Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
12 results
Search Results
Item Ландшафти техногенного походження в структурі Лісостепових Полісь(Вінниця : ВДПУ, 2008) Чиж, О. П.У статті описано структуру ландшафтів, що мають технічне походження в Поліссі, їх оптимізацію та раціональне використання.Item Відновлення й поліпшення структури лісових ландшафтів Подільських полісь(Вінниця : ВДПУ, 2007) Чиж, О. П.У статті висвітлено основні напрямки переробки лісових ландшафтів Подільського поля шляхом озеленення їх територій, створення охоронних об’єктів та оптимізації інших класів антропогенних ландшафтів.Item Антропогенні заповідні об'єкти Лісостепових Полісь(Вінниця : ВДПУ, 2007) Чиж, О. П.Розглянуто специфіку антропогенних захисних комплексів полюсів Лісостепу. Виділено категорії охоронних об'єктів, досліджено їх ландшафтну структуру.Item Висотна диференціація рівнинних ландшафтів України(Вінниця : ВДПУ, 2006) Денисик, Г. І.; Кирилюк, Л. М.; Чиж, О. П.; Война, І. М.Розглянуто проблему висотної диференціації рівнинних ландшафтів зон змішаних лісів і частковолісного степу України; виділяють ще й середні рівні ландшафтів Полісся. Частково дано характеристику висотної диференціації ландшафтів частково-лісостепу. Особливу увагу приділено висотній диференціації ландшафтів Полісся частково-лісостепового: виділено їх середній і малий рівні. Показано, що використання сучасних ландшафтів буде нераціональним без урахування їх висотної диференціації.Item Антропогенні ландшафти Лісостепових Полісь(Вінниця : ВДПУ, 2004) Чиж, О. П.Розглянуто четвертинні ландшафти Лісостепового Полісся. У їх складі виділено сільськогосподарські (польові та лучно-пасовищні) ліси (природні, похідні та лісопарки) та води (стоки та русла). Пропонувалося на базі чотирьох полісів – Прибузького, Литичівського, Десенського та Присобського створити регіональний ландшафтний (у майбутньому національний) парк «Подільське Полісся».Item Зміни ландшафтної структури Лісостепових Полісь(Вінниця : ВДПУ, 2003) Чиж, О. П.Розглянуто зміни ландшафтних структур Лісостепового Полісся на прикладі Побузького Полісся.Item Природа і ландшафти Лісостепових Полісь(Вінниця : ВДПУ, 2002) Чиж, О. П.Оглядається природа та краєвиди Лісостепового Полісся.Item Методи і методика дослідження антропогенних ландшафтів студентами географами закладів вищої освіти(Вінниця : ВДПУ, 2022) Денисик, Г. І.; Чиж, О. П.В статті розглянуто проблему використання специфічних методів та методики дослідження антропогенних ландшафтів у навчальному процесі географічних та природничо-географічних факультетів закладів вищої освіти (ЗВО) України. Зазначено, що вирішення цієї проблеми розпочалося лише 20-х років ХХІ ст., що зумовлено введенням у навчальний процес таких курсів як «Антропогенне ландшафтознавство», «Конструктивне ландшафтознавство» та низки спеціальних дисциплін. Мета дослідження – виокремити та обґрунтувати необхідність застосування специфічних методів пізнання антропогенних ландшафтів студентами географами для детального їх вивчення у процесі майбутньої освітянської географічної діяльності. Серед специфічних методів дослідження антропогенних ландшафтів розглянуто методи: історизму, або ретроспективного аналізу, врахування сумісництва природних і антропогенних ландшафтів, складання карт історико-географічних рядів. Також обґрунтовано можливості використання методів інших наук, які споріднені з відповідними класами антропогенних ландшафтів. Особлива увага приділена ретроспективному аналізу динаміки розвитку антропогенних ландшафтів. Серед них одним з основних є метод картографічної реконструкції. У результаті застосування цього методу студенти географи мають можливість створити історико-генетичний ряд карт, на яких відображають найбільш характерні часові зрізи розвитку антропогенних ландшафтів досліджуваного регіону. Зазначено також, що із методом картографічної реконструкції тісно взаємопов’язаний метод природно-антропогенного сумісництва, який дає можливість студентам географам обґрунтувати реконструкцію сучасних антропогенних ландшафтів у майбутньому з метою їх раціонального використання. Підходи до використання у навчальному процесі зазначених методів розглянуто на прикладі дослідження техногенних ландшафтів, які найбільш яскраво представляють антропогенні ландшафти. На прикладі гірничопромислових ландшафтів околиць містечка Турбів Вінницької області показано методику їх дослідження сумісно викладачами та студентами природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського та учнів старших класів Турбівської загальноосвітньої школи. У подальшому потрібно конкретизувати методи суміжних досліджень відповідно до кожного класу антропогенних ландшафтів.Item Антропогенні ландшафти Поділля та їх класифікація(Вінниця, 2020) Чиж, О. П.У залежності від виду господарської діяльності людей (за змістом) антропогенні ландшафти Поділля можна розділити на вісім класів: сільськогосподарські, лісові і водні антропогенні, селитебні, промислові, дорожні, рекреаційні та белігеративні. Є спроби виділити також радіаційні ландшафти, формування і функціонування яких пов'язане з аварією на Чорнобильській атомній електростанції, сакральні − ландшафти територій духовного відродження, тафальні − формування котрих пов’язане з похованням людей та інші. Зараз названі класи антропогенних ландшафтів привернули до себе увагу вчених. Частина з них детально досліджені (промислові, рекреаційні), інші − стали об’єктами постійної уваги. Особливої уваги заслуговують несприятливі процеси в структурі антропогенних ландшафтів. Часто саме вони визначають їх подальший хід розвитку.Item Природнича географія України: структура, можливості пізнання, переваги(Вінниця, 2020) Денисик, Г. І.; Стефанков, Л. І.; Чиж, О. П.; Денисик, Б. Г.У порівнянні з фізичною, в природничій географії: - значно збільшується глибина і розширюється горизонт пізнання сучасної природи; - суттєво урізноманітнюються об’єкт і предмет дослідження: натуральна – історична – антропогенна природа; - у структурі природничої географії чітко визначено місце фізичної, історичної та антропогенної географії; - пізнання природи будь-якого регіону від її натурального стану, через історію господарського освоєння до сучасного, дає можливість зрозуміти її реальний розвиток на початку ХХІ ст. та з меншими затратами стабілізувати небажані природні й, частково, суспільні процеси; - результати природничо-географічних досліджень краща основа для прогнозування розвитку природного середовища у майбутньому.