Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
5 results
Search Results
Item Проростання насіння льону за дії регуляторів росту(Вінниця, 2021, 2021) Ходаніцька, О. О.; Khodanitska, O.O.Ходаніцька О.О. Проростання насіння льону за дії регуляторів росту / О.О. Ходаніцька // Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2020-2021 н.р. – Вінниця, 2021. – 169 с. – С. 4-10.Item Особливості ростових процесів та продуктивність рослин редису за використання ретардантів(2020) Шевчук., О.А.; Ходаніцька, О.О.; Ватаманюк, О.В.; Вергеліс, В.І.; Шевчук, О.А.; Ходаницкая, Е.А.; Ватаманюк, О.В.; Вергелис, В.И.; Shevchuk, O.A.; Khodanitska, O.O.; Vatamanyuk, О.V.; Vergelis, V.I.Одним з перспективних напрямків в овочівництві є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів росту з одночасним збільшенням продуктивності. Метою роботи було висвітлення результатів досліджень регуляції ростових процесів та продуктивності рослин редису під впливом препаратів ретардантної дії Хлормекватхлориду та Етефону. Дослідження проводили на рослинах редису сорту Зоря. Проведено обробку рослин редису у фазі формування двох листків 0,25 %-им розчином Етефону та 0,25 %-им розчином Хлормекватхлориду до повного змочування листків, а контрольні рослини – водопровідною водою. У процесі досліджень визначено морфометричні показники рослин, площу листкової поверхні, урожайність та вміст хлорофілу у листках рослин. Застосування ретардантів Етефону (0,25 %) та Хлормекватхлориду (0,25 %) на рослинах редису сорту Зоря у фазу формування 2-х листків зумовлювало суттєві зміни у морфогенезі рослин: зменшувалась висота рослин, збільшувались маси листків, коренеплодів та площа листкової поверхні. Обробка рослин етиленпродуцентом Етефоном (0,25 %) гальмувала висоту рослин на 19 %, а застосування онієвого ретарданту Хлормекватхлориду (0,25 %) пригнічувало ріст на 4 %. Досліджено, що за використання ретардантів збільшувалась кількість та маса листків у досліджуваних рослин редису у порівняні з контрольним варіантом: за дії Етефону (0,25 %) на 14% та 5 % відповідно, а за обробки Хлормекватхлоридом (0,25 %) – на 14 % та 22 % відповідно. Встановлено, що ретарданти підвищували показники площі листкової поверхні рослин редису. За обробки Хлормекватхлоридом площа листкової поверхні підвищувалася на 22 % у порівняні з контролем. Застосування Етефону було менш ефективним, оскільки даний показник підвищувався лише на 11%. Препарати позитивно впливали на продуктивність рослин редису. За використання Етефону підвищувалась маса коренеплодів редису на 15 %, а за дії хлормекватхлориду – на 28 %.Item Застосування хлормекватхлориду для оптимізації продукційного процесу льону олійного.(Вінниця, – 2019., 2019) Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.Вивчали вплив хлормекватхлориду на продуктивність льону олійного, вміст і якість олії та вміст залишкових кількостей препарату в насінні. Встановлено, що ретардант призводив до підвищення врожаю та змін у його структурі. Під впливом інгібітора росту збільшувався вміст ліпідів у насінні льону, покращувалися якісні характеристики олії, спостерігалося підвищення вмісту ненасичених жирних кислот. Залишковий вміст препарату в насінні не перевищує гранично-допустимих концентрацій.Item Вплив регуляторів росту рослин на формування стебла льону олійного(Вінниця, – 2018., 2018) Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.Вивчали вплив інгібітора росту хлормекватхлориду та стимулятора розвитку трептолему на процеси формування стебла льону олійного. Використання хлормекватхлориду призводило до зменшення лінійних розмірів рослин, а обробка рослин трептолемом зумовлювала збільшення висоти стебел. При застосуванні регуляторів росту відмічалося потовщення стебла, що відбувалося за рахунок посилення розвитку кори та ксилеми.Item Вплив регуляторів росту рослин на морфогенез і продуктивність рослин льону олійного(Вінниця, 2017) Ходаніцька, О.О.; Khodanitska, O.O.Вивчали вплив ретарданту хлормекватхлориду і стимулятора росту трептолему на формування листкової поверхні, мезоструктуру, фотосинтетичну активність листків, будову стебла та продуктивність культури льону олійного. Встановлено, що препарати позитивно впливали на формування фотосинтетичного апарату, змінювали характер донорно-акцепторних відносин у рослин, наслідком чого було збільшення продуктивності культури і підвищення вмісту олії в насінні. Залишковий вміст хлормекватхлориду і трептолему в насінні не перевищує гранично-допустимих концентрацій. Застосування препаратів підвищує економічну ефективність вирощування льону.