Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
8 results
Search Results
Item Вплив регуляторів росту екзогенних рослин на морфогенез, фізіологічні та біохімічні характеристики та продуктивність солодкого перцю Capsicum annuum L.(Фізіологія рослин та генетика, 2021) Рогач, В.В.; Войтенко, Л.В.; Щербатюк, М.М.; Кур’ята, В.Г.; Косаківська, І.В.; Рогач, Т.І.; Rogach, V. V.; Voytenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Rogach, T. I.В умовах ґрунтово-піщаної культури досліджено ефекти фоліарної обробки 0,005%-ми водними розчинами 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гіберелової кислоти (ГК3) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) на морфогенез, фізіолого-біо¬хімічні характеристики і продуктивність рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що обробка екзогенними регуляторами росту у фазу бутонізації індукувала збільшення лінійних розмірів рослин, кількості листків, біомаси сирих листків, стебел і коренів та біомаси сухої речовини усієї рослини. Після обробки впродовж вегетаційного періоду збільшувались площа листкових плас¬тинок, у фазу утворення плодів — загальна площа листкової поверхні всієї рослини. Виявлено потовщення листкової пластинки внаслідок збільшення об’єму клітин стовпчастої паренхіми. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП індукували збільшення розмірів клітин губчастої паренхіми листків. За обробки екзоген¬ним 6-БАП достовірно зростав вміст хлорофілів у листках, тоді як за дії ГК3 цей показник зменшувався. Після фоліарної обробки усіма досліджуваними регуляторами росту в стеблах перцю солодкого зменшився вміст індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот. Натомість рівень ендогенної ГК3 після обприскування розчинами 1-НОК і ГК3 підвищився, тоді як після обприску¬вання 6-БАП, навпаки, знизився. В листках зафіксовано зростання вмісту ІОК, максимальний ефект спостерігався після обробки синтетичним аукси¬ном. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП гальмували накопичення ГК3, тоді як екзогенна ГК3 посилювала акумуляцію фітогормону. Всі регулятори росту спричинювали зменшення вмісту АБК у листках перцю солодкого. Найвиразнішим був ефект екзогенної ГК3. За дії 1-НОК зменшувався пул ендогенних цитокінінів у стеблах і збільшувався у листках, тоді як обробка розчином ГК3 практично не впливала на накопичення цитокінінів. Усі регулятори росту позитивно впливали на врожайність перцю солодкого: збільшувалась кількість плодів і зростала середня маса одного плоду. Найефективнішою виявилась фоліарна обробка рослин синтетичним аналогом цитокінінів — 6-БАП.Item Вплив хлормекватхлориду на рослини родини Хрестоцвіті(Вінниця, 2021, 2021) Поливаний, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Polyvana, A.S.; Поливана, А.С.; Гуменюк, І.; Humeniuk, I.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Застосування препарату в період бутонізації призводило до збільшення кількості плодів на рослинах. Застосування хлормекватхлориду сприяло збільшенню кількості, площі листкової поверхні рослин гірчиці білої. В основі таких змін було посилене галуження стебла за дії препарату. Підсилення донорної функції рослин під впливом хлормекватхлориду відбувалося також внаслідок мезоструктурних змін в листках - формувався більш потужний шар хлоренхіми, зростали лінійні розміри хлоренхімних клітин. Покращення фітометричних і мезоструктурних показників листків за дії хлормекватхлориду сприяло посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату. За дії ретарданту відбувався перерозподіл фотоасимілятів з вегетативного росту на потреби карпогенезу, що забезпечувало зростання урожайності та якості продукції.Item Особливості динаміки різних форм азоту в органах баклажана за дії інгібіторів росту(Вінниця, 2019, 2019) Салюк, О.С.; Салюк, Е.С.; Saliuk O.S.; Малярчук, Ю.В.; Maliarchuk, Y.V.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.Антигіберелінові препарати есфон, тебуконазол та хлормекватхлорид сприяли перерозподілу різних форм азоту між органами рослин баклажанів сорту Алмаз протягом вегетаційного періоду. Ретарданти посилювали відтік азотовмісних сполук від коріння та стебел та сприяли накопичення їх у листках переважно за рахунок білкової форми. Ретарданти збільшували вміст загального та білкового азоту у плодах у першій половині вегетації та суттєве їх зменшували у другій. Тебуконазол та хлормекватхлорид збільшували кількість плодів на рослині на 27 та 47%.Item Накопичення та перерозподіл різних форм азоту між органами рослин картоплі під впливом стимуляторів росту(Вінниця, 2019, 2019) Ларіна, Т.Л.; Ларина., Т.Л; Larina, T.L.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.Стимулятори росту рослин 1-нафтилоцтова кислота, гіберелова кислота та 6-бензиламінопурин сприяли перерозподілу різних форм азоту між органами рослин картоплі сорту Санте протягом вегетаційного періоду. Препарати посилювали відтік азотовмісних сполук від коренів до стебел та гальмували відтік азоту від стебел до листків. За дії препаратів спостерігалося накопичення білкового азоту у листках, що може свідчити про краще забезпечення фотосинтетичного апарату ферментами і опосередковано позитивно впливати на продуктивність культури. Одночасно стимулятори росту зменшували вміст різних форм азоту у бульбах картоплі в першій половині вегетації та збільшували його вміст у другій. Препарати збільшували кількість бульб в одному корчі на 8-18%.Item Вплив інгібіторів гібереліну на морфогенез і продуктивність баклажанів(Вінниця, 2019, 2019) Дученко, А.П.; Duchenko, A.P.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.Публікація присвячена вивченню впливу ретардантів тебуконазол, хлормекватхлориду та етиленпродуцента есфону на морфогенез рослин баклажаныв сорту Алмаз. Встановлено, що гальмування лінійного росту за дії тебуконазол і хлормекватхлориду супроводжувалося збільшенням кількості листків на рослині, маси їх сирої речовини, вмісту хлорофілу в них, площі листя, маси сирої речовини стебла та кореня та маси сухої речовини цілої рослини. За дії ретардантів зростала кількість квіток на рослині. Такі анатомо-морфологічні зміни у рослинах баклажанів за дії препаратів можуть створювати передумови для оптимізації продукційного процесу в рослин.Item Вплив інгібіторів гібереліну на морфогенез і продуктивність томатів(Вінниця, 2019, 2019) Тута, А.П.; Tuta, A.P.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.Публікація присвячена вивченню впливу ретардантів тебуконазол, хлормекватхлориду та етиленпродуцента есфону на морфогенез рослин томатів сорту Бобкат. Встановлено, що гальмування лінійного росту за дії тебуконазол і хлормекватхлориду супроводжувалося збільшенням кількості листкових пластинок, маси сирої речовини листків та кількості квіток на рослині. При цьому маса сухої речовини цілої рослини практично не змінювалася. Препарати потовщували кореневі шийки та стебла в середній їх частині. Тебуконазол збільшував вміст хлорофілу у листках. Такі анатомо-морфологічні зміни у рослинах томатів за дії ретардантів можуть створювати передумови для оптимізації продукційного процесу в рослин.Item Вплив хлормекватхлориду на морфогенез, формування донорно-акцепторної системи та продукційний процес олійних культур(Sciemcee Publishing. 2019, 2019) Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Поливаний, С.В.; Полываный, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Рогач, Т.І.; Рогач, Т.И.; Rоgаch, Т.І.; Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.; Рогач, В.В.; Rogach, V. V.Анотації Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Застосування препарату в період бутонізації призводило до збільшення кількості плодів на рослинах. Використання ретарданту не викликало накопичення залишкових кількостей препарату в насінні зверх дозволених норм. Застосування хлормекватхлориду сприяло збільшенню кількості та маси листків, площі листкової поверхні рослин маку олійного, льону олійного та соняшнику. В основі таких змін було посилене галуження стебла за дії препарату. Підсилення донорної функції рослин під впливом хлормекватхлориду відбувалося також внаслідок мезоструктурних змін в листках - формувався більш потужний шар хлоренхіми, зростали лінійні розміри хлоренхімних клітин. Покращення фітометричних і мезоструктурних показників листків за дії хлормекватхлориду сприяло посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату. За дії ретарданту відбувався перерозподіл фотоасимілятів з вегетативного росту на потреби карпогенезу, що забезпечувало зростання урожайності та якості продукції.Item Накопичення та перерозподіл різних форм азоту у рослинах перців за дії ретардантів(Вінниця, – 2018., 2018) Ткачук, К.А.; Ткачук, Е. А.; Tkachuk, K.A.; Рогач, В.В.; Rogach, V.V.Показано, що ретарданти тебуконазол та хлормекватхлорид уповільнювали відтік білкового азоту з коріння. За дії етиленпродуценту есфону відбувалося зростання вмісту азоту у корінні за рахунок білкової його форми в першій половині вегетації та зменшення в другій половині. В цілому під впливом етиленпродуценту на вміст азоту у корінні протягом вегетації був більшим ніж у контролі та варіантів із застосуванням ретардантів. Встановлено, що протягом вегетації спостерігався зменшення вмісту усіх форм азоту, як у контролі, так і у варіантах із тебуконазолом і хлормекватхлоридом у стеблах рослин перців. Досліджено, що протягом вегетаційного періоду відбувалося зменшення вмісту усіх форм азоту в листках перців, як у контролі так і у досліді. Застосування антигіберелінових препаратів уповільнювало утилізацію білкового азоту в плодах і призводило до накопичення у фазу їх формування. Встановлено, що внаслідок обробки рослин перців ретардантами відбувалася підвищення продуктивності культури. Найефективнішим виявилося застосування тебуконазолу.