Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
45 results
Search Results
Item Вплив гібереліну та ретардантів на вміст елементів мінерального живлення рослин аґрусу(Вінниця, 2019, 2019) Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H. S.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Изучено влияние гиббереллина и ретардантов на накопление и перезподил основных элементов минерального питания в вегетативных органах и плодах растений крыжовника сорта Машенька в связи с производительностью культуры. Установлено, что за действия препаратов происходило более интенсивное накопление азота, фосфора и калия в вегетативных органах крыжовника в фазу цветения с последующим использованием этих элементов на нужды карпогенезу; The influence of gibberellin and retardants on the accumulation and redistribution of the main elements of mineral nutrition in the vegetative organs and fruits of gooseberry plants of the variety Mashenka in connection with crop productivity has been studied. It was found that under the action of drugs there was a more intensive accumulation of nitrogen, phosphorus and potassium in the vegetative organs of gooseberries in the flowering phase, followed by the use of these elements for the needs of carpogenesisВивчено вплив гібереліну та ретардантів на накопичення і перезподіл основних елементів мінерального живлення у вегетативних органах та плодах рослин аґрусу сорту Машенька в зв’язку з продуктивністю культури. Встановлено, що за дії препаратів відбувалося більш інтенсивне накопичення азоту, фосфору та калію у вегетативних органах аґрусу в фазу цвітіння з наступним використанням цих елементів на потреби карпогенезу.Item Особливості динаміки різних форм азоту в органах баклажана за дії інгібіторів росту(Вінниця, 2019, 2019) Салюк, О.С.; Салюк, Е.С.; Saliuk O.S.; Малярчук, Ю.В.; Maliarchuk, Y.V.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.Антигіберелінові препарати есфон, тебуконазол та хлормекватхлорид сприяли перерозподілу різних форм азоту між органами рослин баклажанів сорту Алмаз протягом вегетаційного періоду. Ретарданти посилювали відтік азотовмісних сполук від коріння та стебел та сприяли накопичення їх у листках переважно за рахунок білкової форми. Ретарданти збільшували вміст загального та білкового азоту у плодах у першій половині вегетації та суттєве їх зменшували у другій. Тебуконазол та хлормекватхлорид збільшували кількість плодів на рослині на 27 та 47%.Item Ріст, розвиток та насіннєва продуктивність розторопші плямистої залежно відзастосування ретардантів, строків та способу сівби(Умань, 2019) Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Липовий, В. Г.; Лыповый, В. Г.; Lypovyy, V. G.; Ватаманюк, О. В.; Vatamanyuk, O. V.У статті проаналізовано вплив ретардантів, строків та способів сівби на ріст, розвиток та насіннєвупродуктивність розторопші плямистої в умовах Поділля.Досліджено строки (за температури ґрунту 10-110 С, 12-130 С та 14-150 С) та способи сівби (суцільний – 15 см таширокорядний – 45 см). Проведено визначення впливу передпосівної обробки насіння ретардантами хлормекватхлоридомта тебуконазолом за різних строків та способів сівби. Здійснено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання. Визначено динаміку наростання зеленої маси та насіннєвої продуктивності залежно від строків, способів сівби тазастосування ретардантів. Дослідженнями встановлено, що ретарданти хлормекватхлорид та тебуконазол сприяли підвищенню схожості насіннята виживанню рослин розторопші плямистої. Оскільки в нестабільних умовах температурного режиму регіону Поділля період проростання насіння досить тривалий(12-16 днів) і сходи нерівномірні, визначені оптимальні строки сівби даної культури спрямовані на зростання енергіїпроростання і дружність сходів. При більшій площі живлення, тобто за широкорядного способу сівби, виживання рослинна ділянках досліду перевищило даний показник суцільного способу сівби. Вплив на виживання рослин розторопші плямистої на кінець вегетації здійснювали всі досліджувані чинники: ретарданти,спосіб та строки сівби. Найбільше виживання рослин даної культури відмічено при застосуванні тебуконазолу (0,5 %)за третього строку сівби. В порівнянні з суцільним способом сівби (міжряддя 15 см) широкорядне розміщення рослинна площі (міжряддя 45 см) сприяло кращому виживанню рослин упродовж вегетації. Застосування препаратів хлормекватлорид та тебуконазол впливало на біометричні характеристики культури – підвищувався лінійний ріст рослин, збільшувались кількість листків, пагонів та суцвіть. За широкорядного способусівби (порівняно з суцільним) дані показники росту і розвитку культури зростали, а також формувалась більша кількістьпагонів, на яких утворювались повноцінні кошики з насінням. У процесі онтогенезу розторопші плямистої її надземні органи змінювали своє співвідношення. Найбільша часткалистків даної культури відмічена у фазу бутонізації за сівби другого строку. Протилежна тенденція спостерігалась взміні приросту пагонів: у фазу бутонізації їх маса була найбільшою за ранньої сівби. Передпосівна обробка насіння ретардантами, третій строк сівби широкорядним способом сприяли збільшенню насіннєвоїпродуктивності розторопші плямистої. Найвища схожість насіння розторопші плямистої відмічена за сівби в третій строк при температурі ґрунту 14-150 С, особливо за передпосівної обробки насіння водним розчином 0,5 %-ого тебуконазолу.Item Фізіолого-біохімічні основи застосування ретардантів в рослинництві(Вінниця: ТОВ «Твори», 2019) Кур’ята, Володимир Григорович; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Попроцька, Ірина Володимирівна; Попроцкая, И. В.; Poprotska, I.V.У монографії узагальнені результати багаторічних досліджень по вивченню впливу різних груп ретардантів на морфогенез, формування і функціонування донорно-акцепторної системи рослин в зв’язку з продуктивністю широкого спектру сільськогосподарських культур. Обговорюються мезоструктурні особливості листків та активність фотосинтетичних процесів при штучному інгібуванні лінійного росту та різному навантаженні рослин плодами та насінням. Досліджено вплив ретардантів на особливості донорно - акцепторних відносин у гетеротрофну фазу розвитку за умов ското- і фотоморфогенезу. Розглянуто питання гормональної регуляції морфогенезу рослин під впливом різних за механізмом дії ретардантів, особливості накопичення, тимчасового депонування і розподілу асимілятів та елементів живлення між конкуруючими акцепторами – процесами вегетативного росту та карпогенезу. Для фізіологів рослин, аспірантів, студентів закладів вищої освітиItem Особливості морфогенезу та функціонування донорно-акцепторної системи рослин томатів за дії гібереліну та ретардантів(Sciemcee Publishing. 2019, 2019) Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Кравець, О.О.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.Представлено результати вивчення особливостей ростових процесів, морфогенезу та функціонування донорно-акцепторної системи рослин томатів за дії гібереліну та його антагоністів – триазолпохідного препарату тебуконазолу та етиленпродуценту есфону у зв’язку з продуктивністю культури. З’ясовано, що гіберелова кислота (ГК3) та ретарданти проявляють чітку рістрегулюючу дію на інтенсивність росту рослин, що супроводжується змінами співвідношенням мас органів рослини. Найбільша донорна сфера формувалася у варіанті з тебуконазолом, де відносна частка листків від загальної маси рослини була найбільшою протягом усього періоду вегетації. Встановлено, що за дії тебуконазолу та гібереліну листки томатів характеризувалися найбільш високим значенням показника питомої маси листка, вмісту хлорофілу та чистої продуктивності фотосинтезу у варіанті із застосуванням, що створює передумови для підвищення валової фотосинтетичної продуктивності культури. Формування більш потужного фотосинтетичного апарату у цих варіантах досліду та збільшення вмісту цукрів та крохмалю у вегетативних органах рослин з наступної реутилізацією на процеси карпогенезу призводило до підвищення продуктивності насаджень томатів. Найбільш ефективним для зростання урожайності культури у польових умовах виявився триазолпохідний препарат тебуконазол.Item Вплив гібереліну та ретардантів на урожайність і якість продукції рослин томатів(Вінниця, – 2019., 2019) Кравець, О.О.; Кравец, О.А.; Kravets, О.О.; Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.Проведено порівняльний аналіз впливу гібереліну та ретардантів на продуктивність та якість продукції томатів гібриду Солероссо. При застосуванні препаратів достовірно збільшувалася загальна кислотність у всіх дослідних варіантах, при цьому підвищувався вміст цукрів та зменшувався вміст аскорбінової кислоти під впливом тебуконазолу та гібереліну і відбувалося зниження вмісту цукрів за дії есфону у порівнянні з контролем.З’ясовано, що у польових умовах обробка насаджень томатів 0,025 %-им тебуконазолом зумовлювала зростання врожайності культури за рахунок збільшення маси одного плоду, тоді за дії гібереліну та есфону врожайність дослідних рослин була близька до контролю. В умовах вегетаційного досліду, за рахунок стабільного водного режиму, найбільш ефективним було застосування гібереліну.Item Застосування хлормекватхлориду для оптимізації продукційного процесу льону олійного.(Вінниця, – 2019., 2019) Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.Вивчали вплив хлормекватхлориду на продуктивність льону олійного, вміст і якість олії та вміст залишкових кількостей препарату в насінні. Встановлено, що ретардант призводив до підвищення врожаю та змін у його структурі. Під впливом інгібітора росту збільшувався вміст ліпідів у насінні льону, покращувалися якісні характеристики олії, спостерігалося підвищення вмісту ненасичених жирних кислот. Залишковий вміст препарату в насінні не перевищує гранично-допустимих концентрацій.Item Показники насіннєвої продуктивності культури цукрового буряка за використання регуляторів росту рослин(Вінниця, – 2019., 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, О.А.Встановлено, що обробка насінників цукрового буряка у фазу бутонізації 0,3%-им декстрелом та 0,025%-им паклобутразолом призводить до підвищення насіннєвої продуктивності насінників при висадковому способі вирощування і збільшення маси плодів фракцій 4,5-5,5 мм, 3,5-4,5 мм. Застосування за цієї технологією 0,025%-ого паклобутразолу призводить до підвищення енергії проростання і схожість всіх фракцій насіння.Item Вплив регуляторів росту рослин з різним напрямком дії на морфогенез та біологічну продуктивність перцю солодкого.(Вінниця, – 2019., 2019) Рогач, В.В.; Rogach, V. V.Стаття присвячена вивченню впливу регуляторів росту та розвитку рослин, що відрізняються за напрямом дії на анатомо-морфологічні та фізіолого-біохімічні особливості онтогенезу рослин перцю солодкого сорту Антей. Регулятори росту і розвитку рослин з різним напрямком дії зумовлювали зміни у морфогенезі і продуктивності перцю солодкого. Стимулятори збільшували, а антигіберелінові препарати зменшували лінійні розміри рослин. За дії усіх препаратів, окрім ССС-750 та 2-ХЕФК, зростала кількість листків на рослині та маса сирої речовини листків. Усі регулятори росту, окрім 2-ХЕФК, збільшували середню площу листкової пластинки та площу листя на рослині на кінець досліджуваного періоду. Найвищими були показники площі листкової поверхні після застосування ГК3 та ССС-750. Антигіберелінові препарати збільшували вміст суми хлорофілів у листках перців. Максимальне значення даного показника зафіксовано після обробки EW-250. Серед стимуляторів росту зростання вмісту хлорофілу зафіксовано після обробки 6-БАП. Усі регулятори росту, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини коренів та стебел і цілої рослини. Найбільш суттєво це відбувалося за дії ГК3 та ССС-750. Також за їх дії зростала маса сухої речовини цілої рослини. Ретарданти EW-250 і ССС-750 та стимулятор росту 1-НОК потовщували стебла перців у середній їх частині. Усі препарати, окрім 2-ХЕФК, збільшували товщину кореневої шийки растений. Досліджено, що усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували урожайність культури. За дії 2-ХЕФК урожайність практично не змінювалася.Item Структурно-функціональна організація фотосинтетичного апарату та трофічне забезпечення морфогенезу рослин томатів за дії гібереліну та ретардантів різних типів(Вінниця, – 2019., 2019) Кравець, О.О.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.Досліджено вплив гібереліну та антигіберелінових препаратів на фотосинтетичний апарат, накопичення і перерозподіл асимілятів між органами за дії регуляторів росту у зв’язку з продуктивністю культури. З’ясовано, найбільш високими значення були у варіанті із застосуванням тебуконазолу та гібереліну: показники питомої маси листка, вмісту хлорофілу та чистої продуктивності фотосинтезу збыльшувалися у порівнянні з контролем. Формування більш потужного фотосинтетичного апарату у цих варіантах досліду та збільшення вмісту цукрів та крохмалю у вегетативних органах рослин з наступної реутилізацією на процеси карпогенезу призводило до підвищення продуктивності насаджень томатів. Найбільш ефективним виявився триазолпохідний препарат тебуконазол.