Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
3 results
Search Results
Item Продуктивність салату за використання препарату Вимпел 2(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021–2022 н.р., 2022) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O.A.Передпосівна обробка насіння рослин листкового салату комплексним природно- синтетичним препаратом контактно-системної дії Вимпел 2 (0,5 %) призводила до підвищення інтенсивності проростання і схожості культури. Встановлено, що в умовах лабораторного досліду за дії препарату збільшувалася довжина кореневої системи на 3-ту добу на 50 %, відносно контролю. Довжина проростків за використання препарату була максимальною на 10-ту добу. Проросток подовжувався на 57 %. Регулятор росту викликав збільшення кореневої системи рослин салату. Підвищення маси кореневої системи супроводжувалося збільшенням її довжини. Довжина кореневої системи за обробки рослин салату препаратом збільшувалася на 4 %, а маса кореневої системи – на 35 %. У рослин салату збільшувались кількість листків на рослині, площа листків з однієї рослини (на 9 %) та підвищувався вміст хлорофілу в листках рослин на 11%, що свідчить про збільшення урожайності даної культури.Item Морфогенез проростків і посівні характеристики насіння бобів кормових завикористання ретардантів(Умань, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О.О.; Ткачук, О.А.; Tkachuk, O. O.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування ретардантів є перспективним для підвищення врожайності різнихсільськогосподарських культур. Метою нашої роботи було вивчення впливу різних за механізмом дії препаратівінгібіторного типу на морфогенез проростів і посівні характеристики насіння бобів кормових.Дослідження проводили на культурі бобів кормових сорту Візир. Здійснено передпосівне оброблення насіння воднимирозчинами есфону (0,2 %), хлормекватхлориду (0,5 %) та тебуконазолу (0,5 %), а контрольний варіант – водою.У процесі досліджень визначено енергію та схожість проростання насіння, довжину гіпокотиля та головного кореняпроростків, діаметр кореневої шийки.Встановлено, що передпосівне оброблення насіння ретардантами есфоном (0,2 %), хлормекватхлоридом (0,5 %) татебуконазолом (0,5 %) призводить до суттєвих змін у морфогенезі проростків культури бобів кормових. Препаратипригнічують ріст гіпокотиля та зменшують довжину головного кореня. Найбільший рістгальмівний ефект виявленийпри застосуванні триазолпохідного ретарданту тебуконазолу (0,5 %).Досліджено, що ретарданти підвищують енергія проростання, проте практично не впливають на показник схожостінасіння. Найбільш чіткий ефект підвищення енергії проростання насіння спостерігався за дії тебуконазолу (0,5 %).Актуальним залишається питання вивчення впливу ретардантів нового покоління на продуктивність різних сортівбобових культур.Item Якісні характеристики насіння бобів кормових залежно від передпосівної обробки регуляторами росту рослин(Вінниця, 2018) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Кравчук, Г. І.; Кравчук, Г. И.; Kravchuk, G. I.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Verhelis, V. І.В статті представлені результати досліджень по вивченню якісних характеристик насіння бобів кормових сорту Візир залежно від передпосівної обробки регуляторами росту рослин – реастиму (1 г/л), гетероауксину (0,2 г/л), епіну (1 мл/л) та бурштинової кислоти (1 г/л). Встановлено, що під впливом різних за механізмом дії регуляторів росту рослин у всіх експериментальних варіантах підвищувались енергія проростання насіння бобів кормових. За дії препаратів гетероауксину та реастиму був відмічений найвищий показник. Рістрегулюючі препарати по-різному впливали на схожість насіння бобів кормових. Виявлено, що при обробці насіння гетероауксином (0,2 г/л), реастимом (1 г/л) та епіном (0,2 мл/л) лабораторна схожість підвищувалася на 1,4 %, 0,5 %, 1,5 % відповідно. Застосування бурштиновою кислотою (1 г/л) було менш ефективним, оскільки лабораторна схожість насіння зменшувалась на 1,7% у порівняні з контролем. Проте навіть при незначному зниженню лабораторної схожості, кількість нормально розвинених проростків з використанням бурштинової кислоти не поступається контрольному варіанті та підвищується на 0,6 %.