Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
53 results
Search Results
Item Стан і перспективи підвищення ефективності та екологічної безпеки застосування ретардантів і етиленпродуцентів в рослинництві(Вінниця : ВДПУ, 2002) Кур’ята, В. Г.; Шевчук, О. А.; Ткачук, О. О.; Мазніченко, С. В.Розглянуто шляхи суттєвого підвищення ретардантної дії в рослинництві та відповідно до проаналізованих даних запропоновано систему запобіжних заходів, спрямованих на забезпечення екології та безпеки.Item Вплив препаратів з ретардантною активністю на ростові процеси та анатомічні показники рослин гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2019) Суржик, А.П.; Surzhyk, A.P.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рістгальмуючої дії – 0,5% - го хлормекватхлориду і 0,025% фолікуру- го на морфогенез рослин білої. При обробці рослин ретардантами відбувалося інгібування росту надземної частини рослини. За дії застосованих антигіберелінових препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії препаратів збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання ретардантів спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом хлормекватхлориду та фолікуру відбувалося зростання об’єму клітин стовпчастої і збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках гірчиці, оброблених антигібереліновими препаратами спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Вплив тебуконазолу та хлормекватхлориду на ріст та фізіолого-біохімічні показники маку олійного(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2018) Суховій, Д.В.; Sukhovii, D. V.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рістгальмуючої дії – 0,5% - го хлормекватхлориду і 0,025% фолікуру- го на морфогенез рослин маку олійного. При обробці рослин ретардантами відбувалося інгібування росту надземної частини рослини. За дії застосованих антигіберелінових препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії препаратів збільшувалася кількість литків та площа листкової поверхні на одній рослині рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання ретардантів спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом хлормекватхлориду та фолікуру відбувалося збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках маку, оброблених антигібереліновими препаратами спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Особливості ростових процесів та продуктивності рослин бобів кормових за дії ретардантів: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Шишкова, Вікторія ВолодимирівнаПротягом 2014-2016 рр. вивчалася регуляція ростових процесів та продуктивності бобів кормових сорту Візир під впливом різних груп ретардантів – триазолпохідного препарату тебуконазолу (EW-250) (0,5%), етиленпродуцента есфону (2-ХЕФК) (0,2%) та онієвого ретарданту хлормекватхлориду (ХМХ-750) (0,5%). Ретарданти зумовлювали зміни у морфогенезі насіння бобів кормових. За дії ретардантів відбувалося зменшення довжини гіпокотелей у всіх варіантах досліду. Найбільш рістгальмуючий ефект спостерігався при застосуванні тебуконазолу (0,5%). Встановлено, що застосування на насінні бобів кормових хлормекватхлориду (0,5%) призводило до зменшення довжини головного кореня на 82 %, за дії тебуконазолу (0,5%) – на 79,5 %, а обробка есфоном (0,2%) – на 75, 4 %. Встановлено, що за дії ретардантів енергія проростання насіння бобів кормових була більшою за контроль у всіх варіантах досліду. Найбільш чіткий ефект спостерігався за дії тебуконазолу. Схожість насіння у всіх дослідних варіантах була незначно нижчою за контроль.Item Анатомо-морфологічні зміни у рослин квасолі звичайної за дії регуляторів росту рослин: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Тарасюк, Яна ВікторівнаПротягом 2015-2016 рр. вивчались кореляції у показниках, що характеризують внутрішню будову листка квасолі за дії різних груп регуляторів росту рослин. Виявлено, що передпосівна обробка насіння квасолі різних груп ретардантів – хлормекватхлоридом, тебуконазолом, гетероауксином та есфоном (0,2%) достовірно збільшувала товщину листка, при цьому стимулювала збільшення клітин епідермісу листка квасолі. Результати роботи свідчать, що передпосівна обробка насіння квасолі речовинами із різних груп ретардантів – хлормекватхлоридом, тебуконазолом, гетероауксином та есфоном достовірно зменшувала об’єм стовпчастої паренхіми та збільшувала об’єм листка. Найбільш чіткий ефект спостерігався при обробці насіння квасолі есфоном. Встановлено, що за дії ретардантів площа продиха змінювалась, в основному вона зростала. Найбільший показник площі продиха спостерігається у зразка, обробленого препаратом есфону, а за дії хлормекватхлориду спостерігається невелике зменшення площі продиха. Ретарданти по-різному впливали на кількість продихів. Застосування есфону призводило до збільшення кількості продихів (найбільший показник із серії зразків, оброблених різними регуляторами). Застосування хлормекватхлориду призводила до зменшення числа продихіву досліджуваної рослиниItem Анатомічна будова стебла і листків агрусу під впливом фолікуру та гібереліну: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Нямцу, Федор ОлеговичВивчено вплив гібереліну та антигіберелінового препарату фолікулу на формування анатомічної будови стебла та мезоструктури листків. Обробка пагонів агрусу на ранніх етапах розвитку гібереліном і ретардантом фолікуром призводить до відповідного збільшення довжини та зменшення товщини (стимулятор), та до скорочення як довжини, так і товщини стебла агрусу (ретардант). Зменшення товщини пагона визначається більш низькою ативністю камбію, про що свідчить менша кількість рядів сформованої ксилеми. За дії гібереліну кількість судин у радіальному ряду ксилеми зменшувалася, а за дії фолікуру – збільшувалася. При цьому формувалися біль дрібні судини в деревині, але достовірно збільшувалася товщина клітинних стінок судин у порівнянні з контролем і варіантом з гібереліном . При зменшенні товщини стебла за дії гібереліну відмічалося зменшення товщини кори і деревини пагона. Ретардант фолікур (тебуконазол) призводив до протилежної дії-відбувалося потовщення цих комплексів тканин. При цьому не встановлено достовірних відмінностей у товщині шару серцевини по варіантах досліду. Не відрізнялися за розмірами клітини центральної частини серцевини і клітини пери медулярної зони. Зменшення активності камбію, посилене відкладання біополімерів клітинних оболонок і формування потужного шару деревини і кори за дії фолікуру свідчить про прискорення процесів диференціації основних тканин стебла та його визрівання під впливом ретардантів. Застосування гібереліну призводить до активації верхівкової меристеми і уповільнення процесів диференціації. І за дії фолікуру, і за дії гібереліну формувалася більш потужна хлоренхіма - основна асиміляційна тканина листка . При цьому не відбувалося достовірних змін об’єму клітин епідермісу, однак за дії препаратів збільшувався об’єм клітин стовпчастої та губчастої паренхіми в обох варіантах досліду, що є важливою передумовою формування продуктивності рослин.Item Вплив інгібіторів росту на морфогенез і продуктивність рослин сої: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Колібабчук, Анна ВіталіївнаВивчався вплив ретардантів есфону (0,2%), тебуконазолу (0,5%) та хлормекватхлориду (0,5%) на рослинах сої сорту Тріада. Встановлено, що застосування ретардантів есфону (0,2%), тебуконазолу (0,5%) та хлормекватхлориду (0,5%) на рослинах сої сорту Тріада по висоті пагонів 10-15 см зумовлювало гальмування ростових процесів, зменшувало масу листків та стебла. Збільшення товщини стебла та кореневої шийки рослин сої створювало передумови стійкості рослин до вилягання. Виявлено, що під впливом есфону (0,2%) відбувалося збільшення кількості листкових пластинок на рослині (36%), а обробка тебуконазолом призводила до зменшення даного показника – на 18 %. Досліджено, що всі застосовані ретарданти потовщували стебло рослини в середній його частині. За дії етиленпродуцента есфону (0,2%) та триазолпохідного препарату тебуконазолу (0,5%) зменшувалася довжина міжвузлів рослин.Item Зміни фізіологічних показників у рослин сої за дії регуляторів росту: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Дичук, Катерина ВасилівнаВивчався вплив рістрегулюючих препаратів 1 % хлормекватхлориду та епіну (0,025 г/л) на особливості проростання та початкові етапи росту сої сорту Київська 98 в умовах вегетаційного досліду. При застосуванні регуляторів росту для обробки насіння збільшувалася енергія проростання за дії стимулятора росту. За дії хлормекватхлориду відбувалися збільшення товщини проростків. За дії регулятора росту епіну відбувалося стимулювання росту надземної частини та зменшення висоти рослин за дії хлормекватхлориду. За дії стимулятора росту збільшувалася кількість листків на рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Обробка епіном призводила до потовщення листків за рахунок розростання стовпчастої паренхіми – основної асиміляційної тканини листка. За дії цього препарату відбувалося збільшення кількості клітин епідермісу, кількості продихів та їх площі, що є позитивною ознакою і сприяє покращенню процесів газообміну та транспірації. За дії стимулятора росту відбувалося збільшення вмісту основного фотосинтетичного пігменту – хлорофілу в листках дослідних рослин, що позитивно впливає на проходження фотосинтетичних процесів.Item Вплив інгібіторів росту на анатомо-морфологічні показники рослин картоплі: дипломна робота(Вінниця: ВДПУ, 2016) Баранова, Л. С.Вивчався вплив препаратів рістгальмуючої дії – 0,3% - го декстрелу і 0,025% - го паклобутразолу на рослини картоплі сорту Ласунок. За дії паклобутразолу відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщення за рахунок збільшення товщини первинної кори, коленхіми та ендодерми. Встановлено, що за дії ретардантів відбувалося потовщенням листкової пластинки. Обробка інгібіторами росту призводила до збільшення кількості клітин епідермісу та площі продихів. Це є важливою ознакою фотосинтетичного апарату, яка сприяє посиленню інтенсивності газообміну рослин оброблених ретардантами.Item Вплив гібереліну та ретардантів на вміст елементів мінерального живлення рослин аґрусу(Вінниця, 2019, 2019) Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H. S.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Изучено влияние гиббереллина и ретардантов на накопление и перезподил основных элементов минерального питания в вегетативных органах и плодах растений крыжовника сорта Машенька в связи с производительностью культуры. Установлено, что за действия препаратов происходило более интенсивное накопление азота, фосфора и калия в вегетативных органах крыжовника в фазу цветения с последующим использованием этих элементов на нужды карпогенезу; The influence of gibberellin and retardants on the accumulation and redistribution of the main elements of mineral nutrition in the vegetative organs and fruits of gooseberry plants of the variety Mashenka in connection with crop productivity has been studied. It was found that under the action of drugs there was a more intensive accumulation of nitrogen, phosphorus and potassium in the vegetative organs of gooseberries in the flowering phase, followed by the use of these elements for the needs of carpogenesisВивчено вплив гібереліну та ретардантів на накопичення і перезподіл основних елементів мінерального живлення у вегетативних органах та плодах рослин аґрусу сорту Машенька в зв’язку з продуктивністю культури. Встановлено, що за дії препаратів відбувалося більш інтенсивне накопичення азоту, фосфору та калію у вегетативних органах аґрусу в фазу цвітіння з наступним використанням цих елементів на потреби карпогенезу.