Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
4 results
Search Results
Item Вплив регуляторів росту екзогенних рослин на морфогенез, фізіологічні та біохімічні характеристики та продуктивність солодкого перцю Capsicum annuum L.(Фізіологія рослин та генетика, 2021) Рогач, В.В.; Войтенко, Л.В.; Щербатюк, М.М.; Кур’ята, В.Г.; Косаківська, І.В.; Рогач, Т.І.; Rogach, V. V.; Voytenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Rogach, T. I.В умовах ґрунтово-піщаної культури досліджено ефекти фоліарної обробки 0,005%-ми водними розчинами 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гіберелової кислоти (ГК3) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) на морфогенез, фізіолого-біо¬хімічні характеристики і продуктивність рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що обробка екзогенними регуляторами росту у фазу бутонізації індукувала збільшення лінійних розмірів рослин, кількості листків, біомаси сирих листків, стебел і коренів та біомаси сухої речовини усієї рослини. Після обробки впродовж вегетаційного періоду збільшувались площа листкових плас¬тинок, у фазу утворення плодів — загальна площа листкової поверхні всієї рослини. Виявлено потовщення листкової пластинки внаслідок збільшення об’єму клітин стовпчастої паренхіми. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП індукували збільшення розмірів клітин губчастої паренхіми листків. За обробки екзоген¬ним 6-БАП достовірно зростав вміст хлорофілів у листках, тоді як за дії ГК3 цей показник зменшувався. Після фоліарної обробки усіма досліджуваними регуляторами росту в стеблах перцю солодкого зменшився вміст індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот. Натомість рівень ендогенної ГК3 після обприскування розчинами 1-НОК і ГК3 підвищився, тоді як після обприску¬вання 6-БАП, навпаки, знизився. В листках зафіксовано зростання вмісту ІОК, максимальний ефект спостерігався після обробки синтетичним аукси¬ном. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП гальмували накопичення ГК3, тоді як екзогенна ГК3 посилювала акумуляцію фітогормону. Всі регулятори росту спричинювали зменшення вмісту АБК у листках перцю солодкого. Найвиразнішим був ефект екзогенної ГК3. За дії 1-НОК зменшувався пул ендогенних цитокінінів у стеблах і збільшувався у листках, тоді як обробка розчином ГК3 практично не впливала на накопичення цитокінінів. Усі регулятори росту позитивно впливали на врожайність перцю солодкого: збільшувалась кількість плодів і зростала середня маса одного плоду. Найефективнішою виявилась фоліарна обробка рослин синтетичним аналогом цитокінінів — 6-БАП.Item Вплив фоліарної обробки синтетичними регуляторами росту на морфогенез, вміст пігментів, фітогормонів та продуктивність Solanum melongena L.(Вісник Харківського національного аграрного університету, 2020) Рогач, В. В.; Войтенко, Л. В.; Щербатюк, М. М.; Рогач, Т. І.; Косаківська, І. В.; Rogach, V. V.; Voytenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Rogach, T. I.; Kosakivska, I. V.We analyzed the effect of foliar treatment with 0,005% water solution of 1-naphthylacetic acid (1- NAA), gibberellic acid (GA3) and 6-benzylaminopurine (6-BAP) on the growth and physiological and biochemical characteristics of eggplant (Solanum melongena L.) cv. Almaz during vegetation experiments in soil-sand culture. Exogenous growth regulators in the budding phase were shown to cause some increase in the linear dimensions of the plants, the number of leaves, the fresh weight of leaves, stems and roots, as well as the dry weight of the whole plant. Following treatment with GA3 and 6-BAP solutions, the leaf blade area increased during the whole vegetation period, and at its completion, the total leaf area of a whole plant enlarged too. Exogenous 6-BAP significantly increased the content of chlorophylls in the leaves, while under GA3 it decreased. Growth promoters thickened the leaf blade due to the growth of chlorenchyma cells. In the GA3 and 6-BAP variants, the volume of columnar parenchyma cells increased, and with the use of 1-NAA, cell size of the spongy parenchyma increased. All preparations significantly increased the content of indole -3-acetic acid (IAA), GA3 and abscisic acid (ABA) in stems. Leaves treated with 6-BAP showed trace amounts of endogenous IAA and GA3, whereas exogenous 1-NAA and GA3 effect resulted in a significant IAA content increase. After treatment with 1-NAA, the level of endogenous GA3 decreased, while exogenous GA3 caused the accumulation of hormone in the eggplant leaves. The content of ABA in the plant leaves affected by exogenous 1-NAA and GA3 increased and after treatment with the 6-BAP solution decreased. The pool of cytokinins in the 1-NAA-treated stems and leaves increased, whereas 6-BAP suppressed the accumulation of cytokinins in the stems and stimulated in the leaves. Treatment with GA3 solution had no effect on cytokinin accumulation. All growth promoters increased the number of fruits per eggplant plant and the average weight of one fruit. The most effective was synthetic cytokinin analogue 6-BAP.Item Вплив регуляторів росту рослин з різним напрямком дії на морфогенез та біологічну продуктивність перцю солодкого.(Вінниця, – 2019., 2019) Рогач, В.В.; Rogach, V. V.Стаття присвячена вивченню впливу регуляторів росту та розвитку рослин, що відрізняються за напрямом дії на анатомо-морфологічні та фізіолого-біохімічні особливості онтогенезу рослин перцю солодкого сорту Антей. Регулятори росту і розвитку рослин з різним напрямком дії зумовлювали зміни у морфогенезі і продуктивності перцю солодкого. Стимулятори збільшували, а антигіберелінові препарати зменшували лінійні розміри рослин. За дії усіх препаратів, окрім ССС-750 та 2-ХЕФК, зростала кількість листків на рослині та маса сирої речовини листків. Усі регулятори росту, окрім 2-ХЕФК, збільшували середню площу листкової пластинки та площу листя на рослині на кінець досліджуваного періоду. Найвищими були показники площі листкової поверхні після застосування ГК3 та ССС-750. Антигіберелінові препарати збільшували вміст суми хлорофілів у листках перців. Максимальне значення даного показника зафіксовано після обробки EW-250. Серед стимуляторів росту зростання вмісту хлорофілу зафіксовано після обробки 6-БАП. Усі регулятори росту, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини коренів та стебел і цілої рослини. Найбільш суттєво це відбувалося за дії ГК3 та ССС-750. Також за їх дії зростала маса сухої речовини цілої рослини. Ретарданти EW-250 і ССС-750 та стимулятор росту 1-НОК потовщували стебла перців у середній їх частині. Усі препарати, окрім 2-ХЕФК, збільшували товщину кореневої шийки растений. Досліджено, що усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували урожайність культури. За дії 2-ХЕФК урожайність практично не змінювалася.Item Дії регуляторів росту на накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів в органах рослин томатів(Вінниця, – 2017., 2017) Rogach, V. V.; Рогач, В.В.Показано, що обробка рослин томатів у фазу бутонізації регуляторами росту рослин з різним напрямком дії ГК3 і EW-250 обумовлювали зміни у накопиченні і перерозподілі різних форм вуглеводів по її органах. Досліджено, що протягом вегетаційного періоду спостерігалося зменшення вмісту цукрів у вегетативних органах за рахунок редукуючих форм та їх накопичення у плодах як у контролі, так і за обробки препаратами. Встановлено, що ГК3 посилював відтік цукрів із коріння за рахунок редукуючих форм, а EW-250 за рахунок нередукуючих. Регулятори росту посилювали відтік цукрів від стебла. Обидва препарати сприяли реутилізації крохмалю із стебла, однак за ГК3 це відбувалося більш інтенсивно. Досліджено, що обидва регулятори росту посилювали відтік моносахаридів від листків до плодів, яких на оброблених препаратами рослинах закладалося більше, ніж у контролі. За дії EW-250 реутилізація відбувалася більш інтенсивно. Препарат сприяв накопиченню цукрів у плодах томатів з одночасним посиленням гідролізу крохмалю. Під впливом ГК3 вміст цукрів у плодах був меншим, а крохмалю більшим ніж у контролі. Обидва препарати оптимізували продуктивність культури. Під впливом ГК3 це відбувалося за рахунок зальної стимуляції ростових процесів, а за дії EW-250 за рахуночок перерозподілу потоків амимілятів від вегетативних органів до генеративних – плодів, внаслідок, гальмування ростових процесів і створення ефекту надлишку пластичних речовин.