Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
10 results
Search Results
Item Морфогенез, фотосинтез і продуктивність перцю (Capsicum annuum L.) за впливу регуляторів росту з різними напрямами та механізмами дії(Фізіологія рослин і генетика, 2022) Рогач, В. В.; Кірізій, Д. А.; Кур’ята, В. Г.; Рогач, Т. І.; Rogach, V. V.; Kiriziy, D. A.; Kuryata, V. G.; Rogach, T. I.; The peculiarities of growth processes, leaves formation, their mesostructure, photosynthesis, respiration, transpiration, as well as productivity of sweet pepper plants under the impact of synthetic analogues of growth stimulant hormones, and retardants, which differ in mechanisms of action, were studied. It was shown that treatment with growth stimulants increased, and gibberellin inhibitors — decreased the linear size of sweet pepper plants Antey variety. It was found that 6-benzylaminopurine (6-BAP), gibberellic acid (GA3) and tebuconazole (EW-250) increased the number of leaves on the plant, while under the treatment by ethephon (2-chloroethylphosphonic acid, 2-CEPA) and chloromequate chloride (ССС-750) this index was lower than the control, and the action of 1-naphthaleneacetic acid (1-NAA) did not change it. All growth stimulants, and retardants EW-250 and CCC-750 increased the leaves, stems and roots fresh weight, as well as the dry mass of the whole plant, while the treatment with 2-CEPA reduced them. All growth regulators (except 2-CEPA) increased the average leaf area and the total leaf area on the plant during the fruit formation stage. Gibberellin inhibitors and 6-BAP significantly increased the amount of chlorophyll in pepper leaves. Under the action of GA3 this index decreased, and the treatment by 1-NAA did not significantly change it. 2-CEPA, EW-250, CCC-750, and 6-BAP thickened the pepper leaves chlorenchyma. Under the action of all growth substances (except 1-NAA) the columnar parenchyma cells volume increased, and under the influence of GA3, 6-BAP and EW-250, the spongy parenchyma cells size increased also. Growth promotors 1-NAA and GA3, and retardants EW-250 and CCC-750 significantly reduced the number of stomatal cells on leaf surface, and treatment by 6-BAP and 2-CEPA showed a tendency to reduce them. Photosynthesis, photo- and dark respiration rates showed a steady tendency to increase under the action of growth substances (except GA3), while transpiration, on the contrary — to decrease. In general, treatment with growth substances (except 2-CEPA) intensified the flowering of plants and increased their economic productivity. The use of 6-BAP and EW-250 was the most effective.Вивчали особливості ростових процесів, формування листкового апарату, його мезоструктуру, фотосинтез, дихання, транспірацію, а також продуктивність рослин перцю солодкого під впливом синтетичних аналогів гормонів-стимуляторів і ретардантів, що відрізняються за механізмом дії. Показано, що обробка стимуляторами росту збільшувала, а інгібіторами гібереліну зменшувала лінійні розміри рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що 6-бензиламінопурин (6-БАП), гіберелова кислота (ГК3) та тебуконазол (EW-250) підвищували кількість листків на рослині, тоді як за обробки есфоном (2-ХЕФК) та хлормекватхлоридом (ССС-750) показник був меншим за контрольний, а за дії 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) практично не змінювався. Усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували масу сирої речовини листків, стебел і коренів, а також масу сухої речовини цілої рослини, тоді як обробка 2-ХЕФК зменшувала їх. Усі регулятори росту (крім 2-ХЕФК) підвищували середню площу листка та загальну площу листків на рослині у фазу формування плодів. Інгібітори гібереліну та 6-БАП достовірно збільшували вміст суми хлорофілів у листках перцю. За дії ГК3 показник знижувався, а обробка 1-НОК його достовірно не змінюва¬ла. 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 та 6-БАП потовщували хлоренхіму листків перцю. За дії усіх регуляторів росту, окрім 1-НОК, зростав об’єм клітин стовпчастої паренхіми, а під впливом ГК3, 6-БАП та EW-250 також збільшувалися розміри клітин губчастої паренхіми. Стимулятори росту 1-НОК і ГК3 та ретарданти EW-250 і ССС-750 достовірно зменшували кількість клітин продихів, а за обробки 6-БАП та 2-ХЕФК спостерігалася тенденція до їх зменшення. Інтенсивності фотосинтезу, фото- і темнового дихання демонстрували стійку тенденцію до підвищення за дії регуляторів росту (крім ГК3), а транспірації, навпаки — до зменшення. В цілому обробка регуляторами росту (крім 2-ХЕФК) інтенсифікувала цвітіння рослин і підвищувала їхню господарську продуктивність. Найефективнішим для підвищення продуктивності культури виявилось застосування 6-БАП та EW-250.Item Дія гібереліну і ретардантів на ростові процеси, морфогенез та продуктивність аґрусу(ТОВ «Друк», 2021) Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H. S.; Kuryata, V. G.; Кур’ята, В.Г.У монографії узагальнено літературні та експериментальні дані про вплив гібереліну та ретардантів на формування і функціонування донорно-акцепторної системи рослин в зв’язку з продуктивністю культури аґрусу. Проаналізовано вплив гібереліну і ретардантів різних типів (триазолпохідного препарату тебуконазолу та етиленпродуценту есфону) на ростові процеси, фотосинтетичний апарат, морфогенез, накопичення та перерозподіл потоків асимілятів і елементів мінерального живлення між органами рослини. Для фізіологів рослин, агрономів, студентів, викладачів, аспірантів, докторантів біологічних спеціальностей.Item Physiological bases of growth regulation and morphogenesis of tomatoes under gibberellin and retardants treatment(Noisiel, France, 2020) Kravets, O.O.; Kuryata, V. G.In the monograph it was studied the features of growth processes, morphogenesis and functioning of donor-acceptor system of tomatoes (Solanum lycopersicum L.) under the influence of gibberellin (gibberellic acid, GA3) and its antagonists – triazole derivative tebuconazole and ethylene releasing compound esphon in the formation of crop productivity. Gibberellic acid (GA3) and retardants caused a clear growth regulating effect on the intensity of plant growth, accompanied by changes in relative proportion of vegetative organs weight. Application of tebuconazole resulted on the formation of a more powerful donor sphere, where relative proportion of leaf weight in the total vegetative weight of plant was higher during whole vegetation stage. The mesostructure measurement of leaves was optimized under gibberellin and tebuconazole treatment: thickness of leave increased by enhancement of linear dimention of spongy parenchyma cells and volume of palisade parenchyma cells. Leaves of tebuconazole and gibberellin treated tomatoes were characterized by the highest measurements of leaf area density value, chlorophyll content and net photosynthetic productivity which created the prerequisites to enhance a gross photosynthetic crop production. The stems and roots are characterized by intensive depositing possibilities of nonstructural carbohydrates that remobilized to carpogenesis needs (fruit formation and growth). Reducing of sucrose content in leaves of treated plants with a simultaneous increase of reducing sugars content at the fruitification stage (brown ripeness) indicated that transport of sugar from leaves to fruits ceased earlier than from root and stem. Preparations treatment significantly influenced on the reutilization of nitrogen, phosphorus and potassium from stem and leaves. This process was more intensive under gibberellin and triazole derivative compound tebuconazole. The most effective in the field condition was the application of 0,025 % tebuconazole. The maximum value of this indicator was under gibberellin in the greenhouse growing condition which indicates the dependence of the growth stimulator on sufficient water supply. Application of ethylene releasing compound esphon at the stage of 25 % fruit ripeness significantly accelerated the rate of fruit ripening, that led to a reduction in the number of harvests and an increase in the share of early crop production. The maturation of tomato fruit was largely determined by the intensity of maceration of fruit tissues, which is based on the processes of hydrolysis of cell wall polysaccharide components – hemicelluloses and pectins.Item Вплив гібереліну та ретардантів на вміст елементів мінерального живлення рослин аґрусу(Вінниця, 2019, 2019) Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H. S.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Изучено влияние гиббереллина и ретардантов на накопление и перезподил основных элементов минерального питания в вегетативных органах и плодах растений крыжовника сорта Машенька в связи с производительностью культуры. Установлено, что за действия препаратов происходило более интенсивное накопление азота, фосфора и калия в вегетативных органах крыжовника в фазу цветения с последующим использованием этих элементов на нужды карпогенезу; The influence of gibberellin and retardants on the accumulation and redistribution of the main elements of mineral nutrition in the vegetative organs and fruits of gooseberry plants of the variety Mashenka in connection with crop productivity has been studied. It was found that under the action of drugs there was a more intensive accumulation of nitrogen, phosphorus and potassium in the vegetative organs of gooseberries in the flowering phase, followed by the use of these elements for the needs of carpogenesisВивчено вплив гібереліну та ретардантів на накопичення і перезподіл основних елементів мінерального живлення у вегетативних органах та плодах рослин аґрусу сорту Машенька в зв’язку з продуктивністю культури. Встановлено, що за дії препаратів відбувалося більш інтенсивне накопичення азоту, фосфору та калію у вегетативних органах аґрусу в фазу цвітіння з наступним використанням цих елементів на потреби карпогенезу.Item Фізіологічні основи регуляції росту та морфогенезу томатів за дії гібереліну і ретардантів(Вінниця, 2020, 2020) Кравець, O.O.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.У монографії представлено результати вивчення особливостей ростових процесів, морфогенезу та функціонування донорно-акцепторної системи рослин томатів (Solanum lycopersicum L.) за дії гібереліну та його антагоністів – триазолпохідного препарату тебуконазолу та етиленпродуценту есфону у зв’язку з продуктивністю культури. Гіберелова кислота (ГК3) та ретарданти проявляють чітку рістрегулюючу дію на інтенсивність росту рослин, що супроводжується змінами співвідношення мас органів рослини. Найбільша донорна сфера формувалася у варіанті з тебуконазолом, де відносна частка листків від загальної маси рослини була найбільшою протягом усього періоду вегетації. За дії гібереліну та тебуконазолу відбувалася оптимізація мезоструктури листків: збільшувалася товщина листка за рахунок збільшення лінійних розмірів губчастої та об’єму клітин стовпчастої паренхіми. У варіанті із застосуванням тебуконазолу та гібереліну листки томатів характеризувалися найбільш високим значенням показника питомої маси листка (ПМЛ), вмісту хлорофілу та чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ), що створює передумови для підвищення валової фотосинтетичної продуктивності культури. Стебла та корені характеризуються інтенсивним депонуванням неструктурних вуглеводів, які реутилізуються на потреби карпогенезу (формування і росту плодів). Зменшення вмісту сахарози у листках дослідних рослин з одночасним зростанням вмісту відновлюючих цукрів на стадії бурого ступеня стиглості плоду свідчить про те, що транспорт цукрів з листків до плодів припиняється раніше, ніж з кореня і стебла. Обробка рослин препаратами суттєво впливала на реутилізацію азоту, фосфору та калію із стебла та листків рослини, при цьому у варіанті з гібереліном та триазолпохідним препаратом тебуконазолом цей процес відбувався інтенсивніше. Найбільш ефективним для підвищення продуктивності насаджень томатів у польових умовах виявився триазолпохідний препарат тебуконазол. За оптимального водного режиму, в умовах вегетаційного досліду максимальне значення цього показника було за дії гібереліну. Використання етиленпродуценту есфону на етапі 25 %-ї стиглості плодів суттєво прискорювало швидкість їх дозрівання, що призводило до скорочення кількості зборів та збільшення частки ранньої продукції у структурі врожаю. Дозрівання плодів томатів значною мірою визначалося інтенсивністю мацерації тканин плоду, в основі якої знаходяться процеси гідролізу полісахаридних компонентів клітинної стінки – геміцелюлоз і пектинів.Item Особливості фізіологічної дії та використання різних груп ретардантів в рослинництві(Вінниця, 2020, 2020) Куц, Б.О.; Куц, Б.А.; Kuts, B.O.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.Тенденції розвитку світового рослинництва передбачають використання синтетичних регуляторів росту рослин, що є одним із центральних напрямів забезпечення глобальної потреби людства у підвищенні урожайності та якості продукції сільськогосподарських культур. Серед синтетичних регуляторів росту рослин особливе значення мають ретарданти. Використання цієї групи сполук дає можливість генерувати напрямок мобілізації потенційних можливостей рослинного організму на різних етапах онтогенезу, що впливає на гормональний статус рослини, вуглеводний і азотний обмін, підвищуючи стійкість до дефіцитних станів, екстремальний умов середовища, покращуючи стійкість до фітопатогенів. Встановлено, що дія на рослини ретардантів як препаратів антигіберелінового впливу реалізує перебудову характеру донорно-акцепторних відносин внаслідок регуляції ростових процесів, атрагуючої активності «стоку» та донорної активності листка, перерозподілу потоків асимілятів та елементів мінерального живлення як між вегетативними, так і генеративними органами рослини через зміни гормональної регуляції морфогенезу, особливостей накопичення, тимчасового депонування і розподілу асимілятів між конкуруючими процесами. За механізмом впливу на рослину діючі речовини, які входять до складу ретардантів, умовно можна поділити на дві групи. Одні активно впливають на екзогенні (синтезовані рослиною) регулятори росту шляхом інгібування біосинтезу гібереліну, змінюючи при цьому активність ауксину і паралельно збільшуючи активність абсцизової кислоти та цитокініну. Інші змінюють баланс у бік посилення синтезу етилену, який активізує процеси руйнування клітинних структур і прискорює старіння клітин. Окрім того встановлено,що застосування ретардантів та стимуляторів росту може бути ефективним засобом підвищення харчової цінності та регулювання процесів метаболізму на різних стадіях онтогенезу, враховуючи формування унікального за своїм біохімічний складом та співвідношенням поживних речовин урожаюItem Фізіологічні основи застосування гіберелінів та антегіберелінових препаратів у рослинництві(Вінниця, 2020, 2020) Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H. S.; Kuryata, V. G.; Кур'ята, В. Г; Курьята, В.Г.У статті проаналізовано сучасні відомості про фізіологічну дію гіберелінів та антигіберелінових препаратів (ретардантів) на морфогенез, фізіолого-біохімічні процеси та продуктивність сільськогосподарських культур. Розглянуто подальші перспективи практичного застосування гіберелінів та ретардантів на сільськогосподарських рослинах. За результатами наукових аналізів обґрунтовано доцільність вивчення впливу гібереліну та ретардантів різних типів на морфогенез, формування і функціонування донорно-акцепторної системи у зв’язку з продуктивністю рослин.Item Регуляція продукційного процесу і симбіотичної азотфіксації Glycine max (L.) Merrill за дії паклобутразолу(Science Publishing. 2019, 2019) Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Кур'ята, В.Г.; Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V. G.Вивчено вплив паклобутразолу на функціонування симбіотичних систем – Bradyrhizobium japonicum - соя. Виявлено, що інокуляція насіння виробничим штамом 634б та наступна обробка рослин сої ретардантом у фазу бутонізації викликає зміни у функціонуванні донорно-акцепторної системи, покращенні азотного живлення, перерозподілі асимілятів у бік формування бобів. Дія ретарданту в інокульованих рослин сої інтенсифікувала нітрогеназну активність кореневих бульбочок. Пік ацетиленвідновлювальної активності зміщувався на більш пізній етап розвитку рослин. Використання штаму Bradyrhizobium japonicum 634 б та комплексне застосування інокуляції та триазолпохідного препарату призводило до зростання урожайності культури. Збільшувалася кількість бобів, маса насіння на рослині та покращувалася його якість.Item Особливості морфогенезу та функціонування донорно-акцепторної системи рослин томатів за дії гібереліну та ретардантів(Sciemcee Publishing. 2019, 2019) Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Кравець, О.О.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.Представлено результати вивчення особливостей ростових процесів, морфогенезу та функціонування донорно-акцепторної системи рослин томатів за дії гібереліну та його антагоністів – триазолпохідного препарату тебуконазолу та етиленпродуценту есфону у зв’язку з продуктивністю культури. З’ясовано, що гіберелова кислота (ГК3) та ретарданти проявляють чітку рістрегулюючу дію на інтенсивність росту рослин, що супроводжується змінами співвідношенням мас органів рослини. Найбільша донорна сфера формувалася у варіанті з тебуконазолом, де відносна частка листків від загальної маси рослини була найбільшою протягом усього періоду вегетації. Встановлено, що за дії тебуконазолу та гібереліну листки томатів характеризувалися найбільш високим значенням показника питомої маси листка, вмісту хлорофілу та чистої продуктивності фотосинтезу у варіанті із застосуванням, що створює передумови для підвищення валової фотосинтетичної продуктивності культури. Формування більш потужного фотосинтетичного апарату у цих варіантах досліду та збільшення вмісту цукрів та крохмалю у вегетативних органах рослин з наступної реутилізацією на процеси карпогенезу призводило до підвищення продуктивності насаджень томатів. Найбільш ефективним для зростання урожайності культури у польових умовах виявився триазолпохідний препарат тебуконазол.Item Вплив хлормекватхлориду на морфогенез, формування донорно-акцепторної системи та продукційний процес олійних культур(Sciemcee Publishing. 2019, 2019) Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Поливаний, С.В.; Полываный, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Рогач, Т.І.; Рогач, Т.И.; Rоgаch, Т.І.; Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.; Рогач, В.В.; Rogach, V. V.Анотації Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Застосування препарату в період бутонізації призводило до збільшення кількості плодів на рослинах. Використання ретарданту не викликало накопичення залишкових кількостей препарату в насінні зверх дозволених норм. Застосування хлормекватхлориду сприяло збільшенню кількості та маси листків, площі листкової поверхні рослин маку олійного, льону олійного та соняшнику. В основі таких змін було посилене галуження стебла за дії препарату. Підсилення донорної функції рослин під впливом хлормекватхлориду відбувалося також внаслідок мезоструктурних змін в листках - формувався більш потужний шар хлоренхіми, зростали лінійні розміри хлоренхімних клітин. Покращення фітометричних і мезоструктурних показників листків за дії хлормекватхлориду сприяло посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату. За дії ретарданту відбувався перерозподіл фотоасимілятів з вегетативного росту на потреби карпогенезу, що забезпечувало зростання урожайності та якості продукції.