Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
5 results
Search Results
Item Продуктивність редису за дії різнонаправлених регнуляторів росту рослин(Вінниця, 2021, 2021) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.; Мотреску, М.Д.; Motrescu, M.D.; Зубчук, К.А.; Zubchuk, K.A.; Самородова, С.О.; Samorodovaya, S.A.Застосування ретардантів етефону (0,25 %) та хлормекватхлориду (0,25 %) на рослинах редису сорту Зоря у фазу формування 2-х листків зумовлювало суттєві зміни у морфогенезі рослин: зменшувалась висота рослин, збільшувались маси листків, коренеплодів та площа листкової поверхні. Препарати позитивно впливали на продуктивність рослин редису. За використання етефону підвищувалась маса коренеплодів редису на 15 %, а за дії хлормекватхлориду – на 28 %. Застосування різних за механізмом дії стимуляторів росту рослин (бурштинова кислота та реастим) та ретардантів (хлормекватхлорид та етефон) підвищувалась схожість насіння редису у порівнянні з контрольним варіантом.Item Зміна анатомо-морфологічних показників бобів кормових за використання препаратів інгібіторного типу(Publishing, Munich, Germany, 2020) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.Встановлено, що синтетичні регулятори росту рослин інгібіторного типу – 0,25 %-ий хлормекватхлорид (ХМХ-750) та 0,25 %-ий есфон – призводили до значних у морфогенезі культури бобів кормових сорту Білун, що супроводжувалося підвищенням показника сирої маси листків, вкороченням міжвузлів та потовщенням стебла в середній його частині. Виявлено, що препарати по-різному впливали на довжину головного кореня культури бобів кормових. За дії 0,25%-го есфону показник зменшувався на 8%, тоді як використання 0,25%-го хлормекватхлориду призводило до підвищення цього показника на 17%. Проте обидва застосовані ретарданти сприяли кращому відростанню бічних коренів. Ретарданти викликали зменшення площі листкової поверхні у рослин бобів кормових в середньому на 36 %.Item Біометричні показники розсади огірка посівного перед висаджуванням у грунт за дії різнонаправлених регуляторів росту рослин(Cognum Publishing House, London, United Kingdom, 2020) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.Передпосівне замочування насіння огірків гібриду Гейм регуляторами росту етефоном (0,25 %) та епіном (1 мл/л) призводило до посилення ростових процесів надземної та підземної частин рослин, а також до підвищення якості розсади. Виявлено, що за дії стимулюючого препарату епіну приріст стебла у висоту збільшувався на 35 % у порівнянні з контролем, а застосування препарату інгібіторного типу етефону викликало зменшення даного показника на 3 %, але це не призвело до зниження якості розсади. За дії препаратів підвищувалась середня маса надземної частини та посилювалося наростання листкової поверхні рослин.Item Дія ретардантів на морфогенез, газообмін і продуктивність цукрових буряків(Вінниця : ТВОРИ, 2015) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.; Кур'ята, В. Г.; Курьята, В. Г.; Kuriata, V. H.У монографії узагальнено літературні й експериментальні дані про вплив ретардантів та етиленпродуцентів на ростові процеси і продуктивність цукрових буряків, описано механізм дії, метаболізм та екологічні аспекти застосування у рослинництві. Розглянуто питання впливу різних за механізмом дії рістгальмуючих регуляторів росту – декстрелу та паклобутразолу на активність гіберелінів і вміст різних форм абсцизової кислоти, фотосинтетичний апарат, морфогенез і продуктивність, а також на накопичення та перерозподіл елементів мінерального живлення у вегетативних органах рослин цукрового буряка. Обговорюються післядія ретардантів на насіннєву продуктивність і якість насіння цукрового буряка при висадковому способі вирощування та особливості насіннєвої продуктивності культури при обробці квітконосних пагонів ретардантами. Для викладачів, студентів, аспірантів, докторантів біологічних спеціальностей вищих педагогічних закладів освіти.Item Вплив декстрелу та паклобутразолу на продуктивність цукрового буряка(ВДПУ, Вінниця, 2017) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.Вивчали вплив паклобутразолу (0,05% та 0,025%) і декстрелу (0,3%) на морфогенез, продуктивність, мезоструктурну та асиміляційну активність, а також активність гіберелінів і вмісту різних форм абсцизової кислоти у листках цукрового буряка. Встановлено, що зменшення площі листків супроводжується їх потовщенням за рахунок збільшення розмірів клітин стовпчастої та губчастої паренхіми, зменшенням розмірів клітин епідермісу і зростанням кількості продихів на одиницю площі листка. Інтенсивність фотосинтезу листків дослідних рослин була нижчою, ніж контрольних, а частка дихальних процесів у їх вуглекислотному газообміні – більшою. Декстрел та паклобкутразол по-різному впливали на співвідношення листкового і мезофільного опорів дифузії СО2 та концентрацію вуглекислоти у міжклітинниках, що свідчить про різну спрямованість регуляції активності асиміляційного апарату за їх участі. Встановлено, що обробка рослин цукрового буряка 0,025%-им паклобутразолом у період утворення 20-22 листків призводила до зменшення активності вільних гіберелінів, збільшення вмісту вільної абсцизової кислоти (АБК) і зменшення зв’язаної форми АБК в листках. Виявлено, що обробка рослин ретардантами знижує відношення мас сухих речовин гички до коренеплоду, що свідчить про перерозподіл асимілятів на користь росту маси коренеплоду і підвищення показника господарської ефективності урожаю. Найбільш ефективна регуляція продукційного процесу цукрових буряків відбувається при застосуванні розчину 0,025%-го паклобутразолу у період утворення 14-16 листків, що дозволяє підвищити урожайність коренеплодів на 22%, а цукристість – на 1,3%.