Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
11 results
Search Results
Item Ріст, розвиток та продуктивність картоплі за дії синтетичних стимуляторів росту.(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р, 2022) Рогач ., Т.І.; Rogach, T.I.; Рогач, В.В.; Rogach, V.V.; Слюсарова, А.І.; Slyusarova, А.І.Стаття присвячена вивченню впливу стимуляторів росту гіберелової кислоти, 1- нафтилоцтової кислоти та 6-бензиламінопурину на ріст, розвиток та продуктивність картоплі сорту Санте. Обробка гібереловою кислотою збільшувала лінійні розміри рослин картоплі. Застосування всіх стимуляторів росту призводило до зростання кількості листків на рослині, листкової маси, площі листкової поверхні та листкового індексу. Застосування синтетичних ауксину та цитокініну зумовило зростання концентрації хлорофілу у листках, а хлорофільний індекс насаджень збільшувався лише після обробки 6-бензиламінопурином. Регулятори росту збільшували маси сирої і сухої речовини стебел. Під впливом препаратів пришвидшувалося накопичення сухої речовини бульб та зростала їх кількість у корчі. За дії стимуляторів росту зростала урожайність культури.Item Ріст, розвиток та продуктивність томатів за дії синтетичних стимуляторів росту(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021–2022 н.р., 2022) Рогач, В.В.; Rogach, V.V.; Рогач, Т.І.; Rogach, T.I.; Фурманець, В.В.; Furmanets, V.V.Стаття присвячена вивченню впливу стимуляторів росту гіберелової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти та 6-бензиламінопурину на ріст, розвиток та продуктивність томатів гібриду Хепінет. Обробка препаратами зумовлювала збільшення лінійних розмірів рослин томатів, призводила до зростання кількості листків на рослині та листкової маси. За дії стимуляторів росту збільшувалася площа листкової поверхні та листковий індекс. Застосування препаратів зумовило зростання концентрації хлорофілу у листках та хлорофільного індексу насаджень. Регулятори росту збільшували масу сирої і сухої речовини вегетативних органів та потовщували діаметр стебла і кореневої шийки. Під впливом препаратів пришвидшувалося накопичення сухої речовини плодів та зростала їх кількість на рослині. За дії стимуляторів росту зростала урожайність культури.Item Вплив регуляторів росту екзогенних рослин на морфогенез, фізіологічні та біохімічні характеристики та продуктивність солодкого перцю Capsicum annuum L.(Фізіологія рослин та генетика, 2021) Рогач, В.В.; Войтенко, Л.В.; Щербатюк, М.М.; Кур’ята, В.Г.; Косаківська, І.В.; Рогач, Т.І.; Rogach, V. V.; Voytenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Rogach, T. I.В умовах ґрунтово-піщаної культури досліджено ефекти фоліарної обробки 0,005%-ми водними розчинами 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гіберелової кислоти (ГК3) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) на морфогенез, фізіолого-біо¬хімічні характеристики і продуктивність рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що обробка екзогенними регуляторами росту у фазу бутонізації індукувала збільшення лінійних розмірів рослин, кількості листків, біомаси сирих листків, стебел і коренів та біомаси сухої речовини усієї рослини. Після обробки впродовж вегетаційного періоду збільшувались площа листкових плас¬тинок, у фазу утворення плодів — загальна площа листкової поверхні всієї рослини. Виявлено потовщення листкової пластинки внаслідок збільшення об’єму клітин стовпчастої паренхіми. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП індукували збільшення розмірів клітин губчастої паренхіми листків. За обробки екзоген¬ним 6-БАП достовірно зростав вміст хлорофілів у листках, тоді як за дії ГК3 цей показник зменшувався. Після фоліарної обробки усіма досліджуваними регуляторами росту в стеблах перцю солодкого зменшився вміст індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот. Натомість рівень ендогенної ГК3 після обприскування розчинами 1-НОК і ГК3 підвищився, тоді як після обприску¬вання 6-БАП, навпаки, знизився. В листках зафіксовано зростання вмісту ІОК, максимальний ефект спостерігався після обробки синтетичним аукси¬ном. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП гальмували накопичення ГК3, тоді як екзогенна ГК3 посилювала акумуляцію фітогормону. Всі регулятори росту спричинювали зменшення вмісту АБК у листках перцю солодкого. Найвиразнішим був ефект екзогенної ГК3. За дії 1-НОК зменшувався пул ендогенних цитокінінів у стеблах і збільшувався у листках, тоді як обробка розчином ГК3 практично не впливала на накопичення цитокінінів. Усі регулятори росту позитивно впливали на врожайність перцю солодкого: збільшувалась кількість плодів і зростала середня маса одного плоду. Найефективнішою виявилась фоліарна обробка рослин синтетичним аналогом цитокінінів — 6-БАП.Item Регуляція росту, розвитку та продуктивності перців за допомогою Вітазиму(Вінниця, 2021, 2021) Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.; Плотніков, В.В.; Plotnikov, V.V.Стаття присвячена вивченню впливу стимулятора росту Вітазим на ріст, розвиток та продуктивність перців сорту Антей. Обробка препаратом зумовлювала збільшення лінійних розмірів перців, призводила до зростання кількості листків на рослині та листкової маси. За дії Вітазиму збільшувалася площа листкової поверхні. Застосування препарату зумовило збільшення концентрації хлорофілу. Під впливом препарату пришвидшувалося накопичення сухої речовини плодів та зростала кількість плодів на рослині. За дії Вітазиму зростала урожайність культури та покращувалися показники економічної ефективності її вирощування.Item Вплив хлормекватхлориду на рослини родини Хрестоцвіті(Вінниця, 2021, 2021) Поливаний, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Polyvana, A.S.; Поливана, А.С.; Гуменюк, І.; Humeniuk, I.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Застосування препарату в період бутонізації призводило до збільшення кількості плодів на рослинах. Застосування хлормекватхлориду сприяло збільшенню кількості, площі листкової поверхні рослин гірчиці білої. В основі таких змін було посилене галуження стебла за дії препарату. Підсилення донорної функції рослин під впливом хлормекватхлориду відбувалося також внаслідок мезоструктурних змін в листках - формувався більш потужний шар хлоренхіми, зростали лінійні розміри хлоренхімних клітин. Покращення фітометричних і мезоструктурних показників листків за дії хлормекватхлориду сприяло посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату. За дії ретарданту відбувався перерозподіл фотоасимілятів з вегетативного росту на потреби карпогенезу, що забезпечувало зростання урожайності та якості продукції.Item Регуляція росту, розвитку та продуктивності баклажанів за допомогою Вітазиму(Вінниця, 2020, 2020) Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.; Plotnikov, V.V.; Плотников, В.В.; Плотніков, В.В.Стаття присвячена вивченню впливу стимулятора росту Вітазим на ріст, розвиток та продуктивність баклажанів сорту Алмаз. Обробка препаратом зумовлювала збільшення лінійних розмірів рослин пасльонових культур, призвела до зростання кількості листків на рослині та листкової маси. За дії препарату збільшувалася площа листкової поверхні. Застосування препарату зумовило збільшення концентрації хлорофілу. Під впливом препарату пришвидшувалося накопичення сухої речовини плодів та зростала кількість плодів на рослині. За дії Вітазиму зростала урожайність культури та покращувалися показники економічної ефективності її вирощування.Item Вплив інгібіторів гібереліну на морфогенез і продуктивність баклажанів(Вінниця, 2019, 2019) Дученко, А.П.; Duchenko, A.P.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.Публікація присвячена вивченню впливу ретардантів тебуконазол, хлормекватхлориду та етиленпродуцента есфону на морфогенез рослин баклажаныв сорту Алмаз. Встановлено, що гальмування лінійного росту за дії тебуконазол і хлормекватхлориду супроводжувалося збільшенням кількості листків на рослині, маси їх сирої речовини, вмісту хлорофілу в них, площі листя, маси сирої речовини стебла та кореня та маси сухої речовини цілої рослини. За дії ретардантів зростала кількість квіток на рослині. Такі анатомо-морфологічні зміни у рослинах баклажанів за дії препаратів можуть створювати передумови для оптимізації продукційного процесу в рослин.Item Вплив інгібіторів гібереліну на морфогенез і продуктивність томатів(Вінниця, 2019, 2019) Тута, А.П.; Tuta, A.P.; Рогач, В.В.; Rоgаch, V.V.Публікація присвячена вивченню впливу ретардантів тебуконазол, хлормекватхлориду та етиленпродуцента есфону на морфогенез рослин томатів сорту Бобкат. Встановлено, що гальмування лінійного росту за дії тебуконазол і хлормекватхлориду супроводжувалося збільшенням кількості листкових пластинок, маси сирої речовини листків та кількості квіток на рослині. При цьому маса сухої речовини цілої рослини практично не змінювалася. Препарати потовщували кореневі шийки та стебла в середній їх частині. Тебуконазол збільшував вміст хлорофілу у листках. Такі анатомо-морфологічні зміни у рослинах томатів за дії ретардантів можуть створювати передумови для оптимізації продукційного процесу в рослин.Item Вплив хлормекватхлориду на морфогенез, формування донорно-акцепторної системи та продукційний процес олійних культур(Sciemcee Publishing. 2019, 2019) Кур'ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V. G.; Поливаний, С.В.; Полываный, С.В.; Polyvanyi, S.V.; Рогач, Т.І.; Рогач, Т.И.; Rоgаch, Т.І.; Ходаніцька, О.О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O.O.; Рогач, В.В.; Rogach, V. V.Анотації Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Застосування препарату в період бутонізації призводило до збільшення кількості плодів на рослинах. Використання ретарданту не викликало накопичення залишкових кількостей препарату в насінні зверх дозволених норм. Застосування хлормекватхлориду сприяло збільшенню кількості та маси листків, площі листкової поверхні рослин маку олійного, льону олійного та соняшнику. В основі таких змін було посилене галуження стебла за дії препарату. Підсилення донорної функції рослин під впливом хлормекватхлориду відбувалося також внаслідок мезоструктурних змін в листках - формувався більш потужний шар хлоренхіми, зростали лінійні розміри хлоренхімних клітин. Покращення фітометричних і мезоструктурних показників листків за дії хлормекватхлориду сприяло посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату. За дії ретарданту відбувався перерозподіл фотоасимілятів з вегетативного росту на потреби карпогенезу, що забезпечувало зростання урожайності та якості продукції.Item Вплив регуляторів росту рослин з різним напрямком дії на морфогенез та біологічну продуктивність перцю солодкого.(Вінниця, – 2019., 2019) Рогач, В.В.; Rogach, V. V.Стаття присвячена вивченню впливу регуляторів росту та розвитку рослин, що відрізняються за напрямом дії на анатомо-морфологічні та фізіолого-біохімічні особливості онтогенезу рослин перцю солодкого сорту Антей. Регулятори росту і розвитку рослин з різним напрямком дії зумовлювали зміни у морфогенезі і продуктивності перцю солодкого. Стимулятори збільшували, а антигіберелінові препарати зменшували лінійні розміри рослин. За дії усіх препаратів, окрім ССС-750 та 2-ХЕФК, зростала кількість листків на рослині та маса сирої речовини листків. Усі регулятори росту, окрім 2-ХЕФК, збільшували середню площу листкової пластинки та площу листя на рослині на кінець досліджуваного періоду. Найвищими були показники площі листкової поверхні після застосування ГК3 та ССС-750. Антигіберелінові препарати збільшували вміст суми хлорофілів у листках перців. Максимальне значення даного показника зафіксовано після обробки EW-250. Серед стимуляторів росту зростання вмісту хлорофілу зафіксовано після обробки 6-БАП. Усі регулятори росту, окрім 2-ХЕФК, збільшували масу сирої речовини коренів та стебел і цілої рослини. Найбільш суттєво це відбувалося за дії ГК3 та ССС-750. Також за їх дії зростала маса сухої речовини цілої рослини. Ретарданти EW-250 і ССС-750 та стимулятор росту 1-НОК потовщували стебла перців у середній їх частині. Усі препарати, окрім 2-ХЕФК, збільшували товщину кореневої шийки растений. Досліджено, що усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували урожайність культури. За дії 2-ХЕФК урожайність практично не змінювалася.