Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
4 results
Search Results
Item Формування продуктивності рослин нуту за дії інокуляції штамом Mezoryzobium Cicery та хлормекватхлориду(Актуальні питання сучасної біологічної науки та методики її викладання: збірник наукових праць звітної наукової конференції викладачів за 2021-2022 н.р, 2022) Голунова, Л.А.; Holynova, L.A.; Кур’ята, В.Г.; Kuryata, V.G.В статті представлено результати впливу штаму та інгібітора росту рослин хлормекватхлориду (застосованого у фазу бутонізації) на процес формування та функціонування азотфіксувального та фотосинтетичного апарату, анатомічні зміни листків у зв’язку з урожайністю нуту культурного. За обробки регуляторами росту (як штаму так і комбінованого використання препаратів) виявлено посилення нодуляційної активності, збільшення площі листкового апарату та накопичення фотосинтетичних пігментів (суми хлорофілів (а+b)). В мезоструктурі листків встановлено збільшенням об’єму палісадної й лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Внаслідок зазначених змін за дії препаратів зростала чиста продуктивність фотосинтезу. В структурі урожайності нуту відбувалося посилення обнасіненості рослин, зростання маси 1000 насінин та урожайності культури проти необробленого контролю.Item Дія гібереліну і ретардантів на ростові процеси, морфогенез та продуктивність аґрусу(ТОВ «Друк», 2021) Шаталюк, Г. С.; Shataliuk, H. S.; Kuryata, V. G.; Кур’ята, В.Г.У монографії узагальнено літературні та експериментальні дані про вплив гібереліну та ретардантів на формування і функціонування донорно-акцепторної системи рослин в зв’язку з продуктивністю культури аґрусу. Проаналізовано вплив гібереліну і ретардантів різних типів (триазолпохідного препарату тебуконазолу та етиленпродуценту есфону) на ростові процеси, фотосинтетичний апарат, морфогенез, накопичення та перерозподіл потоків асимілятів і елементів мінерального живлення між органами рослини. Для фізіологів рослин, агрономів, студентів, викладачів, аспірантів, докторантів біологічних спеціальностей.Item Фізіологічні основи застосування гібереліну та ретардантів різних типів у рослинництві(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018) Кравець, О.О.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.; Кур’ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.У статті розглянуто сучасні уявлення про особливості використання гібереліну та ретардантів для направленої регуляції фізіологічних процесів росту сільськогосподарських культур. Детально проаналізовано вплив основних груп ретардантів – четвертинних амонієвих сполук, триазолпохідних препаратів та етиленпродуцентів на морфогенез та продукційний процес рослин. Встановлено, що за дії антигіберелінових препаратів уповільнювався лінійний ріст рослини, формувався потужніший фотосинтетичний апарат, зростав «запит» на асиміляти процесами карпогенезу внаслідок змін у гістогенезі стебла та формування більшої кількості плодів на рослинах. З’ясовано, що застосування протилежним за механізмом дії препаратів суттєво змінює співвідношення між донорною і акцепторною сферами рослин, сприяє посиленню транспорту та реутилізації неструктурних вуглеводів, азотовмісних сполук та елементів живлення з вегетативних органів до плодів. Наслідком такої корекції донорно-акцепторних відносин у рослині є підвищення урожайності культури.Item Анатомо-морфологічна характеристика функцій росту томатів за дії гібереліну та ретардантів різних типів(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018) Кравець, О.О.; Кравец, О.А.; Kravets, O.O.; Кур’ята, В.Г.; Курьята, В.Г.; Kuryata, V.G.Вивчено вплив гібереліну та ретардантів на анатомо-морфологічні характеристики рослин томатів сорту Солероссо. Встановлено, що за дії гібереліну та ретардантів відмічалося достовірне збільшення кількості листків, їх маси та загальної листкової поверхні внаслідок загальної стимуляції росту під впливом фітогормону та посиленого галуження стебла за дії триазолпохідного препарату та етиленпродуценту. За дії гібереліну та фолікуру відбувалася оптимізація мезоструктури листків рослини томатів, збільшувалася товщина листка за рахунок збільшення об’єму стовпчастої паренхіми - основної фотосинтетичної тканини листка. Застосування есфону призводило до погіршення анатомічних характеристик листка у порівнянні з контролем. З’ясовано, що застосування 0,025 %-ого фолікуру та 0,005 %-ої гіберелової кислоти призводило до формування більш потужної донорної сфери рослини, ніж у контролі, що є важливою передумовою підвищення врожайності культури. Найбільш ефективним було застосування триазолпохідного препарату фолікуру.