Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
5 results
Search Results
Item Особливості ростових процесів та продуктивність рослин редису за використання ретардантів(2020) Шевчук., О.А.; Ходаніцька, О.О.; Ватаманюк, О.В.; Вергеліс, В.І.; Шевчук, О.А.; Ходаницкая, Е.А.; Ватаманюк, О.В.; Вергелис, В.И.; Shevchuk, O.A.; Khodanitska, O.O.; Vatamanyuk, О.V.; Vergelis, V.I.Одним з перспективних напрямків в овочівництві є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів росту з одночасним збільшенням продуктивності. Метою роботи було висвітлення результатів досліджень регуляції ростових процесів та продуктивності рослин редису під впливом препаратів ретардантної дії Хлормекватхлориду та Етефону. Дослідження проводили на рослинах редису сорту Зоря. Проведено обробку рослин редису у фазі формування двох листків 0,25 %-им розчином Етефону та 0,25 %-им розчином Хлормекватхлориду до повного змочування листків, а контрольні рослини – водопровідною водою. У процесі досліджень визначено морфометричні показники рослин, площу листкової поверхні, урожайність та вміст хлорофілу у листках рослин. Застосування ретардантів Етефону (0,25 %) та Хлормекватхлориду (0,25 %) на рослинах редису сорту Зоря у фазу формування 2-х листків зумовлювало суттєві зміни у морфогенезі рослин: зменшувалась висота рослин, збільшувались маси листків, коренеплодів та площа листкової поверхні. Обробка рослин етиленпродуцентом Етефоном (0,25 %) гальмувала висоту рослин на 19 %, а застосування онієвого ретарданту Хлормекватхлориду (0,25 %) пригнічувало ріст на 4 %. Досліджено, що за використання ретардантів збільшувалась кількість та маса листків у досліджуваних рослин редису у порівняні з контрольним варіантом: за дії Етефону (0,25 %) на 14% та 5 % відповідно, а за обробки Хлормекватхлоридом (0,25 %) – на 14 % та 22 % відповідно. Встановлено, що ретарданти підвищували показники площі листкової поверхні рослин редису. За обробки Хлормекватхлоридом площа листкової поверхні підвищувалася на 22 % у порівняні з контролем. Застосування Етефону було менш ефективним, оскільки даний показник підвищувався лише на 11%. Препарати позитивно впливали на продуктивність рослин редису. За використання Етефону підвищувалась маса коренеплодів редису на 15 %, а за дії хлормекватхлориду – на 28 %.Item Вплив хлормекватхлориду на морфогенез, формування донорно-акцепторної системи та продукційний процес олійних культур(Sciemcee Publishing. 2019, 2019) Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Поливаний, С.В.; Полываный, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Рогач, Т.І.; Рогач, Т.И.; Rоgаch, Т.І.; Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.; Рогач, В.В.; Rogach, V. V.Анотації Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Застосування препарату в період бутонізації призводило до збільшення кількості плодів на рослинах. Використання ретарданту не викликало накопичення залишкових кількостей препарату в насінні зверх дозволених норм. Застосування хлормекватхлориду сприяло збільшенню кількості та маси листків, площі листкової поверхні рослин маку олійного, льону олійного та соняшнику. В основі таких змін було посилене галуження стебла за дії препарату. Підсилення донорної функції рослин під впливом хлормекватхлориду відбувалося також внаслідок мезоструктурних змін в листках - формувався більш потужний шар хлоренхіми, зростали лінійні розміри хлоренхімних клітин. Покращення фітометричних і мезоструктурних показників листків за дії хлормекватхлориду сприяло посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату. За дії ретарданту відбувався перерозподіл фотоасимілятів з вегетативного росту на потреби карпогенезу, що забезпечувало зростання урожайності та якості продукції.Item Застосування хлормекватхлориду для оптимізації продукційного процесу льону олійного.(Вінниця, – 2019., 2019) Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.Вивчали вплив хлормекватхлориду на продуктивність льону олійного, вміст і якість олії та вміст залишкових кількостей препарату в насінні. Встановлено, що ретардант призводив до підвищення врожаю та змін у його структурі. Під впливом інгібітора росту збільшувався вміст ліпідів у насінні льону, покращувалися якісні характеристики олії, спостерігалося підвищення вмісту ненасичених жирних кислот. Залишковий вміст препарату в насінні не перевищує гранично-допустимих концентрацій.Item Вплив регуляторів росту на мінеральне живлення рослин льону олійного(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018) Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.Вивчали вплив інгібітора росту хлормекватхлориду та стимулятора розвитку трептолему на процеси обміну основних елементів мінерального живлення в рослинах льону олійного. При застосуванні регуляторів росту відмічалося зменшення вмісту азоту в листках і стеблах, а також збільшення концентрації фосфору і калію у вегетативних органах порівняно з контролем. Посилення відтоку елементів живлення до генеративних органів супроводжувалося зростанням врожайності насіння льону.Item Вплив регуляторів росту рослин на морфогенез і продуктивність рослин льону олійного(Вінниця, 2017) Ходаніцька, О.О.; Khodanitska, O.O.Вивчали вплив ретарданту хлормекватхлориду і стимулятора росту трептолему на формування листкової поверхні, мезоструктуру, фотосинтетичну активність листків, будову стебла та продуктивність культури льону олійного. Встановлено, що препарати позитивно впливали на формування фотосинтетичного апарату, змінювали характер донорно-акцепторних відносин у рослин, наслідком чого було збільшення продуктивності культури і підвищення вмісту олії в насінні. Залишковий вміст хлормекватхлориду і трептолему в насінні не перевищує гранично-допустимих концентрацій. Застосування препаратів підвищує економічну ефективність вирощування льону.