Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
12 results
Search Results
Item Вплив гіберелінової кислоти та тебуконазолу ретарданту на формування мезоструктури листка та пігментного апарату ското- та фотоморфних проростків кукурудзи (Zea mays L.)(Modern Phytomorphology, 2022) Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Ходаніцька, О.О.; Khodanitska, О.О.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О.А.; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O.О.; Баюрко, Н.В.; Baiurko, N. V.; Фрицюк, В.А.; Frytsiuk, V. A.Проаналізовано вплив гіберелінової кислоти та антигіберелінового препарату тебуконазолу на особливості мезоструктури листка, накопичення фотосинтетичних пігментів та активність хлорофілази в листках ското- та фотоморфних проростків кукурудзи. Товщина листків значно зменшувалася під дією гіберелінової кислоти та збільшувалася під дією тебуконазолу порівняно з контролем на світлі та в темряві. Ці зміни визначалися коливаннями товщини хлоренхіми та розмірів верхнього та нижнього епідермісу листків. Під дією тебуконазолу спостерігалося достовірне збільшення кількості продихів на одиницю площі абаксіальної поверхні листка при зменшенні їх лінійних розмірів. Під впливом тебуконазолу вміст хлорофілу а підвищувався порівняно з контролем. Спостерігалося зниження вмісту хлорофілу b, що, на нашу думку, свідчить про пригнічення препаратом процесу перетворення хлорофілу. Гіберелова кислота призводила до уповільнення синтезу хлорофілу а і зниження загального вмісту хлорофілу. Зниження вмісту хлорофілу відбувалося за рахунок підвищення активності хлорофілази. Зміни свідчать про пригнічення гібереліном утворення світлозбиральних комплексів фотосистем І та ІІ.Item Особливості ростових процесів та продуктивність рослин редису за використання ретардантів(2020) Шевчук., О.А.; Ходаніцька, О.О.; Ватаманюк, О.В.; Вергеліс, В.І.; Шевчук, О.А.; Ходаницкая, Е.А.; Ватаманюк, О.В.; Вергелис, В.И.; Shevchuk, O.A.; Khodanitska, O.O.; Vatamanyuk, О.V.; Vergelis, V.I.Одним з перспективних напрямків в овочівництві є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів росту з одночасним збільшенням продуктивності. Метою роботи було висвітлення результатів досліджень регуляції ростових процесів та продуктивності рослин редису під впливом препаратів ретардантної дії Хлормекватхлориду та Етефону. Дослідження проводили на рослинах редису сорту Зоря. Проведено обробку рослин редису у фазі формування двох листків 0,25 %-им розчином Етефону та 0,25 %-им розчином Хлормекватхлориду до повного змочування листків, а контрольні рослини – водопровідною водою. У процесі досліджень визначено морфометричні показники рослин, площу листкової поверхні, урожайність та вміст хлорофілу у листках рослин. Застосування ретардантів Етефону (0,25 %) та Хлормекватхлориду (0,25 %) на рослинах редису сорту Зоря у фазу формування 2-х листків зумовлювало суттєві зміни у морфогенезі рослин: зменшувалась висота рослин, збільшувались маси листків, коренеплодів та площа листкової поверхні. Обробка рослин етиленпродуцентом Етефоном (0,25 %) гальмувала висоту рослин на 19 %, а застосування онієвого ретарданту Хлормекватхлориду (0,25 %) пригнічувало ріст на 4 %. Досліджено, що за використання ретардантів збільшувалась кількість та маса листків у досліджуваних рослин редису у порівняні з контрольним варіантом: за дії Етефону (0,25 %) на 14% та 5 % відповідно, а за обробки Хлормекватхлоридом (0,25 %) – на 14 % та 22 % відповідно. Встановлено, що ретарданти підвищували показники площі листкової поверхні рослин редису. За обробки Хлормекватхлоридом площа листкової поверхні підвищувалася на 22 % у порівняні з контролем. Застосування Етефону було менш ефективним, оскільки даний показник підвищувався лише на 11%. Препарати позитивно впливали на продуктивність рослин редису. За використання Етефону підвищувалась маса коренеплодів редису на 15 %, а за дії хлормекватхлориду – на 28 %.Item Ріст, розвиток та насіннєва продуктивність розторопші плямистої залежно відзастосування ретардантів, строків та способу сівби(Умань, 2019) Князюк, О. В.; Knyazyuk, O. V.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Липовий, В. Г.; Лыповый, В. Г.; Lypovyy, V. G.; Ватаманюк, О. В.; Vatamanyuk, O. V.У статті проаналізовано вплив ретардантів, строків та способів сівби на ріст, розвиток та насіннєвупродуктивність розторопші плямистої в умовах Поділля.Досліджено строки (за температури ґрунту 10-110 С, 12-130 С та 14-150 С) та способи сівби (суцільний – 15 см таширокорядний – 45 см). Проведено визначення впливу передпосівної обробки насіння ретардантами хлормекватхлоридомта тебуконазолом за різних строків та способів сівби. Здійснено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання. Визначено динаміку наростання зеленої маси та насіннєвої продуктивності залежно від строків, способів сівби тазастосування ретардантів. Дослідженнями встановлено, що ретарданти хлормекватхлорид та тебуконазол сприяли підвищенню схожості насіннята виживанню рослин розторопші плямистої. Оскільки в нестабільних умовах температурного режиму регіону Поділля період проростання насіння досить тривалий(12-16 днів) і сходи нерівномірні, визначені оптимальні строки сівби даної культури спрямовані на зростання енергіїпроростання і дружність сходів. При більшій площі живлення, тобто за широкорядного способу сівби, виживання рослинна ділянках досліду перевищило даний показник суцільного способу сівби. Вплив на виживання рослин розторопші плямистої на кінець вегетації здійснювали всі досліджувані чинники: ретарданти,спосіб та строки сівби. Найбільше виживання рослин даної культури відмічено при застосуванні тебуконазолу (0,5 %)за третього строку сівби. В порівнянні з суцільним способом сівби (міжряддя 15 см) широкорядне розміщення рослинна площі (міжряддя 45 см) сприяло кращому виживанню рослин упродовж вегетації. Застосування препаратів хлормекватлорид та тебуконазол впливало на біометричні характеристики культури – підвищувався лінійний ріст рослин, збільшувались кількість листків, пагонів та суцвіть. За широкорядного способусівби (порівняно з суцільним) дані показники росту і розвитку культури зростали, а також формувалась більша кількістьпагонів, на яких утворювались повноцінні кошики з насінням. У процесі онтогенезу розторопші плямистої її надземні органи змінювали своє співвідношення. Найбільша часткалистків даної культури відмічена у фазу бутонізації за сівби другого строку. Протилежна тенденція спостерігалась взміні приросту пагонів: у фазу бутонізації їх маса була найбільшою за ранньої сівби. Передпосівна обробка насіння ретардантами, третій строк сівби широкорядним способом сприяли збільшенню насіннєвоїпродуктивності розторопші плямистої. Найвища схожість насіння розторопші плямистої відмічена за сівби в третій строк при температурі ґрунту 14-150 С, особливо за передпосівної обробки насіння водним розчином 0,5 %-ого тебуконазолу.Item Показники насіннєвої продуктивності культури цукрового буряка за використання регуляторів росту рослин(Вінниця, – 2019., 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, О.А.Встановлено, що обробка насінників цукрового буряка у фазу бутонізації 0,3%-им декстрелом та 0,025%-им паклобутразолом призводить до підвищення насіннєвої продуктивності насінників при висадковому способі вирощування і збільшення маси плодів фракцій 4,5-5,5 мм, 3,5-4,5 мм. Застосування за цієї технологією 0,025%-ого паклобутразолу призводить до підвищення енергії проростання і схожість всіх фракцій насіння.Item Вплив ретардантів на період спокою рослин картоплі(Вінниця, – 2017., 2017) Ткачук, О.О.; Ткачук, О.А.; Tkachuk, О.О.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О.А.; Пугач, О. А; Pugach, O. A.,; Безсмертна, В. М.; Безсмертная, В. М.; Bezsmertna, V. M.Проаналізовано дані літератури щодо стану спокою рослин, який контролюється комплексом фітогормонів і визначається відношенням концентрацій цих речовин. Метаболізм тканин бульб в період після збирання проходить декілька стадій. При переході від спокою до росту змінюється також і швидкість важливих біохімічних реакцій. Для штучного продовження періоду спокою застосовують ретарданти. Встановлено, що обробка бульб картоплі різними концентраціями паклобутразолу при виході їх зі стану спокою призводила до однозначного гальмування росту паростків.Item Influence of dextrel and paklobutrazol retarders on productivity of sugar beet plants(Praga : Publishing House «Education and Science» s.r.o., 2018) Shevchuk, O. A; Шевчук, О.А.Застосування препаратів ретардантної дії декстрелу та паклобутразолу на рослинах цукрового буряка у фази 60-ти та 80-ти днів вегетації підвищувало продуктивність культури: масу коренеплодів та цукристість.Item Вплив ретардантів на анатомічні показники коренеплодів рослин цукрового буряка(София «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2013) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Танасієнко, О. І.; Танасиенко, О. И; Tanasienko, O. I.Встановлено, що у коренеплодів цукрових буряків гібриду Ялтушківський ЧС 72, які були оброблені ретардантами – декстрелом (0,3%) і паклобутразолом (0,05%) кількість судинно-волокнистих пучків збільшувалась, вони розміщувалися щільно, зірочка мала невеликий розмір, клітини міжкільцевої і міжпучкової паренхіми були дрібніші, а зона паренхіматичної паренхіми широка.Item Посівні якості насіння квасолі залежно від передпосівної обробки ретардантами(Przemysl : Nauka i studia, 2014) Шевчук, В. В.; Shevchuk, V. V.; Золоташко, Л. О.; Zolotashko, L. O.; Колібабчук, А. В.; Kolibabchuk, A. V.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, O.A.Встановлено, що за дії ретардантів – хлормекватхлориду (0,5%), есфону (0,2%) і тебуконазолу (0,5%) енергія проростання насіння у рослин квасолі сорту Галактика була нижчою за контроль. Найбільш чіткий ріст гальмуючий ефект спостерігався за дії есфону. Ретарданти по-різному впливали на схожість насіння квасолі. Застосування хлорвекватхлориду та есфону призводило до підвищення схожості насіння, тоді як обробка насіння тебуконазолом зменшувала схожість насіння.Item Вплив паклобутразолу на активність гіберелінів, вміст різних форм абсцизової кислоти та накопичення азоту в органах рослин цукрового буряка(Тернопіль, 2008) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O.A.Обробка рослин цукрового буряка 0,025%-им паклобутразолом у період утворення 20-22 листків призводить до суттєвих змін у гормональному комплексі рослини. Відбувається зменшення активності вільних гіберелінів при одночасному зростанні активності зв’язаних форм гормону у порівняні з контролем. Обробка ретардантом призводила також до збільшення вмісту вільної АБК і зменшення зв’язаної форми АБК в листках. Знижувався вміст загального азоту в коренеплодах на кінець вегетації, що свідчить про більш повне їх дозрівання.Item Перспективи застосування синтетичних регуляторів росту інгібіторного типу у рослинництві та їх екологічна безпека(Вінниця, 2017) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O.A.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Ткачук, О. О.; Tkachuk, O. O.; Шевчук, В. В.; Shevchuk, V. V.; Криклива, С. Д.; Крыклывая, С. Д.; Kryklyva, S. D.Висвітлені теоретичні та практичні аспекти застосування синтетичних регуляторів росту рослин інгібіторного типу на різних сільськогосподарських культурах та їх екологічна безпека.