Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
14 results
Search Results
Item Вплив гіберелінової кислоти та тебуконазолу ретарданту на формування мезоструктури листка та пігментного апарату ското- та фотоморфних проростків кукурудзи (Zea mays L.)(Modern Phytomorphology, 2022) Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Ходаніцька, О.О.; Khodanitska, О.О.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О.А.; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O.О.; Баюрко, Н.В.; Baiurko, N. V.; Фрицюк, В.А.; Frytsiuk, V. A.Проаналізовано вплив гіберелінової кислоти та антигіберелінового препарату тебуконазолу на особливості мезоструктури листка, накопичення фотосинтетичних пігментів та активність хлорофілази в листках ското- та фотоморфних проростків кукурудзи. Товщина листків значно зменшувалася під дією гіберелінової кислоти та збільшувалася під дією тебуконазолу порівняно з контролем на світлі та в темряві. Ці зміни визначалися коливаннями товщини хлоренхіми та розмірів верхнього та нижнього епідермісу листків. Під дією тебуконазолу спостерігалося достовірне збільшення кількості продихів на одиницю площі абаксіальної поверхні листка при зменшенні їх лінійних розмірів. Під впливом тебуконазолу вміст хлорофілу а підвищувався порівняно з контролем. Спостерігалося зниження вмісту хлорофілу b, що, на нашу думку, свідчить про пригнічення препаратом процесу перетворення хлорофілу. Гіберелова кислота призводила до уповільнення синтезу хлорофілу а і зниження загального вмісту хлорофілу. Зниження вмісту хлорофілу відбувалося за рахунок підвищення активності хлорофілази. Зміни свідчать про пригнічення гібереліном утворення світлозбиральних комплексів фотосистем І та ІІ.Item Вплив гібереліну та тебуконазолу на використання резервної олії насіння проростками Zea mays L. в умовах фото- та скотоморфогенезу(Modern Phytomorphology, 2021) Кур'ята, В. Г.; Kuryata, V.H.; Куц, Б. О.; Kuts, B.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Баюрко, Н.В.; Baiurko ., N. V.; Нікітченко, Л.О.; Nikitchenko, L. O.; Фрицюк, В.А.; Frytsiuk, V. AЗ’ясування особливостей використання запасних речовин насіння за різних умов проростання, ролі фітогормонів у регуляції процесів дозволяє розробити нові ефективні засоби регуляції сили та інтенсивності проростання насіння. Встановлено особливості використання резервної олії насіння кукурудзи проростками, що проростають на світлі та в темряві, за дії гіберелінової кислоти (ГК3) та її антагоніста ретарданту – тебуконазолу. Процес проростання під дією гіберелінової кислоти супроводжувався збільшенням використання запасних речовин для органогенезу, інтенсивним використанням резервної олії, підвищенням за умови скотоморфогенезу; світло пригнічує активність фітогормонів. Під дією ГК3 значно посилювалися процеси насичення жирними кислотами (ЖК), знижувалось співвідношення ненасичені/насичені жирні кислоти, посилювався відтік ліноленової кислоти з насіння на потреби морфогенезу. Інгібітор синтезу гібереліну мав протилежну дію порівняно з ГК3. Отримані результати досліджень можуть бути використані при розробці нових технологій підвищення енергії проростання насіння.Item Вплив штамів Bradyrhizobium japonicum та ретарданту на анатомічну будову рослин сої(Вінниця, 2020, 2020) Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.На культурі сої (Glycine max (Merr.) L.) вивчався вплив передпосівної інокуляції насіння Bradyrhizobium japonicum 634б й Bradyrhizobium japonicum 30 та хлормекватхлориду на анатомічну будову рослин. Виявлено зміни мезоструктурної організації листка та будови стебла сої за дії застосованих препаратів. Встановлено, що передпосівна інокуляція насіння штамами Bradyrhizobium japonicum 634б й 30 впливала на формування фотосинтетичного апарату рослин. Як обробка насіння бульбочковими бактеріями так і комплексна дія препаратів призводили до потовщення листкових пластинок, формування більш потужної стовпчастої асиміляційної тканини листка. Виявлено позитивний вплив застосування штамів на анатомічну будову стебла проти спонтанної інокуляції аборигенною мікрофлорою. За сумісної дії препаратів відмічалося потовщення стебла дослідних рослин та кращий розвиток коленхіми й склеренхіми, що сприяло підвищенню його міцності та посилювало стійкість проти вилягання.Item Дія рістрегулюючих препаратів на морфогенез та продуктивність Glycine max L.(Вінниця, 2020, 2020) Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.Вивчали дію триазолпохідного препарату паклобутразолу на фоні передпосівної інокуляції насіння сої штамом Вradyrhizobium japonicum М 8 на морфогенез й продуктивність культури. Виявлено уповільнення ростових процесів рослин за дії ретарданту та зменшення атрагуючої активності у зонах росту. Застосування як штаму так і комплексний вплив препаратів (штам+ретардант) призводили до покращення фотосинтетичної активності рослин, збільшенні вмісту хлорофілу, формуванню більшої кількості репродуктивних органів. В насінні сої зафіксовано підвищення вмісту олії та збільшення врожайності як за дії штаму бульбочкових бактерій, так і при поєднаному використанні препаратів, при одночасному зменшенні в ньому суми цукрів.Item Регуляція продукційного процесу і симбіотичної азотфіксації Glycine max (L.) Merrill за дії паклобутразолу(Science Publishing. 2019, 2019) Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Кур'ята, В.Г.; Кур'ята, В.Г.; Kuryata, V. G.Вивчено вплив паклобутразолу на функціонування симбіотичних систем – Bradyrhizobium japonicum - соя. Виявлено, що інокуляція насіння виробничим штамом 634б та наступна обробка рослин сої ретардантом у фазу бутонізації викликає зміни у функціонуванні донорно-акцепторної системи, покращенні азотного живлення, перерозподілі асимілятів у бік формування бобів. Дія ретарданту в інокульованих рослин сої інтенсифікувала нітрогеназну активність кореневих бульбочок. Пік ацетиленвідновлювальної активності зміщувався на більш пізній етап розвитку рослин. Використання штаму Bradyrhizobium japonicum 634 б та комплексне застосування інокуляції та триазолпохідного препарату призводило до зростання урожайності культури. Збільшувалася кількість бобів, маса насіння на рослині та покращувалася його якість.Item Ботаніка. Змістові модулі 4 та 5 : методичні розробки для виконання лабораторних занять для студентів природничо-географічного факультету підготовки бакалавра з галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 (Біологія)(Вінниця, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Кравець, О. О.; Кравец, О. А.; Kravets, O. O.Викладений у методичних розробках матеріал, опрацьований згідно з діючою навчальною програмою курсу «Ботаніка», орієнтованою на студентів природничо-географічного факультету підготовки бакалавра з галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 (Біологія). Лабораторні заняття ілюстровані, містять мету, завдання, питання для самоконтролю та короткий інформаційний матеріалItem Методичні розробки для виконання лабораторних занять з дисципліни «Ботаніка». (Змістові модулі 4 та 5. Вегетативні та генеративні органи. Відтворення і розмноження рослин. Екологічні групи та життєві форми рослин)(Вінниця, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Кравець, О. О.; Кравец, О. А.; Kravets, O. O.Методичні розробки для виконання лабораторних занять «Ботаніка. Змістові модулі 4 та 5. Вегетативні та генеративні органи. Відтворення і розмноження рослин. Екологічні групи та життєві форми рослин» забезпечують вивчення морфології рослин, їх розмноження, циклів розвитку, динаміки рослин і рослинних угруповань під впливом природних факторів та антропогенної дії. Викладений у методичних розробках матеріал, опрацьований згідно з діючою навчальною програмою курсу «Ботаніка», орієнтованою на студентів природничо-географічного факультету підготовки бакалавра з галузі знань 01 Освіта / Педагогіка спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)Item Ботаніка. Змістові модулі 9, 10 та 11. Класи Магноліопсиди та Ліліопсиди : методичні розробки для виконання лабораторних занять(Вінниця, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.Методичні розробки для виконання лабораторних занять «Ботаніка. Змістові модулі 9, 10 та 11. Класи Магноліопсиди та Ліліопсиди» забезпечують вивчення анатомічної будови вищих рослин, їх розмноження, циклів розвитку, поширення тощо. Опис лабораторних занять побудований за єдиним планом: інформаційний матеріал, засоби навчання, порядок виконання завдань, запитання для самоконтролю. Викладений у методичних розробках матеріал, опрацьований згідно з діючою навчальною програмою курсу «Ботаніка», орієнтованою на студентів природничо-географічного факультету підготовки бакалавра з галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 (Біологія)Item Ботаніка. Змістові модулі 6, 7 та 8. Відділ Водорості. Вищі спорові рослини. Відділи Папоротеподібні та Голонасінні : методичні розробки для виконання лабораторних занять(Вінниця, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.Методичні розробки для виконання лабораторних занять «Ботаніка. Змістові модулі 6, 7 та 8. Відділ Водорості. Вищі спорові рослини. Відділи Папоротеподібні та Голонасінні» забезпечують вивчення анатомічної будови нижчих рослин, їх розмноження, циклів розвитку, поширення. Викладений у методичних розробках матеріал, опрацьований згідно з діючою навчальною програмою курсу «Ботаніка», орієнтованою на студентів природничо-географічного факультету підготовки бакалавра з галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 (Біологія)Item Ботаніка. Змістові модулі 3 та 4. Водорості. Відділи Бріофіти, Лікоподіофіти, Еквізетофіти, Поліподіофіти та Пінофіти(Вінниця, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.У засвоєнні дисципліни «Ботаніка» велику роль відіграють лабораторні заняття. Розглядаючи гербарій або фіксовані частини рослин, виготовляючи препарати, студенти одержують конкретні відомості про різні таксони рослин – види, роди, родини, порядки, класи, відділи. Методичні рекомендації складені з метою ширшого залучення студентів до самостійної роботи та оптимізації використання ними часу для аналізу і засвоєння конкретного матеріалу під час лабораторних занять