Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
8 results
Search Results
Item Стан і перспективи підвищення ефективності та екологічної безпеки застосування ретардантів і етиленпродуцентів в рослинництві(Вінниця : ВДПУ, 2002) Кур’ята, В. Г.; Шевчук, О. А.; Ткачук, О. О.; Мазніченко, С. В.Розглянуто шляхи суттєвого підвищення ретардантної дії в рослинництві та відповідно до проаналізованих даних запропоновано систему запобіжних заходів, спрямованих на забезпечення екології та безпеки.Item Вплив хлормекватхлориду та паклобутразолу на ростові процеси бобів кормових(Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження / Збірник наукових праць ВДПУ, 2021) Фалатюк, Л. Ю.; Рисневич, К. Ю.; Шевчук, О. А.Ретарданти призводили до значних у морфогенезі культури бобів кормових, що супроводжувалося підвищенням показника сирої маси листків, вкороченням міжвузлів та потовщенням стебла в середній його частині.Item Продуктивність редису за дії різнонаправлених регнуляторів росту рослин(Вінниця, 2021, 2021) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.; Мотреску, М.Д.; Motrescu, M.D.; Зубчук, К.А.; Zubchuk, K.A.; Самородова, С.О.; Samorodovaya, S.A.Застосування ретардантів етефону (0,25 %) та хлормекватхлориду (0,25 %) на рослинах редису сорту Зоря у фазу формування 2-х листків зумовлювало суттєві зміни у морфогенезі рослин: зменшувалась висота рослин, збільшувались маси листків, коренеплодів та площа листкової поверхні. Препарати позитивно впливали на продуктивність рослин редису. За використання етефону підвищувалась маса коренеплодів редису на 15 %, а за дії хлормекватхлориду – на 28 %. Застосування різних за механізмом дії стимуляторів росту рослин (бурштинова кислота та реастим) та ретардантів (хлормекватхлорид та етефон) підвищувалась схожість насіння редису у порівнянні з контрольним варіантом.Item Вплив антигіберелінових препаратів на анатомо-морфологічні показники рослин сої(2021) Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е. А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О. О.; Ткачук, О. А.; Tkachuk, О. О.; Шевчук, В. В.; Shevchuk, V. V.; Федорук, І. В.; Федорук, И. В.; Fedoruk, I. V.Специфіка дії антигіберелінових препаратів полягає у тому, що вони здатні впливати на процеси та інтенсивність, які неможливо скорегувати за допомогою агротехнічних заходів вирощування. Мета роботи полягала в науковому обґрунтуванні використання інгібіторів росту рослин з антигібереліновим типом дії, як елемента технології вирощування сої, виявлення їх дії на ріст, розвиток та продуктивність. Дослідження проводили на культурі сої сорту Тріада. Проведено обробку по висоті пагонів 10–15 см водними розчинами: 0,5 % тебуконазолу, 0,2 % етефону і 0,5 % хлормекватхлориду, а контрольний варіант – водою до повного змочування листків. У процесі досліджень визначено морфологічні показники, площу листкової поверхні, масу органів. Встановлено, що застосування інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії етиленпродуцента есфону (0,2 %), триазолпохідного ретарданта тебуконазолу (0,5 %) і онієвого препарату хлормекватхлориду (0,5 %) на рослинах сої призводило до морфолого-анатомічних змін: зменшення мас листків і стебел, збільшення товщини стебла та кореневої шийки. Препарати зменшували довжину міжвузлів рослин сої, що створювало передумови стійкості рослин до вилягання. Інгібітори росту рослин по-різному впливали на площу листкової поверхні сої. За використання хлормекватхлориду відмічено збільшення показника на 24 %, а обробка есфоном і тебуконазолом призвело до зменшення – на 26 % і 23 %, відповідно. Різний вплив препаратів виявлено і на довжину головного кореня. За дії есфону довжина головного кореня зменшувалася на 20 %, при застосуванні хлормекватхлориду і тебуконазолу показник збільшувався на 43 % та 37 % відповідно. Актуальним залишається питання виявлення впливу сучасних регуляторів росту рослин з іншим механізмом дії на продуктивність різних сортів бобових культур.Item Зміна анатомо-морфологічних показників бобів кормових за використання препаратів інгібіторного типу(Publishing, Munich, Germany, 2020) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.Встановлено, що синтетичні регулятори росту рослин інгібіторного типу – 0,25 %-ий хлормекватхлорид (ХМХ-750) та 0,25 %-ий есфон – призводили до значних у морфогенезі культури бобів кормових сорту Білун, що супроводжувалося підвищенням показника сирої маси листків, вкороченням міжвузлів та потовщенням стебла в середній його частині. Виявлено, що препарати по-різному впливали на довжину головного кореня культури бобів кормових. За дії 0,25%-го есфону показник зменшувався на 8%, тоді як використання 0,25%-го хлормекватхлориду призводило до підвищення цього показника на 17%. Проте обидва застосовані ретарданти сприяли кращому відростанню бічних коренів. Ретарданти викликали зменшення площі листкової поверхні у рослин бобів кормових в середньому на 36 %.Item Анатомо-морфологічні показники вегетативних органів культури цукрового буряка за дії ретардантів(Вінниця: ВДПУ, 2018) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.В статті представлені результати досліджень по вивченню впливу ретардантів – есфону (0,2%) та тебуконазолу (0,5%) на анатомо-морфологічні показники вегетативних органів культури цукрового буряка. Встановлено, що обробка культури цукрового буряка ретардантами призводила до змін анатомічних показників коренеплодів: збільшення їх ширини та зменшення довжини. Обробка рослин цукрового буряка 0,2%-им есфоном та 0,5%-им тебуконазолом у період утворення 10-12 листків призводить до збільшення кількості судинно-волокнистих пучків та зменшення їх висоти. За дії 0,5%-го тебуконазолу у дослідних рослин збільшувалося відношення флоеми до ксилеми, а під впливом 0,2%-го есфону даний показник практично не змінювалося. Встановлено, що за дії 0,5%-го тебуконазолу відбувалися зміни у мезофілі листка цукрового буряка. Препарат призводив до потовщення листкової пластинки, яке відбувалося за рахунок збільшення об'єму стовпчастої паренхіми та лінійних розмірів губчастої паренхіми. Отже, підвищувався парціальний об'єм хлоренхіми. За дії препарату збільшувались кількість продихів та їх площа, проте зменшувались розміри основних клітин епідермісу та продихових клітин.Item Дія ретардантів на морфогенез, газообмін і продуктивність цукрових буряків(Вінниця : ТВОРИ, 2015) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.; Кур'ята, В. Г.; Курьята, В. Г.; Kuriata, V. H.У монографії узагальнено літературні й експериментальні дані про вплив ретардантів та етиленпродуцентів на ростові процеси і продуктивність цукрових буряків, описано механізм дії, метаболізм та екологічні аспекти застосування у рослинництві. Розглянуто питання впливу різних за механізмом дії рістгальмуючих регуляторів росту – декстрелу та паклобутразолу на активність гіберелінів і вміст різних форм абсцизової кислоти, фотосинтетичний апарат, морфогенез і продуктивність, а також на накопичення та перерозподіл елементів мінерального живлення у вегетативних органах рослин цукрового буряка. Обговорюються післядія ретардантів на насіннєву продуктивність і якість насіння цукрового буряка при висадковому способі вирощування та особливості насіннєвої продуктивності культури при обробці квітконосних пагонів ретардантами. Для викладачів, студентів, аспірантів, докторантів біологічних спеціальностей вищих педагогічних закладів освіти.Item Вплив декстрелу та паклобутразолу на продуктивність цукрового буряка(ВДПУ, Вінниця, 2017) Шевчук, О. А.; Shevchuk, O. A.Вивчали вплив паклобутразолу (0,05% та 0,025%) і декстрелу (0,3%) на морфогенез, продуктивність, мезоструктурну та асиміляційну активність, а також активність гіберелінів і вмісту різних форм абсцизової кислоти у листках цукрового буряка. Встановлено, що зменшення площі листків супроводжується їх потовщенням за рахунок збільшення розмірів клітин стовпчастої та губчастої паренхіми, зменшенням розмірів клітин епідермісу і зростанням кількості продихів на одиницю площі листка. Інтенсивність фотосинтезу листків дослідних рослин була нижчою, ніж контрольних, а частка дихальних процесів у їх вуглекислотному газообміні – більшою. Декстрел та паклобкутразол по-різному впливали на співвідношення листкового і мезофільного опорів дифузії СО2 та концентрацію вуглекислоти у міжклітинниках, що свідчить про різну спрямованість регуляції активності асиміляційного апарату за їх участі. Встановлено, що обробка рослин цукрового буряка 0,025%-им паклобутразолом у період утворення 20-22 листків призводила до зменшення активності вільних гіберелінів, збільшення вмісту вільної абсцизової кислоти (АБК) і зменшення зв’язаної форми АБК в листках. Виявлено, що обробка рослин ретардантами знижує відношення мас сухих речовин гички до коренеплоду, що свідчить про перерозподіл асимілятів на користь росту маси коренеплоду і підвищення показника господарської ефективності урожаю. Найбільш ефективна регуляція продукційного процесу цукрових буряків відбувається при застосуванні розчину 0,025%-го паклобутразолу у період утворення 14-16 листків, що дозволяє підвищити урожайність коренеплодів на 22%, а цукристість – на 1,3%.