Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
2 results
Search Results
Item Лісові антропогенні ландшафти Поділля(Вінниця, 2015) Канський, В. С.; Канский, В. С.; Kanskyy, V. S.Основними методичними підходами до пізнання лісових антропогенних ландшафтів є просторово-часовий аналіз умов і процесів функціонування сучасних лісових антропогенних ландшафтів Поділля. Досліджено проблеми типології та класифікації лісових антропогенних ландшафтів, визначено критерії виділення їх регіональних структур. Обuрунтовано періодизацію і виділено шість етапів формування і розвитку лісових антропогенних ландшафтів Поділля: етап експериментального освоєння лісових ландшафтів і початкової їх антропогенізації (до І тис. до н.е.); етап початку комплексного освоєння лісових ландшафтів (І тис. н.е. - ХП ст.); етап активного формування лісових антропогенних ландшафтів (XIII - початок XVII ст.); етап знищення лісових ландшафтів в результаті розвитку лісових промислів та кораблебудування (середина XVII - початок XIX ст.); етап промислового освоєння (середина XIX - початок XX ст.) і сучасний етап формування лісових антропогенних ландшафтів (XX - початок XXI ст.). Досліджена сучасна структура лісових антропогенних ландшафтів Поділля, проведена їх класифікація за різними ознаками, дана характеристика умовно-натуральних, похідних та лісокультурних ландшафтів, визначено спектр несприятливих мікроосередкових процесів, характерних для різних таксономічних структур. Виявлені і досліджені регіональні особливості лісових антропогенних ландшафтів, проведено їх районування з виділенням структур. Структури: Зональні: А - Лісопасовишна, Б - Лісопольова. Крайові: І - Малополіська, II - Подільська, III -Придністерська, IV - Придніпровська, V - Побузька та 14 районів. Складено прогноз розвитку, визначено й обгрунтовано основні напрямки покращення, раціонального використання та охорони лісових антропогенних ландшафтів Поділля.Item Звуковий ландшафт: поняття та підходи до класифікації/(Вінниця (ВДПУ), 2016) Канський, В. С.; Канский, В.С.; Kanskyy, V. S,; Канська, В. В; Канская, В. В.; Kanskaya, V. V.У статті звертається особлива увага на те, що роль звуку у формуванні та функціонуванні ландшафтного комплексу у вітчизняній літературі висвітлено недостатньо. Під час стрімкого розвитку нових галузей науки, в ландшафтознавстві з’являються нові напрями, одним із таких є звукове ландшафтознавство. Проаналізовано історію розвитку та становлення звукового ландшафту як окремого напряму ландшафтознавства з 60-х років ХХ століття і до наших днів. Вивчено досвід зарубіжних вчених у становленні поняття звукового ландшафту та його подальший розвиток, наведено приклади дослідження впливу звуку на людський організм та на загальну картину формування ландшафту, здійснено огляд основних наукових праць, що стосуються відповідних досліджень. Запропоновано визначення звукового ландшафту, звуки якого формують «звукову картину», за якою можна визначити форму, стан, динаміку та інші властивості компонентів природного ландшафту і спрогнозувати його подальший вплив на живі організми та їх індивідуальний розвиток. У статті розглядаються підходи до класифікації звукових ландшафтів, які можна поділити на натуральні, натурально-антропогенні та антропогенні; наведено класи звукових ландшафтів за типом звучання, за звучанням у відповідну пору доби. Наведено характеристику видів звуку у ландшафті. Особлива увага звертається на те, що звуковий ландшафт формують звукові ландшафтні комплекси – звукова фація, урочище, місцевість. В рамках досліджння їм запропо- новано відповідне визначення. За звукоморфологічною будовою виділено звукову морфоскульптуру, звукову морфоструктуру та звукову геоструктуру, яким наведено приклади. Класифікувати звукові ландшафти можна відповідно до класифікації антропогенних ландшафтів.