Природничо-географічний факультет

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 29
  • Thumbnail Image
    Item
    Features of leaf mesostructure organization under plant growth regulators treatment on broad bean plants
    (Modern Phytomorphology, 2020) Shevchuk, О. A.; Kravets, O. O.; Shevchuk, V. V.; Khodanitska, O. O.; Tkachuk, O. O.; Golunova, L. А.; Polyvanyi, S. V.; Knyazyuk, O. V.; Zavalnyuk, O. L.
    It was studied the mesostructure organization of leaf apparatus and pigment content of leaves under application of growth regulators with a different mechanism of action-chlormequat chloride (1%) (retardant of quaternary ammonium compounds group) and Emistim C (0,1 ml/l) (growth stimulator) on broad bean plants. The plant growth regulators treatment on broad beans led to the thickening of leaves due to an increase in the growth of columnar and spongy leaf parenchyma. Growth regulators influenced the formation of the stomatal apparatus of broad beans leaves in different ways. The inhibitory compound chlormequat chloride caused a decrease in the number of lower epidermal cells and stomata with a simultaneous increase in the area of the stomatal cell. The application of stimulator compound Emistim C led to an increase in epidermal cells, without differences in the number of stomata but the area of stomatal cells increased significantly. It has been established the enhancement of photosynthetic processes due to an increase in the chlorophyll content in assimilative cells of leaves under chlormequat chloride on broad beans.
  • Thumbnail Image
    Item
    Morphogenesis of mustard white under the action of the antigibberellic preparation chlormequat chloride
    (Modern Phytomorphology, 2020) Polyvanyi, S.V.; Golunova, L.A.; Baiurko, N.V.; Khodanitska, O.O.; Shevchuk, V.V.; Rоgаch, Т.І.; Tkachuk, O.O.; Knyazyuk, O. V.; Zavalnyuk, O. L.; Shevchuk, O.A.
    The research in question reveals the influence of the antigibberellic preparation-chlormequat chloride-on growth processes, morphogenesis, content of pigments, leaf mesostructure and functioning of the leaf apparatus of white mustard plants (Sinapis alba L.). It is established that CCS-750 reduces plant height by 4.09% overall. Inhibition of growth processes at the start of the growing season by the retardant led to the formation of more leaves throughout the whole period of vegetation. Similarly, leaf area increased significantly in the experimental version. The basis of such changes was the enlarged stem branching under the action ofthe preparation. Treatment of mustard plants in the budding phase caused optimization of the leaf anatomical structure; there wasthickening of the assimilation parenchyma due to the expansion of its cells. The use of the quaternary ammonium salt of chloroquatechloride led to an increase in the amount of chlorophyll in the mustard leaves.
  • Thumbnail Image
    Item
    Лінійний ріст гібридів сорго цукрового в залежності від густоти росли
    (Praha : Publishing House «Education and Science», 2021) Липовий, В. Г.; Лыповый, В. Г.; Lypovy, V. G.; Князюк, О. В.; Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Юрків, М. О.; Юркив, М. О.; Yurkiv, M. O.; Сохан, Ю. С.; Сохан, Ю. С.; Sokhan, Yu. S.
    Найбільші показники лінійного росту рослин кукурудзи відмічені у пізньостиглого гібриду Аграрний 3 при густоті рослин 80 тис./га в восковій стиглості – 252,6 см, що більше за ранньостиглий гібриду Даш Е при даній густоті рослин і стиглості на 31,2 см.
  • Thumbnail Image
    Item
    Біометричні показники сортів петрушки кучерявої залежно від строку сівби
    (Praha : Publishing House «Education and Science», 2021) Порхун, А. В.; Порхун, А. В.; Porkhun, A. V.; Рекута, Т. С.; Рекута, Т. С.; Rekuta, T. S.; Машталір, М. С.; Машталир, М. С.; Mashtalir, M. S.; Князюк, О. В.; Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.
    Встановлено, що у фазі плодоутворення петрушки кучерявої зростала загальна маса рослин. За ранньої сівби відмічена найбільша висота рослин даної культури, а також частка плодів наземної маси рослини.
  • Thumbnail Image
    Item
    Продуктивність ехінацеї пурпурової залежно від прийомів вирощування
    (София : Бял ГРАД-БГ, 2021) Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Глига, А. Д.; Глыга, А. Д.; Gliga, A. D.; Гусак, Т. В.; Gusak, T. V.; Ткачук, В. А.; Ткачук, В. А.; Tkachuk, V. A.
    Для формування високої продуктивності ехінацеї пурпурової найбільш сприятливі умови складаються за строку висаджування розсади 20 квітня, оскільки при цьому відмічена максимальна врожайність зеленої маси. Збільшення ширини міжрядь (до 45 см) сприяє підвищенню врожайності культури, а також індивідуальних показників продуктивності (площа листкової поверхні; зелена маса рослини, листків та стебел). Більш щільне розміщення рослин на площі (міжряддя 15 см) сприяло утворенню більшої маси суцвіть.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив строків та способів сівби на формування продуктивності лікарських рослин родини
    (Вінниця, 2020, 2020) Knyazyuk, O. V.; Князюк, О. В.
    Досліджено вплив строків сівби та ширини міжрядь на формування маси лікарських рослин родини Айстрові , визначені біометричні показники та структура врожаю. Встановлена ефективність ранньої сівби та збільшення ширини міжрядь ромашки лікарської, росторопші плямистої, нагідок лікарських, оскільки при цьому відмічені найвищі показники схожості насіння та виживання рослин. Пізні строки сівби сприяли утворенню на рослині більшої кількості суцвіть, плодів та насіння, а також прискорення проходження фенологічних фаз росту і розвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ріст, розвиток та насіннєва продуктивність розторопші плямистої залежно відзастосування ретардантів, строків та способу сівби
    (Умань, 2019) Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Липовий, В. Г.; Лыповый, В. Г.; Lypovyy, V. G.; Ватаманюк, О. В.; Vatamanyuk, O. V.
    У статті проаналізовано вплив ретардантів, строків та способів сівби на ріст, розвиток та насіннєвупродуктивність розторопші плямистої в умовах Поділля.Досліджено строки (за температури ґрунту 10-110 С, 12-130 С та 14-150 С) та способи сівби (суцільний – 15 см таширокорядний – 45 см). Проведено визначення впливу передпосівної обробки насіння ретардантами хлормекватхлоридомта тебуконазолом за різних строків та способів сівби. Здійснено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання. Визначено динаміку наростання зеленої маси та насіннєвої продуктивності залежно від строків, способів сівби тазастосування ретардантів. Дослідженнями встановлено, що ретарданти хлормекватхлорид та тебуконазол сприяли підвищенню схожості насіннята виживанню рослин розторопші плямистої. Оскільки в нестабільних умовах температурного режиму регіону Поділля період проростання насіння досить тривалий(12-16 днів) і сходи нерівномірні, визначені оптимальні строки сівби даної культури спрямовані на зростання енергіїпроростання і дружність сходів. При більшій площі живлення, тобто за широкорядного способу сівби, виживання рослинна ділянках досліду перевищило даний показник суцільного способу сівби. Вплив на виживання рослин розторопші плямистої на кінець вегетації здійснювали всі досліджувані чинники: ретарданти,спосіб та строки сівби. Найбільше виживання рослин даної культури відмічено при застосуванні тебуконазолу (0,5 %)за третього строку сівби. В порівнянні з суцільним способом сівби (міжряддя 15 см) широкорядне розміщення рослинна площі (міжряддя 45 см) сприяло кращому виживанню рослин упродовж вегетації. Застосування препаратів хлормекватлорид та тебуконазол впливало на біометричні характеристики культури – підвищувався лінійний ріст рослин, збільшувались кількість листків, пагонів та суцвіть. За широкорядного способусівби (порівняно з суцільним) дані показники росту і розвитку культури зростали, а також формувалась більша кількістьпагонів, на яких утворювались повноцінні кошики з насінням. У процесі онтогенезу розторопші плямистої її надземні органи змінювали своє співвідношення. Найбільша часткалистків даної культури відмічена у фазу бутонізації за сівби другого строку. Протилежна тенденція спостерігалась взміні приросту пагонів: у фазу бутонізації їх маса була найбільшою за ранньої сівби. Передпосівна обробка насіння ретардантами, третій строк сівби широкорядним способом сприяли збільшенню насіннєвоїпродуктивності розторопші плямистої. Найвища схожість насіння розторопші плямистої відмічена за сівби в третій строк при температурі ґрунту 14-150 С, особливо за передпосівної обробки насіння водним розчином 0,5 %-ого тебуконазолу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Схожість насіння та збереженість рослин проса звичайного залежно від технологій вирощування
    (Przemyśl: Nauka i studia, 2020) Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Левківська, О. О.; Левковская, О. А.; Levkivska, O. А.; Жемчужников, В. А.; Zhemchuzhnikov, V. A.; Кошланська, Т. В.; Кошланская, Т. В.; Koshlanskaya, T. V.; Підгаєвська, М. І.; Подгаевская, М. И.; Podgayevska, M. I.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A
    Встановлено, що строки сівби проса звичайного впливали на польову схожість. За ранніх строків сівби (20.04-25.04) польова схожість була дещо нижчою порівняно до показників більш пізніх строків сівби (1.05-10.05). Рослини, що розвивалися в посівах за сівби 5.05 та 10.05 характеризувались найкращою збереженістю. При збільшенні норми висіву насіння показник збереженості рослин знижувався.
  • Thumbnail Image
    Item
    Врожайність та біометричні показники сортів салату головчастого
    (Sheffield. Science and education, 2020) Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Насонова, В. Б.; Nasonova, V. B.; Сандуляк, Т. М.; Sanduliak, T. M.; Кошланська, Т. В.; Кошланская, Т. В.; Koshlanskaya, T. V.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A
    На період висаджування розсади найбільші біометричні показники (діаметр розетки листків) відмічені у ранньостиглого сорту салату головчастого Лолло Росса. При настанні технічної стиглості салату головчастого дані показники та врожайність мали більшу величину у середньопізнього сорту Великі озера 659.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ефективність біологічних препаратів на посівах сої
    (Вінниця «Видавництво–друкарня Діло», 2019) Задорожний, В. С.; Задорожный, В. С.; Zadorozhnyi, V. S.; Карасевич, В. В.; Karasevych, V. V.; Свитко, С. М.; Svytko, S. M.; Лабунець, А. В.; Лабунец, А. В.; Labunets, A. V.; Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.
    Науковими дослідженнями (2016-2018 роки) встановлено, що в умовах Правобережного Лісостепу України для покрашення мінерального живлення рослин сої азотом і фосфором на сірих лісових ґрунтах та комплексного біологічного захисту посівів цієї культури від основних хвороб: пероноспорозу (Peronospora manshurica Sydow.), септоріозу (Septoria glycines T. Hemmi), аскохітозу (Ascochyta sojaecola Abramov.), шкідників: акацієвої вогнівки (Etiella zinckenella Тr.) і клопів-сліпняків (Adelphocoris lineolatus Goeze) необхідно проводити обробку насіння препаратами Мікрогумін (200 мл/г.н.н.) + Біофосфорин (1,5 л/т) та здійснювати обприскування рослин у фазу бутонізації Гаупсином (4,0 л/га) або ж обробляти насіння Ризобофітом (2,0 л/г.н.н.) + Фітодоктором (1,0 л/т), а в період бутонізації обприскувати рослини Триходерміном (2,0 л/га), що забезпечує рівень збереженого врожай зерна сої на 13 – 14 %