Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
11 results
Search Results
Item Формування продуктивності рослин нуту за дії інокуляції штамом Mezoryzobium Cicery та хлормекватхлориду(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р, 2022) Голунова, Л.А.; Holynova, L.A.; Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.В статті представлено результати впливу штаму та інгібітора росту рослин хлормекватхлориду (застосованого у фазу бутонізації) на процес формування та функціонування азотфіксувального та фотосинтетичного апарату, анатомічні зміни листків у зв’язку з урожайністю нуту культурного. За обробки регуляторами росту (як штаму так і комбінованого використання препаратів) виявлено посилення нодуляційної активності, збільшення площі листкового апарату та накопичення фотосинтетичних пігментів (суми хлорофілів (а+b)). В мезоструктурі листків встановлено збільшенням об’єму палісадної й лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Внаслідок зазначених змін за дії препаратів зростала чиста продуктивність фотосинтезу. В структурі урожайності нуту відбувалося посилення обнасіненості рослин, зростання маси 1000 насінин та урожайності культури проти необробленого контролю.Item Зміна мезоструктури листків гірчиці білої за дії інгібіторів росту як основа технології підвищення урожайності культури(Madrid, Spain, 2021) Polyvanyi, S.V.; Поливаний, С.В.; Поливана, А.С.; Polivana, A.S.; Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Стебло, Т.Л.; Steblo, T.L.В польових умовах вивчали вплив хлормекватхлориду та фолікуру на анатомічні показники листків рослин гірчиці білої. Вивчено вплив ретардантів на мезоструктуру листків рослин гірчиці білої (Sinapis alba L.). Застосування препаратів на насадженнях гірчиці у фазу бутонізації зумовило оптимізацію анатомічної будови листків, відбувалося потовщення асиміляційної паренхіми внаслідок розростання її клітин.Item Вплив регуляторів росту екзогенних рослин на морфогенез, фізіологічні та біохімічні характеристики та продуктивність солодкого перцю Capsicum annuum L.(Фізіологія рослин та генетика, 2021) Рогач, В.В.; Войтенко, Л.В.; Щербатюк, М.М.; Кур’ята, В.Г.; Косаківська, І.В.; Рогач, Т.І.; Rogach, V. V.; Voytenko, L. V.; Shcherbatiuk, M. M.; Kuryata, V. G.; Kosakivska, I. V.; Rogach, T. I.В умовах ґрунтово-піщаної культури досліджено ефекти фоліарної обробки 0,005%-ми водними розчинами 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гіберелової кислоти (ГК3) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) на морфогенез, фізіолого-біо¬хімічні характеристики і продуктивність рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що обробка екзогенними регуляторами росту у фазу бутонізації індукувала збільшення лінійних розмірів рослин, кількості листків, біомаси сирих листків, стебел і коренів та біомаси сухої речовини усієї рослини. Після обробки впродовж вегетаційного періоду збільшувались площа листкових плас¬тинок, у фазу утворення плодів — загальна площа листкової поверхні всієї рослини. Виявлено потовщення листкової пластинки внаслідок збільшення об’єму клітин стовпчастої паренхіми. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП індукували збільшення розмірів клітин губчастої паренхіми листків. За обробки екзоген¬ним 6-БАП достовірно зростав вміст хлорофілів у листках, тоді як за дії ГК3 цей показник зменшувався. Після фоліарної обробки усіма досліджуваними регуляторами росту в стеблах перцю солодкого зменшився вміст індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот. Натомість рівень ендогенної ГК3 після обприскування розчинами 1-НОК і ГК3 підвищився, тоді як після обприску¬вання 6-БАП, навпаки, знизився. В листках зафіксовано зростання вмісту ІОК, максимальний ефект спостерігався після обробки синтетичним аукси¬ном. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП гальмували накопичення ГК3, тоді як екзогенна ГК3 посилювала акумуляцію фітогормону. Всі регулятори росту спричинювали зменшення вмісту АБК у листках перцю солодкого. Найвиразнішим був ефект екзогенної ГК3. За дії 1-НОК зменшувався пул ендогенних цитокінінів у стеблах і збільшувався у листках, тоді як обробка розчином ГК3 практично не впливала на накопичення цитокінінів. Усі регулятори росту позитивно впливали на врожайність перцю солодкого: збільшувалась кількість плодів і зростала середня маса одного плоду. Найефективнішою виявилась фоліарна обробка рослин синтетичним аналогом цитокінінів — 6-БАП.Item Вплив гіберелінової кислоти та тебуконазолу ретарданту на формування мезоструктури листка та пігментного апарату ското- та фотоморфних проростків кукурудзи (Zea mays L.)(Modern Phytomorphology, 2022) Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Куц, Б.О.; Kuts, B. O.; Попроцька, І.В.; Poprotska, I. V.; Голунова, Л.А.; Golunova, L. A.; Ходаніцька, О.О.; Khodanitska, О.О.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О.А.; Ткачук, О.О.; Tkachuk, O.О.; Баюрко, Н.В.; Baiurko, N. V.; Фрицюк, В.А.; Frytsiuk, V. A.Проаналізовано вплив гіберелінової кислоти та антигіберелінового препарату тебуконазолу на особливості мезоструктури листка, накопичення фотосинтетичних пігментів та активність хлорофілази в листках ското- та фотоморфних проростків кукурудзи. Товщина листків значно зменшувалася під дією гіберелінової кислоти та збільшувалася під дією тебуконазолу порівняно з контролем на світлі та в темряві. Ці зміни визначалися коливаннями товщини хлоренхіми та розмірів верхнього та нижнього епідермісу листків. Під дією тебуконазолу спостерігалося достовірне збільшення кількості продихів на одиницю площі абаксіальної поверхні листка при зменшенні їх лінійних розмірів. Під впливом тебуконазолу вміст хлорофілу а підвищувався порівняно з контролем. Спостерігалося зниження вмісту хлорофілу b, що, на нашу думку, свідчить про пригнічення препаратом процесу перетворення хлорофілу. Гіберелова кислота призводила до уповільнення синтезу хлорофілу а і зниження загального вмісту хлорофілу. Зниження вмісту хлорофілу відбувалося за рахунок підвищення активності хлорофілази. Зміни свідчать про пригнічення гібереліном утворення світлозбиральних комплексів фотосистем І та ІІ.Item Особливості використання резервних сполук кінських бобів за умов ското- та фотоморфогенезу(Вінниця, 2021, 2021) Куц, Б.О.; Кур’ята, В.Г.; Андрушко, Я.О.; Даценко, О.М.; Коваль, А.Л.; Хмельницька, Я.Ю.; Kuts, B.O.; Kuryata, V. G.; Andrushko, Ya.O.; Datsenko, O.M.; Koval, A.L.; Khmelnytska, Ya.Iu.Principal changes in source-sink system performance of Vicia faba L. during germination periods under light and darkness influence were studied. The linear sizes of organs and total seedling increased under darkness influence. The indicators of organs’ dry matter were increased and, accordingly, dry matter mass of cotyledons in scotomorphic plants was decreased. Nutritive substances were diverted vigorously under dark conditions. Higher utilization rates for needs of organs formation during germination evidenced by that fact. Germination processes were connected with intensive outflow of resources for Vicia faba organogenesis. The changes indicated intensive protein hydrolysis in dark that started after the starch breakdown. There is no specific impact of mineral matters' outflow for vegetative growth in comparison to dry seeds, which suppose due supply with mineral matters in both experimental variants.Item Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. – 2015. – Вип. 27, № 1-2.(Вінниця, 2015) Денисик, Г.І.; Гудзевич, А.В.; Кур’ята, В.Г.; Воловик, В.МОпубліковані результати досліджень антропогенних ландшафтів. Окремі статті присвячені натуральним ландщафтам, природничо- та суспільногеографічним дослідженням, прикладним проблемам географії, географічним проблемам окремих регіонів та охороні природи. Бібліографія у кінці статей.Item Дія гібереліну і ретардантів на ростові процеси, морфогенез та продуктивність аґрусу(ТОВ «Друк», 2021) Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H. S.; Kuryata, V. G.; Кур’ята, В.Г.У монографії узагальнено літературні та експериментальні дані про вплив гібереліну та ретардантів на формування і функціонування донорно-акцепторної системи рослин в зв’язку з продуктивністю культури аґрусу. Проаналізовано вплив гібереліну і ретардантів різних типів (триазолпохідного препарату тебуконазолу та етиленпродуценту есфону) на ростові процеси, фотосинтетичний апарат, морфогенез, накопичення та перерозподіл потоків асимілятів і елементів мінерального живлення між органами рослини. Для фізіологів рослин, агрономів, студентів, викладачів, аспірантів, докторантів біологічних спеціальностей.Item Сучасний стан і перспективи використання синтетичних регуляторів росту в рослинництві.(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018) Шаталюк, Г.С.; Shatulyuk, H.S.; Кур’ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Kuryata, V.H.Проаналізовано основні групи синтетичних регуляторів росту рослин різної хімічної природи, описано їх вплив на фізіологічні процеси, морфогенез і продуктивність сільськогосподарських культур. Особливу увагу приділено групі ретардантів. Охарактеризовано сучасні препарати ретардантної дії, їх вплив на функціонування донорно-акцепторної системи та морфогенез рослин у зв’язку з їх продуктивністю.Item Фізіологічні основи застосування фітогормонів та антигіберелінових препаратів в рослинництві(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018) Кушнір, О.В.; Кушнир, Е.В.; Kushnir, O.V.; Кур’ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.; Kuryata, V.H.В статті розглядаються особливості хімічної будови та фізіологічний вплив різних класів фітогормонів і антигіберелінових препаратів- ретардантів на морфогенез, фотосинтетичний апарат, ріст та розвиток сільськогосподарських культур, функціонування донорно-акцепторної системи рослин. Проаналізовано еколого-токсикологічні аспекти застосування ретардантів в рослинництві.Item Фізіологічні основи застосування гібереліну та ретардантів різних типів у рослинництві(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018) Кравець, О.О.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.; Кур’ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.У статті розглянуто сучасні уявлення про особливості використання гібереліну та ретардантів для направленої регуляції фізіологічних процесів росту сільськогосподарських культур. Детально проаналізовано вплив основних груп ретардантів – четвертинних амонієвих сполук, триазолпохідних препаратів та етиленпродуцентів на морфогенез та продукційний процес рослин. Встановлено, що за дії антигіберелінових препаратів уповільнювався лінійний ріст рослини, формувався потужніший фотосинтетичний апарат, зростав «запит» на асиміляти процесами карпогенезу внаслідок змін у гістогенезі стебла та формування більшої кількості плодів на рослинах. З’ясовано, що застосування протилежним за механізмом дії препаратів суттєво змінює співвідношення між донорною і акцепторною сферами рослин, сприяє посиленню транспорту та реутилізації неструктурних вуглеводів, азотовмісних сполук та елементів живлення з вегетативних органів до плодів. Наслідком такої корекції донорно-акцепторних відносин у рослині є підвищення урожайності культури.