Природничо-географічний факультет

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df

Browse

Author: search.filters.author.Петлін, В. М.Has files: Yes

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Проблеми конструктивного розвитку антропогенного ландшафтознавства
    (Вінниця : ВДПУ, 2005) Петлін, В. М.
    Проаналізовано основні проблеми конструктивного впровадження антропогенних ландшафтів у їх природне середовище. Показано необхідність термінового переходу від описових методів дослідження до методів конструктиву.
  • Thumbnail Image
    Item
    Внутрішня структура закономірностей організованості природних територіальних систем
    (2022) Петлін, В. М.; Petlin, V. M.
    Розглянуто Внутрішню структуру залежностей, які контролюють просторово-часову організованість природних територіальних систем. Зазначено, що будь-яка з них характеризується прямою й антиномічною складовими. Саме тому такі залежності належать до ймовірнісних. Наявність у багатьох законів, закономірностей, принципів тощо антиномій надає можливість припустити, що в зоні ймовірнісно непрямої дії залежностей перебувають, а отже, і домінують, асиметрійні залежності, тобто зі зворотною дією, котрі певним чином врівноважують дію прямих. Це відбиття дії принципу, який свідчить, що те, що абсолютно ймовірне, ніколи не буває стійким. А для того, щоб будь-яке явище характеризувалося стійкістю, воно має врівноважуватися протилежністю. Таке явище характеризується також динамічністю, а також інваріантністю. Динамічність співвідношення прямої та антиномічної внутрішніх складових не лише є проявом загальної мінливості природи, а й забезпечує цим залежностям стійкості на фоні таких мінливостей. Інваріантність будь-якої організаційної залежності становлять стабільні співвідношення між її прямою й антиномічною складовими. Руйнування такого інваріантного співвідношення призводить до деструктивних явищ у межах цілісної залежності, що може бути значно більш згубним для організованості ландшафтної сфери загалом, ніж, наприклад, її глобальне забруднення. Загалом врахування внутрішньої структури організаційних залежностей природних територіальних систем дає змогу уникати певних помилок у їх застосуванні.