Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
10 results
Search Results
Item Features of leaf mesostructure organization under plant growth regulators treatment on broad bean plants(Modern Phytomorphology, 2020) Shevchuk, О. A.; Kravets, O. O.; Shevchuk, V. V.; Khodanitska, O. O.; Tkachuk, O. O.; Golunova, L. А.; Polyvanyi, S. V.; Knyazyuk, O. V.; Zavalnyuk, O. L.It was studied the mesostructure organization of leaf apparatus and pigment content of leaves under application of growth regulators with a different mechanism of action-chlormequat chloride (1%) (retardant of quaternary ammonium compounds group) and Emistim C (0,1 ml/l) (growth stimulator) on broad bean plants. The plant growth regulators treatment on broad beans led to the thickening of leaves due to an increase in the growth of columnar and spongy leaf parenchyma. Growth regulators influenced the formation of the stomatal apparatus of broad beans leaves in different ways. The inhibitory compound chlormequat chloride caused a decrease in the number of lower epidermal cells and stomata with a simultaneous increase in the area of the stomatal cell. The application of stimulator compound Emistim C led to an increase in epidermal cells, without differences in the number of stomata but the area of stomatal cells increased significantly. It has been established the enhancement of photosynthetic processes due to an increase in the chlorophyll content in assimilative cells of leaves under chlormequat chloride on broad beans.Item Вплив антигіберелінових препаратів на анатомо-морфологічні показники рослин сої(2021) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е. А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О. О.; Ткачук, О. А.; Tkachuk, О. О.; Шевчук, В. В.; Shevchuk, V. V.; Федорук, І. В.; Федорук, И. В.; Fedoruk, I. V.Специфіка дії антигіберелінових препаратів полягає у тому, що вони здатні впливати на процеси та інтенсивність, які неможливо скорегувати за допомогою агротехнічних заходів вирощування. Мета роботи полягала в науковому обґрунтуванні використання інгібіторів росту рослин з антигібереліновим типом дії, як елемента технології вирощування сої, виявлення їх дії на ріст, розвиток та продуктивність. Дослідження проводили на культурі сої сорту Тріада. Проведено обробку по висоті пагонів 10–15 см водними розчинами: 0,5 % тебуконазолу, 0,2 % етефону і 0,5 % хлормекватхлориду, а контрольний варіант – водою до повного змочування листків. У процесі досліджень визначено морфологічні показники, площу листкової поверхні, масу органів. Встановлено, що застосування інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії етиленпродуцента есфону (0,2 %), триазолпохідного ретарданта тебуконазолу (0,5 %) і онієвого препарату хлормекватхлориду (0,5 %) на рослинах сої призводило до морфолого-анатомічних змін: зменшення мас листків і стебел, збільшення товщини стебла та кореневої шийки. Препарати зменшували довжину міжвузлів рослин сої, що створювало передумови стійкості рослин до вилягання. Інгібітори росту рослин по-різному впливали на площу листкової поверхні сої. За використання хлормекватхлориду відмічено збільшення показника на 24 %, а обробка есфоном і тебуконазолом призвело до зменшення – на 26 % і 23 %, відповідно. Різний вплив препаратів виявлено і на довжину головного кореня. За дії есфону довжина головного кореня зменшувалася на 20 %, при застосуванні хлормекватхлориду і тебуконазолу показник збільшувався на 43 % та 37 % відповідно. Актуальним залишається питання виявлення впливу сучасних регуляторів росту рослин з іншим механізмом дії на продуктивність різних сортів бобових культур.Item Дія препарату Грейнактив-С на якісні характеристики насіння цукрового буряка(Stockholm, Sweden, 2020) Шевчук, О. А.; Savchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е. А.; Khodanitska, O. O.; Ватаманюк, О. В.; Vatamanyuk, O. V.Обробка насіння рослин цукрового буряка гібриду Брітні препаратом Грейнактив–С значно підвищує схожість насіння усіх фракцій. Найбільший вплив даного препарату спостерігається на насінні фракції 3,75-4,5 мм. Підвищення енергії проростання насіння цукрового буряка при обробці його препаратом пов’язане зі стимулюючим впливом даного препарату на укорінення насіння. Результати досліджень свідчать, що насіння більш крупних фракцій (3,5 – 3,75 мм та 3,75 – 4,5 мм), оброблене препаратом має значно вищу схожість порівняно з дрібною фракцією 2,5-3,5 мм.Item Використання рістрегулювальних препаратів у сільському господарстві та їх токсиколого-екологічні особливості(Ванкувер, Канада, 2020) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е. А.; Khodanitska, O. O.Зростаючі потреби сучасного сільськогосподарського виробництва визначають необхідність пошуку нових шляхів та способів підвищення урожаю і його якості. Важливим компонентом сучасних технологій рослинництва стають регулятори росту рослин. Роль регуляторів росту рослин різко збільшилася в зв’язку з широким впровадженням інтенсивних технологій виробництва сільськогосподарських культур. В багатьох країнах світу розроблено національні програми по регуляторах росту рослин, що стимулювало створення нового покоління екологічно чистих і високоефективних препаратів спрямованої дії. Рістрегулювальні препарати активно застосовують для підвищення продуктивності культур та їх якості, для пришвидшення росту вегетативних та генеративних органів рослинного організму тощоItem Дія препарату Грейнактив-С на якісні характеристики насіння цукрового буряка(Stockholm, Sweden, 2020) Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Ватаманюк, О. В.; Vatamanyuk, O. V.Обробка насіння рослин цукрового буряка гібриду Брітні препаратом Грейнактив–С значно підвищує схожість насіння усіх фракцій. Найбільший вплив даного препарату спостерігається на насінні фракції 3,75-4,5 мм. Підвищення енергії проростання насіння цукрового буряка при обробці його препаратом пов’язане зі стимулюючим впливом даного препарату на укорінення насіння. Результати досліджень свідчать, що насіння більш крупних фракцій (3,5 – 3,75 мм та 3,75 – 4,5 мм), оброблене препаратом має значно вищу схожість порівняно з дрібною фракцією 2,5-3,5 мм.Item Морфогенез проростків і посівні характеристики насіння бобів кормових завикористання ретардантів(Умань, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О.О.; Ткачук, О.А.; Tkachuk, O. O.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування ретардантів є перспективним для підвищення врожайності різнихсільськогосподарських культур. Метою нашої роботи було вивчення впливу різних за механізмом дії препаратівінгібіторного типу на морфогенез проростів і посівні характеристики насіння бобів кормових.Дослідження проводили на культурі бобів кормових сорту Візир. Здійснено передпосівне оброблення насіння воднимирозчинами есфону (0,2 %), хлормекватхлориду (0,5 %) та тебуконазолу (0,5 %), а контрольний варіант – водою.У процесі досліджень визначено енергію та схожість проростання насіння, довжину гіпокотиля та головного кореняпроростків, діаметр кореневої шийки.Встановлено, що передпосівне оброблення насіння ретардантами есфоном (0,2 %), хлормекватхлоридом (0,5 %) татебуконазолом (0,5 %) призводить до суттєвих змін у морфогенезі проростків культури бобів кормових. Препаратипригнічують ріст гіпокотиля та зменшують довжину головного кореня. Найбільший рістгальмівний ефект виявленийпри застосуванні триазолпохідного ретарданту тебуконазолу (0,5 %).Досліджено, що ретарданти підвищують енергія проростання, проте практично не впливають на показник схожостінасіння. Найбільш чіткий ефект підвищення енергії проростання насіння спостерігався за дії тебуконазолу (0,5 %).Актуальним залишається питання вивчення впливу ретардантів нового покоління на продуктивність різних сортівбобових культур.Item Ріст, розвиток та насіннєва продуктивність розторопші плямистої залежно відзастосування ретардантів, строків та способу сівби(Умань, 2019) Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Липовий, В. Г.; Лыповый, В. Г.; Lypovyy, V. G.; Ватаманюк, О. В.; Vatamanyuk, O. V.У статті проаналізовано вплив ретардантів, строків та способів сівби на ріст, розвиток та насіннєвупродуктивність розторопші плямистої в умовах Поділля.Досліджено строки (за температури ґрунту 10-110 С, 12-130 С та 14-150 С) та способи сівби (суцільний – 15 см таширокорядний – 45 см). Проведено визначення впливу передпосівної обробки насіння ретардантами хлормекватхлоридомта тебуконазолом за різних строків та способів сівби. Здійснено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання. Визначено динаміку наростання зеленої маси та насіннєвої продуктивності залежно від строків, способів сівби тазастосування ретардантів. Дослідженнями встановлено, що ретарданти хлормекватхлорид та тебуконазол сприяли підвищенню схожості насіннята виживанню рослин розторопші плямистої. Оскільки в нестабільних умовах температурного режиму регіону Поділля період проростання насіння досить тривалий(12-16 днів) і сходи нерівномірні, визначені оптимальні строки сівби даної культури спрямовані на зростання енергіїпроростання і дружність сходів. При більшій площі живлення, тобто за широкорядного способу сівби, виживання рослинна ділянках досліду перевищило даний показник суцільного способу сівби. Вплив на виживання рослин розторопші плямистої на кінець вегетації здійснювали всі досліджувані чинники: ретарданти,спосіб та строки сівби. Найбільше виживання рослин даної культури відмічено при застосуванні тебуконазолу (0,5 %)за третього строку сівби. В порівнянні з суцільним способом сівби (міжряддя 15 см) широкорядне розміщення рослинна площі (міжряддя 45 см) сприяло кращому виживанню рослин упродовж вегетації. Застосування препаратів хлормекватлорид та тебуконазол впливало на біометричні характеристики культури – підвищувався лінійний ріст рослин, збільшувались кількість листків, пагонів та суцвіть. За широкорядного способусівби (порівняно з суцільним) дані показники росту і розвитку культури зростали, а також формувалась більша кількістьпагонів, на яких утворювались повноцінні кошики з насінням. У процесі онтогенезу розторопші плямистої її надземні органи змінювали своє співвідношення. Найбільша часткалистків даної культури відмічена у фазу бутонізації за сівби другого строку. Протилежна тенденція спостерігалась взміні приросту пагонів: у фазу бутонізації їх маса була найбільшою за ранньої сівби. Передпосівна обробка насіння ретардантами, третій строк сівби широкорядним способом сприяли збільшенню насіннєвоїпродуктивності розторопші плямистої. Найвища схожість насіння розторопші плямистої відмічена за сівби в третій строк при температурі ґрунту 14-150 С, особливо за передпосівної обробки насіння водним розчином 0,5 %-ого тебуконазолу.Item Ефективність застосування добрив на пшениці озимій(Київ. Інститут землеробства НААН, 2018) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O. O.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.Стаття присвячена встановленню можливості покращення продуктивності озимої пшениці за рахунок використання амонійних добрив. Встановлено, що при застосуванні сульфату амонію та вуглеамонійних солей врожайність посівів пшениці підвищувалася. При цьому покращувалися структурні показники врожайності: збільшувалися число продуктивних пагонів, довжина головного колоса та кількість зерен у головному колосі, зростала маса зерна з колосаItem Обсяг застосування та екологічна оцінка хімічних засобів захисту рослин(Вінниця, 2018) Шевчук, О. О.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ткачук, О. О.; Tkachuk, O. O.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.Проаналізувавши літературні дані встановлено, що потреба в застосуванні фунгіцидів нових класів пов’язана, в першу чергу, з розвитком резистентності збудників захворювань культур, високими нормами витрати фунгіцидів, особливо неорганічної природи, та їх фітотоксичною дією. У статті наведені літературні дані, які стверджують, що у 2018 році у порівняні з 1999 роком асортимент гербіцидів підвищився на 525%; фунгіцидів, інсектицидів та регуляторів росту – на 340%, 597% та 792% відповідно. Оцінено обсяг та важливість застосування хімічних засобів захисту рослин на різних сільськогосподарських культурах: технічних, овочевих, олійних. Відмічено, що дослідження еколого-токсикологічних особливостей препаратів, їх ступеня та характеру міграції із ґрунту до поверхневих та грунтових вод, можливості ними забруднення навколишнього середовища, стабільності препаратів у ґрунтовому та водному середовищах, а також прогнозування виникнення та поширення цих забруднень з урахуванням токсикологічного ризику є необхідними під час використання синтетичних рістрегулюючих препаратів у галузях сільського господарства. Відмічено, що при високій біологічній активності саме сумішеві препарати містять менший вміст активних компонентів. Широкого використання набули триазоли, бензімідазоли, карбамати, етилен-біс-дитіокарбамати та інші. Це фунгіциди з однією діючою речовиною, що входить до складу їх препаративної форми. Інтенсивне збільшення кількості сумішевих фунгіцидів пояснюється тим, що поєднання кількох діючих речовин, які належать до різних класів фунгіцидів розширює спектр їх впливу, поліпшує захисну дію і запобігає утворенню резистентних штамів, тобто в повній мірі використовуються можливості синергізму – взаємопідвищення пестицидного ефекту.Item Дія хлормекватхлориду і трептолему на морфогенез, продуктивність та жирнокислотний склад насіння льону олійного(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017) Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е. А.; Khodanitska, O. O.; Кур'ята, В. Г.; Курьята, В. Г.; Kuryata, V. GУ монографії узагальнено літературні й експериментальні дані щодо впливу регуляторів росту і розвитку рослин на процеси морфогенезу та продуктивність льону олійного. Розглянуто питання впливу різних за напрямком дії препаратів – інгібітора росту хлормекватхлориду та стимулятора розвитку трептолему на анатомічну організацію фотосинтетичного апарату і стебла, ростові процеси, врожайність, вміст і якісні характеристики лляної олії, а також на накопичення та перерозподіл вуглеводів й елементів мінерального живлення в рослинах льонуУ монографії узагальнено літературні й експериментальні дані щодо впливу регуляторів росту і розвитку рослин на процеси морфогенезу та продуктивність льону олійного. Розглянуто питання впливу різних за напрямком дії препаратів – інгібітора росту хлормекватхлориду та стимулятора розвитку трептолему на анатомічну організацію фотосинтетичного апарату і стебла, ростові процеси, врожайність, вміст і якісні характеристики лляної олії, а також на накопичення та перерозподіл вуглеводів й елементів мінерального живлення в рослинах льону.