Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
72 results
Search Results
Item Вплив стимулюючих препаратів на ріст і розвиток Pelargonium zonale під час вегетативного розмноження(Вінниця: ВДПУ, 2024) Кулеша, А.М.; Кундель, Т.О.; Ткачук, Л.В.; Шевчук, О.А.Застосування стимуляторів росту при вегетативному способі розмноження зональної пеларгонії позитивно впливало на укорінення рослин, прискорювало ріст і настання фенологічних фаз, а також покращувало декоративність рослин.Item Продуктивність салату за використання препарату Вимпел 2(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021–2022 н.р., 2022) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O.A.Передпосівна обробка насіння рослин листкового салату комплексним природно- синтетичним препаратом контактно-системної дії Вимпел 2 (0,5 %) призводила до підвищення інтенсивності проростання і схожості культури. Встановлено, що в умовах лабораторного досліду за дії препарату збільшувалася довжина кореневої системи на 3-ту добу на 50 %, відносно контролю. Довжина проростків за використання препарату була максимальною на 10-ту добу. Проросток подовжувався на 57 %. Регулятор росту викликав збільшення кореневої системи рослин салату. Підвищення маси кореневої системи супроводжувалося збільшенням її довжини. Довжина кореневої системи за обробки рослин салату препаратом збільшувалася на 4 %, а маса кореневої системи – на 35 %. У рослин салату збільшувались кількість листків на рослині, площа листків з однієї рослини (на 9 %) та підвищувався вміст хлорофілу в листках рослин на 11%, що свідчить про збільшення урожайності даної культури.Item Вплив гіберелінової кислоти та тебуконазолу ретарданту на формування мезоструктури листка та пігментного апарату ското- та фотоморфних проростків кукурудзи (Zea mays L.)(Modern Phytomorphology, 2022) Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Ходаніцька, О.О.; Khodanitska, О.О.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О.А.; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O.О.; Баюрко, Н.В.; Baiurko, N. V.; Фрицюк, В.А.; Frytsiuk, V. A.Проаналізовано вплив гіберелінової кислоти та антигіберелінового препарату тебуконазолу на особливості мезоструктури листка, накопичення фотосинтетичних пігментів та активність хлорофілази в листках ското- та фотоморфних проростків кукурудзи. Товщина листків значно зменшувалася під дією гіберелінової кислоти та збільшувалася під дією тебуконазолу порівняно з контролем на світлі та в темряві. Ці зміни визначалися коливаннями товщини хлоренхіми та розмірів верхнього та нижнього епідермісу листків. Під дією тебуконазолу спостерігалося достовірне збільшення кількості продихів на одиницю площі абаксіальної поверхні листка при зменшенні їх лінійних розмірів. Під впливом тебуконазолу вміст хлорофілу а підвищувався порівняно з контролем. Спостерігалося зниження вмісту хлорофілу b, що, на нашу думку, свідчить про пригнічення препаратом процесу перетворення хлорофілу. Гіберелова кислота призводила до уповільнення синтезу хлорофілу а і зниження загального вмісту хлорофілу. Зниження вмісту хлорофілу відбувалося за рахунок підвищення активності хлорофілази. Зміни свідчать про пригнічення гібереліном утворення світлозбиральних комплексів фотосистем І та ІІ.Item Дія ретардантів на морфогенез і продуктивність редису(2020) Долішня, І.І.; Андрушко, Р.В.; Осаволюк, І.О.; Шевчук, О.А.; Долишня, И.И.; Андрушко, Р.В.; Осаволюк, И.А.; Шевчук, О.А.; Dolishnya, I.I.; Andrushko, R.V.; Osavolyuk, I.A.; Shevchuk, O.A.Застосування ретардантів есфону (0,25 %) та хлормекватхлориду (0,25 %) на культурі редису сорту Зоря зумовлювало гальмування ростових процесів. Препарати призводили до збільшення кількості та маси листків, подовжували довжину головного кореня та підвищували продуктивність культури (збільшували площу листків та масу коренеплодів).Item Фотоситетична продуктивність одновидових та сумісних посівів цукрового сорго із соєю(2020) Липовий, В.Г.; Шевчук, О.А.; Князюк, О.В.; Липовый, В.Г.; Шевчук, О.А.; Князюк, О.В.; Lipovy, V.G.; Shevchuk, O.A.; Knyazyuk, O.V.У статті наведено результати досліджень з оцінки впливу технологічних прийомів на продуктивність одновидових та сумісних посівів цукрового сорго із соєю, а зокрема способи їх сівби та удобрення. Листок є основним органом рослини, що має найвищу інтенсивність фотосинтезу та поглинає найбільше енергії сонця. Застосування мінеральних добрив позитивно впливало на загальну величину листкової поверхні. В роки досліджень при вивчаючих способах сівби і строках визначення площі листків на ділянках, де вносились мінеральні добрива вона була більшою ніж на ділянках без добрив. Так, в середньому за 2018-2019 рр. в фазі викидання волотей на ділянках, де сорго цукрове висівали сумісно із соєю за схемою один рядок сорго + один рядок сої при внесенні N120P90K120 площа листкової поверхні склала 30,1 тис.м2/га на ділянках без добрив – 21,0 тис. м2/га. Встановлено, що найбільша площа асиміляційної поверхні листків в середньому за два роки (41,3 тис.м2/га ) була в фазі молочної стиглості зерна при сівбі два рядка сорго + один рядок сої і внесенні N120P90K120. Для ефективного використання сонячної енергії велике значення має не тільки розмір площі поверхні листків , але й тривалість її активної роботи. Для характеристики фотосинтетичної роботи посіву за період вегетації використовують показник – фотосинтетичний потенціал. Максимальна ж величина фотосинтетичного потенціалу рослин сорго в середньому за роки досліджень одержана в кінці вегетації (2,81 млн.м2дн./га) на ділянках де його висівали сумісно із соєю при способі сівби два рядка сорго + один рядок сої та внесенні доз N120P90K120.Item Особливості ростових процесів та продуктивність рослин редису за використання ретардантів(2020) Шевчук., О.А.; Ходаніцька, О.О.; Ватаманюк, О.В.; Вергеліс, В.І.; Шевчук, О.А.; Ходаницкая, Е.А.; Ватаманюк, О.В.; Вергелис, В.И.; Shevchuk, O.A.; Khodanitska, O.O.; Vatamanyuk, О.V.; Vergelis, V.I.Одним з перспективних напрямків в овочівництві є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів росту з одночасним збільшенням продуктивності. Метою роботи було висвітлення результатів досліджень регуляції ростових процесів та продуктивності рослин редису під впливом препаратів ретардантної дії Хлормекватхлориду та Етефону. Дослідження проводили на рослинах редису сорту Зоря. Проведено обробку рослин редису у фазі формування двох листків 0,25 %-им розчином Етефону та 0,25 %-им розчином Хлормекватхлориду до повного змочування листків, а контрольні рослини – водопровідною водою. У процесі досліджень визначено морфометричні показники рослин, площу листкової поверхні, урожайність та вміст хлорофілу у листках рослин. Застосування ретардантів Етефону (0,25 %) та Хлормекватхлориду (0,25 %) на рослинах редису сорту Зоря у фазу формування 2-х листків зумовлювало суттєві зміни у морфогенезі рослин: зменшувалась висота рослин, збільшувались маси листків, коренеплодів та площа листкової поверхні. Обробка рослин етиленпродуцентом Етефоном (0,25 %) гальмувала висоту рослин на 19 %, а застосування онієвого ретарданту Хлормекватхлориду (0,25 %) пригнічувало ріст на 4 %. Досліджено, що за використання ретардантів збільшувалась кількість та маса листків у досліджуваних рослин редису у порівняні з контрольним варіантом: за дії Етефону (0,25 %) на 14% та 5 % відповідно, а за обробки Хлормекватхлоридом (0,25 %) – на 14 % та 22 % відповідно. Встановлено, що ретарданти підвищували показники площі листкової поверхні рослин редису. За обробки Хлормекватхлоридом площа листкової поверхні підвищувалася на 22 % у порівняні з контролем. Застосування Етефону було менш ефективним, оскільки даний показник підвищувався лише на 11%. Препарати позитивно впливали на продуктивність рослин редису. За використання Етефону підвищувалась маса коренеплодів редису на 15 %, а за дії хлормекватхлориду – на 28 %.Item Селекційне вивчення обліпихи крушиноподібної (HIPPOPHAE RHAMNOIDES L.) в інституті садівництва НААН України(2020) Москалець, В.В.; Москалець, Т.З.; Гриник, І.В.; Шевчук, О.А.; Ходаніцька, О.О.; Moskalets, V.V.; Moskalets, T.Z.; Grynyk, I.V.; Shevchuk, O.A.; Khodanitska, O.O.; Москалец, В.В.; Москалец, Т.З.; Грынык, И.В.; Шевчук, О.А.; Ходаницкая, Е.А.Подано результати селекції обліпихи крушиноподібної в Інституті садівництва НААН України. Проаналізовано етапи виконання роботи – від вивчення і добору вихідного матеріалу в умовах поліського, полісько-лісостепового та лісостепового екотопів (2012-2016 рр.), до успішної адресної інтродукції у північну частину Лісостепу (2017-2019 рр.), та охарактеризовано нові форми обліпихи за господарсько цінними ознаками та молекулярно-генетичними маркерами. Показано, що нові форми досліджуваної культури з огляду на високі показники продуктивності, резистентності до несприятливих абіотичних і біотичних чинників довкілля та споживчої якості плодів для перероблення і виготовлення функціональних продуктів, офіційно занесені до Генофонду рослин України, що підтверджено свідоцтвами про авторство та розробленими генетичними паспортами. Кращі форми обліпихи крушиноподібної Адаптивна (№ свідоцтва 190899) і Особлива (№ свідоцтва 190900) були включено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а сорти універсального призначення Надійна (№ заявки 18299010), Оляна (№ заявки 18299009) і Морквяна (№ заявки 20299001) та сорт-запилювач Обрій (№ заявки 18299008) перебувають на Державному сортовипробуванні. В матеріалах статті акцентовано увагу на перспективні напрямки використання нових генотипів обліпихи для пріоритетних селекційно-генетичних досліджень в Інституті садівництва НААН та його мережі.Item Вміст азоту у органах цукрового буряка за використання хлормекватхлориду(Stockholm, Sweden, 2020-04-27) Дашківська, М. О.; Дашковская, М. А.; Dashkivska, M. O.; Сітнікова, Є. О.; Ситникова, Е. А.; Sitnikova, E. A.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.Дані проведених досліджень свідчать про те, що обробка хлормекватхлоридом суттєво впливає на вміст та перерозподіл азоту у рослин цукрового буряка. В коренеплодах рослин цукрового буряка під впливом препарату відмічалося зниження вмісту загального азоту, що зумовлено зменшенням вмісту небілкового азоту. Отже, застосування ретарданту створює передумови для кращого дозрівання рослин цукрового буряка.Item Поширення видів родини Rosaceae у лісовому фітоценозі Вінниччини(Stockholm, Sweden, 2020-04-27) Сітнікова, Є. О.; Ситникова, Е. А.; Sitnikova, E. A.; Дашківська, М. О.; Дашковская, М. А.; Dashkivska, M. O; Шевчук, О.А.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.У дубово-грабовому лісі с. Агрономічне, що належить до ВОКТ «Вінницяоблагроліс», можна виділити 4 яруси, три з яких, у свою чергу, диференціюються на: перший деревостан – на 2 під'яруси, другий підліску – на 2 під'яруси і третій трав'янистий – на 3 під'яруси. Встановлено, що життєвість видів родини Rosaceae, які зростають у І та ІІ деревному ярусі дослідного лісового фітоценозу, можна віднести до категорій 3а і 3б. Види чагарничково-трав’янистого ярусу Rubus caesius L., Potentilla anserina L., Potentilla erecta (L.) Raeusch, Fragaria vesca L. та Fragaria viridis Duch. проходять повний цикл розвитку і нормально ростуть, розвиваються, вегетують, цвітуть і плодоносять, висівають і поширюють насіння, тобто відносяться до найвищої категорії життєвості.Item Дія препарату Грейнактив-С на якісні характеристики насіння цукрового буряка(Stockholm, Sweden, 2020) Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Ватаманюк, О. В.; Vatamanyuk, O. V.Обробка насіння рослин цукрового буряка гібриду Брітні препаратом Грейнактив–С значно підвищує схожість насіння усіх фракцій. Найбільший вплив даного препарату спостерігається на насінні фракції 3,75-4,5 мм. Підвищення енергії проростання насіння цукрового буряка при обробці його препаратом пов’язане зі стимулюючим впливом даного препарату на укорінення насіння. Результати досліджень свідчать, що насіння більш крупних фракцій (3,5 – 3,75 мм та 3,75 – 4,5 мм), оброблене препаратом має значно вищу схожість порівняно з дрібною фракцією 2,5-3,5 мм.