Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
3 results
Search Results
Item Насіннєва продуктивність сої за використання рістрегулюючих препаратів(София, Болгария, 2020) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.Передпосівна обробка насіння культури сої сорту Міленіум препаратами стимулюючої дії – Епін-екстра (0,025 г/л), Агоростимулін (1 мл/л), Рівал (1 мл/л) та Корневін (0,5 г/л) призводила до підвищення насіннєвої продуктивності. У всіх досліджуваних варіантах підвищувалася як енергія проростання, так і схожість насіння культури. Виявлено, що найбільш ефективними препаратами для підвищення енергії проростання та схожості насіння культури сої сорту Міленіум є препарати Епін-екстра (0,025 г/л) та Агоростимулін (1 мл/л)Item Морфогенез проростків і посівні характеристики насіння бобів кормових завикористання ретардантів(Умань, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О.О.; Ткачук, О.А.; Tkachuk, O. O.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування ретардантів є перспективним для підвищення врожайності різнихсільськогосподарських культур. Метою нашої роботи було вивчення впливу різних за механізмом дії препаратівінгібіторного типу на морфогенез проростів і посівні характеристики насіння бобів кормових.Дослідження проводили на культурі бобів кормових сорту Візир. Здійснено передпосівне оброблення насіння воднимирозчинами есфону (0,2 %), хлормекватхлориду (0,5 %) та тебуконазолу (0,5 %), а контрольний варіант – водою.У процесі досліджень визначено енергію та схожість проростання насіння, довжину гіпокотиля та головного кореняпроростків, діаметр кореневої шийки.Встановлено, що передпосівне оброблення насіння ретардантами есфоном (0,2 %), хлормекватхлоридом (0,5 %) татебуконазолом (0,5 %) призводить до суттєвих змін у морфогенезі проростків культури бобів кормових. Препаратипригнічують ріст гіпокотиля та зменшують довжину головного кореня. Найбільший рістгальмівний ефект виявленийпри застосуванні триазолпохідного ретарданту тебуконазолу (0,5 %).Досліджено, що ретарданти підвищують енергія проростання, проте практично не впливають на показник схожостінасіння. Найбільш чіткий ефект підвищення енергії проростання насіння спостерігався за дії тебуконазолу (0,5 %).Актуальним залишається питання вивчення впливу ретардантів нового покоління на продуктивність різних сортівбобових культур.Item Вплив стимулюючих препаратів на морфометричні показники проростків та посівні якості насіння квасолі(2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.; Кравчук, Г. І.; Кравчук, Г. И.; Kravchuk, G. I.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.; Врадій, О. І.; Врадий, О. И.; Vradiy, O. I.В статті представлені результати досліджень по вивченню впливу стимулюючих препаратів – Бурштинової кислоти (1 г/л), Гетероауксину (0,2 г/л), Реастиму (1 г/л) та Епіну (1 мл/л) на морфометричні показники проростків та посівні якості насіння квасолі. Передпосівна обробка насіння квасолі препаратами стимулюючої дії призводила до підвищення посівних якостей насіння (енергії проростання та схожості). Найкращий ефект був відмічений при використанні препаратів Реастим та Бурштинова кислота. Встановлені істотні зміни у морфогенезі насіння квасолі під впливом препаратів стимулюючої дії. Виявлено, що у проростків насіння квасолі оброблених Гетероауксином (0,2 г/л) та Реастимом (1 г/л) довжина гіпокотелей зменшувалася на 64% та 65% відповідно у порівняні з контролем, тоді як застосування Епіну (1 мл/л) призводило до збільшення довжини гіпокотелей на 41%. Бурштинова кислота (1 г/л) практично не впливала на довжину гіпокотелей у проростаючого насіння квасолі. Виявлено, що передпосівна обробка насіння квасолі Епіном (1 мл/л) призводила до збільшення довжини головного кореня у проростків квасолі на 26,6%, тоді як усі інші застосовані нами препарати зменшували даний показник