Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
2 results
Search Results
Item Вплив антигіберелінових препаратів на анатомо-морфологічні показники рослин сої(2021) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е. А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О. О.; Ткачук, О. А.; Tkachuk, О. О.; Шевчук, В. В.; Shevchuk, V. V.; Федорук, І. В.; Федорук, И. В.; Fedoruk, I. V.Специфіка дії антигіберелінових препаратів полягає у тому, що вони здатні впливати на процеси та інтенсивність, які неможливо скорегувати за допомогою агротехнічних заходів вирощування. Мета роботи полягала в науковому обґрунтуванні використання інгібіторів росту рослин з антигібереліновим типом дії, як елемента технології вирощування сої, виявлення їх дії на ріст, розвиток та продуктивність. Дослідження проводили на культурі сої сорту Тріада. Проведено обробку по висоті пагонів 10–15 см водними розчинами: 0,5 % тебуконазолу, 0,2 % етефону і 0,5 % хлормекватхлориду, а контрольний варіант – водою до повного змочування листків. У процесі досліджень визначено морфологічні показники, площу листкової поверхні, масу органів. Встановлено, що застосування інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії етиленпродуцента есфону (0,2 %), триазолпохідного ретарданта тебуконазолу (0,5 %) і онієвого препарату хлормекватхлориду (0,5 %) на рослинах сої призводило до морфолого-анатомічних змін: зменшення мас листків і стебел, збільшення товщини стебла та кореневої шийки. Препарати зменшували довжину міжвузлів рослин сої, що створювало передумови стійкості рослин до вилягання. Інгібітори росту рослин по-різному впливали на площу листкової поверхні сої. За використання хлормекватхлориду відмічено збільшення показника на 24 %, а обробка есфоном і тебуконазолом призвело до зменшення – на 26 % і 23 %, відповідно. Різний вплив препаратів виявлено і на довжину головного кореня. За дії есфону довжина головного кореня зменшувалася на 20 %, при застосуванні хлормекватхлориду і тебуконазолу показник збільшувався на 43 % та 37 % відповідно. Актуальним залишається питання виявлення впливу сучасних регуляторів росту рослин з іншим механізмом дії на продуктивність різних сортів бобових культур.Item Морфо-біологічні особливості культури phaseolus vulgaris l. за дії регуляторів росту рослин(Умань, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ткачук, О.О.; Tkachuk, О. О.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, О. А.; Khodanitska, О. О.; Сакалова, Г.В.; Сакаловая, Г. В.; Sakalova, G.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування регуляторів росту рослин є перспективним методом для підвищення урожайності різних сільськогосподарських культур. Метою роботи було з’ясування впливу регуляторів росту Реастим (1,0 г/л) та Гетероауксин (0,2 г/л) на морфо-біологічні особливості та мезоструктурні показники листка рослин Phaseolus vulgaris L. Дослідження проводили на рослинах квасолі сорту Первомайська. Здійснено обробку рослин у фазі 2-х справжніх листків водними розчинами Реастим (1,0 г/л) та Гетероауксин (0,2 г/л) до повного змочування листків. У процесі досліджень визначено мезоструктурні показники листка, площу листкової поверхні, сирі маси надземної частини та кореневої системи, довжину головного кореня. Встановлено, що рістстимулюючі препарати – Реастим (1,0 г/л) та Гетероауксин (0,2 г/л) викликають суттєві зміни у морфогенезі рослин квасолі. Використання Реастиму призводить до зменшення висоти рослин на 12%, тоді як препарат Гетероауксин підвищує даний показник на 40,6%. За дії Гетероауксину сира маса надземної частини у рослин квасолі збільшується на 11% у порівняні з контролем, тоді як за обробки Реастимом даний показник не змінювався. Встановлено, що обробка рослин квасолі у фазі 2-х справжніх листків регуляторами росту рослин підвищує показник сирої маси коренів: за використання Реастиму – на 69%, а за дії гетероауксину – на 56%. Досліджено, що за дії Реастиму довжина головного кореня збільшувалася на 25% у порівняні з контролем, а за використання Гетероауксину даний показник не змінюється. Проте під час використання обох препаратів посилювалося відростання бічних коренів другого та наступних порядків. Регулятори росту збільшують площу листкової поверхні рослин квасолі. Встановлено, що у оброблених рослин квасолі відбувається потовщення листкової пластинки за рахунок асиміляційної тканини у обох варіантах досліду. За дії застосованих препаратів відмічається зменшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми, проте відбувається збільшення об’єму клітин губчастої паренхіми листка. Обробка рослин регуляторами росту позначилась на особливостях формування продихового апарату листків квасолі. Під впливом регуляторів росту рослин зростала кількість клітин епідермісу, кількість продихів та їх площа у порівняні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату, оскільки збільшення числа продихів та їх розмірів сприяє посиленню газообміну листка. Актуальним залишається питання вивчення впливу регуляторів росту нового покоління на продуктивність різних сортів бобових культур