцію ростових процесів та продуктивність культури перцю солодкого сорту Богатир під впливом регуляторів росту рослин стимулювальної дії бурштинової кислоти та Епін-екстра та температури (+15°С та +25°С). Встановлено, що за використання рістрегулювальних препаратів (бурштинова кислота та Епін-екстра) при різних температурах (+15°С та +25°С) підвищувались інтенсивність проростання і схожість насіння перцю солодкого сорту Богатир. Найкращий ефект виявлений при застосуванні препарату Епін-екстра (0,025 г/л) за температури +25°С, де енергія проростання насіння збільшувалася на 15 %, а схожість насіння – 6,6 % більше. Встановлено, що рістрегулювальні препарати при температурах +15°С та +25°С збільшують довжину гіпокотиля проростків перцю солодкого. Найкращий стимулювальний ефект відмічений при температурі +15°С за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Обробка рослин перцю солодкого у фазі формування двох справжніх листків рістрегулювальними препаратами зумовлювала суттєві зміни у морфогенезі дослідних рослин. Препарати збільшували висоту рослин: за дії бурштиновою кислотою (1 г/л) – на 16,6 %, а за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л) – на 22 %. Препарати підвищували біомасу рослин перцю солодкого – на 24 % (бурштинова кислота) та 33 % (Епін-екстра). Найкращий ефект виявлений при використанні препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Встановлено, що застосовані препарати підвищували показники площі листкової поверхні перцю солодкого та збільшували вміст хлорофілів у листках рослин.Item Особливості ростових процесів полуниці садової за дії регуляторів росту рослин(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2019) Бурдейна, В. О.; Burdeynaya, V.А.Протягом 2018-2019 рр. вивчали регуляції ростових процесів та продуктивності рослин полуниці садової сортів Альбіон, Флоренс та Полка під впливом регуляторів росту рослин Гетероауксину та Епіну-екстра. За дії регуляторів росту рослин у всіх досліджуваних сортів полуниці садової підвищувалися показники фотосинтетичної поверхні. Встановлено, що регулятори росту підвищували урожайність плодів у всіх досліджуваних сортів рослин полуниці садової. Даний показник зростав за обробки Гетероауксином на 12-41%, а за використання препарату Епін-екстра на 36-60 %. Сходи із насіння різних сортів рослин полуниці садової, яке було оброблене препаратом Епін-екстра з’являлися раніше контрольного варіанту на 5 днів, а за використання Гетероауксину – на 7 днів. Найвищий відсоток схожості насіння відмічене в усіх досліджуваних сортів полуниці садової при застосуванні препарату Епін-екстра.Item Вплив антигіберелінових препаратів на накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин картоплі сорту Санте(ScienceRise: Biological Science, 2019) Рогач, В. В.; Рябоконь, О. В.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Ryabokon, О. V.; Rogach, Т. І.Метою дослідження було встановлення впливу антигіберелінових препаратів з різним механізмом дії на ростові процеси, листковий апарат, накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин картоплі та з’ясування змін у продуктивності культури під їх впливом. Матеріали та методи. Польові дрібноділянкові досліди закладали у вегетаційні періоди 2013-2015 років. Рослини картоплі (Solanum tuberosum L.) сорту Санте обробляли у фазу бутонізації водними розчинами тебуконазолу (EW-250) (0,025 %), хлормекватхлориду (ССС-750) (0,25 %) і есфоном (2-ХЕФК) (0,15 %) за допомогою ранцевого обприскувача СО-12 «Marolex». Досліджували вплив препаратів на висоту рослин, листковий апарат, концентрацію суми хлорофілів у листках, питому поверхневу щільність листків, площу листя та вміст різних форм вуглеводів у вегетативних органах. Забір сухого матеріалу для біохімічних досліджень та визначення фітометричних показників і вмісту хлорофілу проводили кожні 10 діб. Вміст різних форм вуглеводів в органах рослин визначали йодометричним методом у фіксованому сухому матеріалі. Результати досліджень обробляли статистично за допомогою комп’ютерної програми Statistica 6.0. Результати. Встановлено, що всі препарати зменшували лінійні розміри рослин картоплі, збільшували вміст суми хлорофілів у листках та питому поверхневу щільність листкових пластинок. За дії етиленпродуценту 2-ХЕФК найсуттєвіше гальмувалися ростові процеси та найбільше потовщувалися листкові пластинки у рослин картоплі. Під впливом ретардантів зростала кількість листків на рослині та маса їх сухої речовини. EW-250 збільшував площу листя та максимально підвищував вміст хлорофілу. Застосування EW-250 та ССС-750 посилювало відтік цукрів та реутилізацію крохмалю з коріння, стебел та листків у другій половині вегетації. Препарати посилювали накопичення крохмалю у бульбах картоплі. Застосування етиленпродуценту 2-ХЕФК було неефективним, незважаючи на ряд позитивних змін у фізіолого-біохімічних показниках. Висновки. Ретарданти EW-250 та ССС-750, гальмуючи ростові процеси у рослин картоплі, оптимізувало листковий апарат, змінювали характер донорно-акцепторних відносин у них шляхом посилення відтоку пластичних речовин від надземних вегетативних органів до коріння та бульб, що підвищувало продуктивність культури. Найефективнішим виявилося застосування EW-250.Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність баклажанів за впливу регуляторів росту з різними механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2020) Рогач, В. В.; Кірізій, Д.А.; Стасик, О.О.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Stasik, О. О.; Rogach, T. I.Досліджено особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктури та фотосинтетичної активності, а також біологічної продуктивності рослин баклажанів під впливом синтетичних аналогів основних гормонів-стимуляторів росту та ретардантів, із різними механізмами дії. Встановлено, що за дії тебуконазолу (EW-250) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) кількість листків на рослині зростала, а під впливом хлормекватхлориду (ССС-750) та есфону (2-хлороетилфосфонієвої кислоти, (2-ХЕФК) зменшувалася. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини листків і спричинювали потовщення листкової пластинки внаслідок розростання клітин хлоренхіми. За дії ретардантів EW-250, ССС-750 і стимуляторів 6-БАП, гіберелової кислоти (ГК3) об’єм клітин стовпчастої паренхіми збільшувався, а розміри клітин губчастої паренхіми практично не змінювалися. Під впливом регуляторів росту зазнавав змін продиховий апарат рослин. 1-Нафтилоцтова кислота (1-НОК) та ГК3 практично не змінювали кількість клітин нижнього епідермісу на одиницю абаксіальної поверхні листка, але зменшували кількість продихів, а 6-БАП і ретарданти достовірно збільшували як кількість клітин епідермісу, так і кількість продихів. Усі регулятори росту, окрім 1-НОК, достовірно збільшували площу продихів. Усі сполуки, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини стебел і коренів та масу сухої речовини цілої рослини. Всі сполуки, окрім ГК3, збільшували вміст суми хлорофілів у листках та одночасно підвищували інтенсивність ви¬димого фотосинтезу. Найвищий вміст хлорофілу зафіксовано після обробки EW-250, найвищу фотосинтетичну активність — за дії 6-БАП. Усі регулятори росту посилювали фотодихання й темнове дихання. Інтенсивність транспірації найбільшою мірою зростала після обробки EW-250 і 6-БАП та найсильніше зменшувалася після застосування ГК3. Показано, що усі стимулятори росту і ретарданти (крім етиленпродуценту 2-ХЕФК) підвищували продуктивність культури. Найефективнішим виявилося застосування триазолпохідного ретарданту тебуконазолу й цитокінінового стимулятора росту 6-БАП.Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність перцю (Capsicum annuum L.) за впливу регуляторів росту з різними напрямами та механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2022) Рогач, В. В.; Кірізій, Д. А.; Кур’ята, В. Г.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Kuryata, V. G.; Rogach, T. I.; The peculiarities of growth processes, leaves formation, their mesostructure, photosynthesis, respiration, transpiration, as well as productivity of sweet pepper plants under the impact of synthetic analogues of growth stimulant hormones, and retardants, which differ in mechanisms of action, were studied. It was shown that treatment with growth stimulants increased, and gibberellin inhibitors — decreased the linear size of sweet pepper plants Antey variety. It was found that 6-benzylaminopurine (6-BAP), gibberellic acid (GA3) and tebuconazole (EW-250) increased the number of leaves on the plant, while under the treatment by ethephon (2-chloroethylphosphonic acid, 2-CEPA) and chloromequate chloride (ССС-750) this index was lower than the control, and the action of 1-naphthaleneacetic acid (1-NAA) did not change it. All growth stimulants, and retardants EW-250 and CCC-750 increased the leaves, stems and roots fresh weight, as well as the dry mass of the whole plant, while the treatment with 2-CEPA reduced them. All growth regulators (except 2-CEPA) increased the average leaf area and the total leaf area on the plant during the fruit formation stage. Gibberellin inhibitors and 6-BAP significantly increased the amount of chlorophyll in pepper leaves. Under the action of GA3 this index decreased, and the treatment by 1-NAA did not significantly change it. 2-CEPA, EW-250, CCC-750, and 6-BAP thickened the pepper leaves chlorenchyma. Under the action of all growth substances (except 1-NAA) the columnar parenchyma cells volume increased, and under the influence of GA3, 6-BAP and EW-250, the spongy parenchyma cells size increased also. Growth promotors 1-NAA and GA3, and retardants EW-250 and CCC-750 significantly reduced the number of stomatal cells on leaf surface, and treatment by 6-BAP and 2-CEPA showed a tendency to reduce them. Photosynthesis, photo- and dark respiration rates showed a steady tendency to increase under the action of growth substances (except GA3), while transpiration, on the contrary — to decrease. In general, treatment with growth substances (except 2-CEPA) intensified the flowering of plants and increased their economic productivity. The use of 6-BAP and EW-250 was the most effective.Вивчали особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктуру, фотосинтез, дихання, транспірацію, а також продуктивність рослин перцю солодкого під впливом синтетичних аналогів гормонів-стимуляторів і ретардантів, що відрізняються за механізмом дії. Показано, що обробка стимуляторами росту збільшувала, а інгібіторами гібереліну зменшувала лінійні розміри рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що 6-бензиламінопурин (6-БАП), гіберелова кислота (ГК3) та тебуконазол (EW-250) підвищували кількість листків на рослині, тоді як за обробки есфоном (2-ХЕФК) та хлормекватхлоридом (ССС-750) показник був меншим за контрольний, а за дії 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) практично не змінювався. Усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували масу сирої речовини листків, стебел і коренів, а також масу сухої речовини цілої рослини, тоді як обробка 2-ХЕФК зменшувала їх. Усі регулятори росту (крім 2-ХЕФК) підвищували середню площу листка та загальну площу листків на рослині у фазу формування плодів. Інгібітори гібереліну та 6-БАП достовірно збільшували вміст суми хлорофілів у листках перцю. За дії ГК3 показник знижувався, а обробка 1-НОК його достовірно не змінюва¬ла. 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 та 6-БАП потовщували хлоренхіму листків перцю. За дії усіх регуляторів росту, окрім 1-НОК, зростав об’єм клітин стовпчастої паренхіми, а під впливом ГК3, 6-БАП та EW-250 також збільшувалися розміри клітин губчастої паренхіми. Стимулятори росту 1-НОК і ГК3 та ретарданти EW-250 і ССС-750 достовірно зменшували кількість клітин продихів, а за обробки 6-БАП та 2-ХЕФК спостерігалася тенденція до їх зменшення. Інтенсивності фотосинтезу, фото- і темнового дихання демонстрували стійку тенденцію до підвищення за дії регуляторів росту (крім ГК3), а транспірації, навпаки — до зменшення. В цілому обробка регуляторами росту (крім 2-ХЕФК) інтенсифікувала цвітіння рослин і підвищувала їхню господарську продуктивність. Найефективнішим для підвищення продуктивності культури виявилось застосування 6-БАП та EW-250.Item The effect of growth promotors and retardants on the morphogenesis, photosynthesis and productivity of tomatoes (Lycopersicon esculentum Mill.)(Фізіологія рослин і генетика, 2020) Rohach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Stasik, О. О.; Mickevicius, S.; Rohach, T. I.There were studied the peculiarities of growth processes, the formation of the leaf apparatus, its mesostructure and photosynthetic activity, as well as the biological productivity of the Bobcat hybrid tomato plants under the influence of synthetic analogues of growth promoting hormones — 1-naphthaleneacetic acid (1-NAA), gibberellic acid (GA3), 6-benzylaminopurine (6-BAP), and retardants — chloromequate chloride (ССС-750), tebuconazole (EW-250), ethephon (2-chloroethylphosphonic acid, 2-CEPA), which differ in the action mechanism. It was revealed that growth promotors increased, and retardants reduced the tomato plants height. It was established that 1-NAA, GA3, and CCC-750 increased the leaf number on the plant, while under 2-CEPA treatment, the index was less than the control, and under the EW-250 action it remained practically unchanged. All growth regulators, except 2-CEPA, increased the leaf blades number, the fresh weight, and leaf area. All growth promotors increased the whole plant dry weight, while the retardants EW-250 and CCC-750 did not affect this index, and 2-CEPA significantly reduced it. All retardants and 6-BAP significantly increased the total chlorophyll content in tomato leaves, while under the action of GA3 this index decreased. The retardants EW-250 and CCC-750, and the growth promotor 6-BAP contributed to the thickening of the tomato leaf chlorenchyma, and the ethylene producer 2-CEPA reduced it. Under the influence of all growth regulators, except 2-CEPA, the volume of columnar parenchyma cells increased. It was established that at the stage of fruit formation onset, all growth regulators, except 1-NAA, increased the rate of CO2 assimilation, photorespiration, dark respiration and transpiration. All growth regulators, except 2-CEPA, contributed to the increase in tomatoes yield, while the use of the growth promotor 6-BAP and the retardant EW-250 proved to be the most effective.