Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
3 results
Search Results
Item Вплив антигіберелінових препаратів на анатомо-морфологічні показники рослин сої(2021) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е. А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О. О.; Ткачук, О. А.; Tkachuk, О. О.; Шевчук, В. В.; Shevchuk, V. V.; Федорук, І. В.; Федорук, И. В.; Fedoruk, I. V.Специфіка дії антигіберелінових препаратів полягає у тому, що вони здатні впливати на процеси та інтенсивність, які неможливо скорегувати за допомогою агротехнічних заходів вирощування. Мета роботи полягала в науковому обґрунтуванні використання інгібіторів росту рослин з антигібереліновим типом дії, як елемента технології вирощування сої, виявлення їх дії на ріст, розвиток та продуктивність. Дослідження проводили на культурі сої сорту Тріада. Проведено обробку по висоті пагонів 10–15 см водними розчинами: 0,5 % тебуконазолу, 0,2 % етефону і 0,5 % хлормекватхлориду, а контрольний варіант – водою до повного змочування листків. У процесі досліджень визначено морфологічні показники, площу листкової поверхні, масу органів. Встановлено, що застосування інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії етиленпродуцента есфону (0,2 %), триазолпохідного ретарданта тебуконазолу (0,5 %) і онієвого препарату хлормекватхлориду (0,5 %) на рослинах сої призводило до морфолого-анатомічних змін: зменшення мас листків і стебел, збільшення товщини стебла та кореневої шийки. Препарати зменшували довжину міжвузлів рослин сої, що створювало передумови стійкості рослин до вилягання. Інгібітори росту рослин по-різному впливали на площу листкової поверхні сої. За використання хлормекватхлориду відмічено збільшення показника на 24 %, а обробка есфоном і тебуконазолом призвело до зменшення – на 26 % і 23 %, відповідно. Різний вплив препаратів виявлено і на довжину головного кореня. За дії есфону довжина головного кореня зменшувалася на 20 %, при застосуванні хлормекватхлориду і тебуконазолу показник збільшувався на 43 % та 37 % відповідно. Актуальним залишається питання виявлення впливу сучасних регуляторів росту рослин з іншим механізмом дії на продуктивність різних сортів бобових культур.Item Ріст, розвиток та насіннєва продуктивність розторопші плямистої залежно відзастосування ретардантів, строків та способу сівби(Умань, 2019) Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Липовий, В. Г.; Лыповый, В. Г.; Lypovyy, V. G.; Ватаманюк, О. В.; Vatamanyuk, O. V.У статті проаналізовано вплив ретардантів, строків та способів сівби на ріст, розвиток та насіннєвупродуктивність розторопші плямистої в умовах Поділля.Досліджено строки (за температури ґрунту 10-110 С, 12-130 С та 14-150 С) та способи сівби (суцільний – 15 см таширокорядний – 45 см). Проведено визначення впливу передпосівної обробки насіння ретардантами хлормекватхлоридомта тебуконазолом за різних строків та способів сівби. Здійснено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання. Визначено динаміку наростання зеленої маси та насіннєвої продуктивності залежно від строків, способів сівби тазастосування ретардантів. Дослідженнями встановлено, що ретарданти хлормекватхлорид та тебуконазол сприяли підвищенню схожості насіннята виживанню рослин розторопші плямистої. Оскільки в нестабільних умовах температурного режиму регіону Поділля період проростання насіння досить тривалий(12-16 днів) і сходи нерівномірні, визначені оптимальні строки сівби даної культури спрямовані на зростання енергіїпроростання і дружність сходів. При більшій площі живлення, тобто за широкорядного способу сівби, виживання рослинна ділянках досліду перевищило даний показник суцільного способу сівби. Вплив на виживання рослин розторопші плямистої на кінець вегетації здійснювали всі досліджувані чинники: ретарданти,спосіб та строки сівби. Найбільше виживання рослин даної культури відмічено при застосуванні тебуконазолу (0,5 %)за третього строку сівби. В порівнянні з суцільним способом сівби (міжряддя 15 см) широкорядне розміщення рослинна площі (міжряддя 45 см) сприяло кращому виживанню рослин упродовж вегетації. Застосування препаратів хлормекватлорид та тебуконазол впливало на біометричні характеристики культури – підвищувався лінійний ріст рослин, збільшувались кількість листків, пагонів та суцвіть. За широкорядного способусівби (порівняно з суцільним) дані показники росту і розвитку культури зростали, а також формувалась більша кількістьпагонів, на яких утворювались повноцінні кошики з насінням. У процесі онтогенезу розторопші плямистої її надземні органи змінювали своє співвідношення. Найбільша часткалистків даної культури відмічена у фазу бутонізації за сівби другого строку. Протилежна тенденція спостерігалась взміні приросту пагонів: у фазу бутонізації їх маса була найбільшою за ранньої сівби. Передпосівна обробка насіння ретардантами, третій строк сівби широкорядним способом сприяли збільшенню насіннєвоїпродуктивності розторопші плямистої. Найвища схожість насіння розторопші плямистої відмічена за сівби в третій строк при температурі ґрунту 14-150 С, особливо за передпосівної обробки насіння водним розчином 0,5 %-ого тебуконазолу.Item Дія хлормекватхлориду і трептолему на морфогенез, продуктивність та жирнокислотний склад насіння льону олійного(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017) Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е. А.; Khodanitska, O. O.; Кур'ята, В. Г.; Курьята, В. Г.; Kuryata, V. GУ монографії узагальнено літературні й експериментальні дані щодо впливу регуляторів росту і розвитку рослин на процеси морфогенезу та продуктивність льону олійного. Розглянуто питання впливу різних за напрямком дії препаратів – інгібітора росту хлормекватхлориду та стимулятора розвитку трептолему на анатомічну організацію фотосинтетичного апарату і стебла, ростові процеси, врожайність, вміст і якісні характеристики лляної олії, а також на накопичення та перерозподіл вуглеводів й елементів мінерального живлення в рослинах льонуУ монографії узагальнено літературні й експериментальні дані щодо впливу регуляторів росту і розвитку рослин на процеси морфогенезу та продуктивність льону олійного. Розглянуто питання впливу різних за напрямком дії препаратів – інгібітора росту хлормекватхлориду та стимулятора розвитку трептолему на анатомічну організацію фотосинтетичного апарату і стебла, ростові процеси, врожайність, вміст і якісні характеристики лляної олії, а також на накопичення та перерозподіл вуглеводів й елементів мінерального живлення в рослинах льону.