Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
3 results
Search Results
Item Morphogenesis of mustard white under the action of the antigibberellic preparation chlormequat chloride(Modern Phytomorphology, 2020) Polyvanyi, S.V.; Golunova, L.A.; Baiurko, N.V.; Khodanitska, O.O.; Shevchuk, V.V.; Rоgаch, Т.І.; Tkachuk, O.O.; Knyazyuk, O. V.; Zavalnyuk, O. L.; Shevchuk, O.A.The research in question reveals the influence of the antigibberellic preparation-chlormequat chloride-on growth processes, morphogenesis, content of pigments, leaf mesostructure and functioning of the leaf apparatus of white mustard plants (Sinapis alba L.). It is established that CCS-750 reduces plant height by 4.09% overall. Inhibition of growth processes at the start of the growing season by the retardant led to the formation of more leaves throughout the whole period of vegetation. Similarly, leaf area increased significantly in the experimental version. The basis of such changes was the enlarged stem branching under the action ofthe preparation. Treatment of mustard plants in the budding phase caused optimization of the leaf anatomical structure; there wasthickening of the assimilation parenchyma due to the expansion of its cells. The use of the quaternary ammonium salt of chloroquatechloride led to an increase in the amount of chlorophyll in the mustard leaves.Item Вплив хлормекватхлориду на морфогенез, формування донорно-акцепторної системи та продукційний процес олійних культур(Sciemcee Publishing. 2019, 2019) Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Поливаний, С.В.; Полываный, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Рогач, Т.І.; Рогач, Т.И.; Rоgаch, Т.І.; Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.; Рогач, В.В.; Rogach, V. V.Анотації Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Застосування препарату в період бутонізації призводило до збільшення кількості плодів на рослинах. Використання ретарданту не викликало накопичення залишкових кількостей препарату в насінні зверх дозволених норм. Застосування хлормекватхлориду сприяло збільшенню кількості та маси листків, площі листкової поверхні рослин маку олійного, льону олійного та соняшнику. В основі таких змін було посилене галуження стебла за дії препарату. Підсилення донорної функції рослин під впливом хлормекватхлориду відбувалося також внаслідок мезоструктурних змін в листках - формувався більш потужний шар хлоренхіми, зростали лінійні розміри хлоренхімних клітин. Покращення фітометричних і мезоструктурних показників листків за дії хлормекватхлориду сприяло посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату. За дії ретарданту відбувався перерозподіл фотоасимілятів з вегетативного росту на потреби карпогенезу, що забезпечувало зростання урожайності та якості продукції.Item Фізіологічні основи регуляції морфогенезу та продуктивності соняшнику за допомогою хлормекватхлориду і трептолему(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2018) Рогач, Т.І.; Рогач, Т.И.; Rоgаch, Т.І.; Rоhаch, Т.І.; Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.Монографія присвячена вивченню впливу ретарданту хлормекватхлориду і комплексного стимулятора росту трептолему на морфогенез, урожайність соняшнику та якість його олії. За дії препаратів відбувалися суттєві зміни в рості, розвитку і продуктивності рослин. Під впливом рістрегуляторів зростала площа листкової поверхні з одночасним потовщенням листків внаслідок розростання хлоренхіми. Застосування хлормекватхлориду і трептолему призводило до посилення механічної міцності стебла, що зменшувало вилягання культури. Під впливом регуляторів росту інтенсифікувався транспорт вуглеводів з листя і стебел до кошиків і сім'янок, посилювалися процеси гідролізу білка у вегетативних органах і відтік азотовмісних речовин до сім'янок, що призводило до підвищення врожайності соняшнику. Встановлено, що за типових умов вегетації препарати покращували якісний склад олії внаслідок збільшення в ній вмісту ненасичених жирних кислот. Залишкові кількості регуляторів росту у насінні не перевищували гранично допустимих концентрацій.