Природничо-географічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/b0929c0f-4deb-4287-adc8-94fa5c9a20df
Browse
5 results
Search Results
Item Особливості проростання насіння бобів кормових за дії регуляторів росту рослин(Liverpool, United Kingdom, 2020) Вергеліс, В. І.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.; Шевчук, О. А.; Shevchuk, О. А.За дії регуляторів росту – Гетероауксину (0,2 г/л), Реастиму (1 г/л) та бурштинової кислоти (1 г/л) зменшувалася довжина гіпокотелей у проростків бобів кормових на 40 %, 60 % та 30 % відповідно. Збільшення довжини гіпокотелей на 10 % відмічене у досліді із застосуванням Епіну (1 мл/л). Регулятори росту рослин по-різному впливали на товщину кореневої шийки у проростків бобів кормових: за обробки Гетероауксином (0,2 г/л) та бурштиновою кислотою (1 г/л) довжина гіпокотелей зменшувалася на 2,6 % та 7,9 % відповідно, тоді як застосування Епіну (1 мл/л) та Реастиму (1 г/л) призводило до збільшення довжини гіпокотелей на 7,9 % та 2,6 % відповідно. Застосування всіх регуляторів росту достовірно зменшувало довжину головного кореня у проростків насіння бобів кормовихItem Особливості проростання насіння бобів кормових за дії регуляторів росту рослин(Liverpool, United Kingdom, 2020) Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.; Шевчук, О.А.; Shevchuk, О. А.За дії регуляторів росту – Гетероауксину (0,2 г/л), Реастиму (1 г/л) та бурштинової кислоти (1 г/л) зменшувалася довжина гіпокотелей у проростків бобів кормових на 40 %, 60 % та 30 % відповідно. Збільшення довжини гіпокотелей на 10 % відмічене у досліді із застосуванням Епіну (1 мл/л). Регулятори росту рослин по-різному впливали на товщину кореневої шийки у проростків бобів кормових: за обробки Гетероауксином (0,2 г/л) та бурштиновою кислотою (1 г/л) довжина гіпокотелей зменшувалася на 2,6 % та 7,9 % відповідно, тоді як застосування Епіну (1 мл/л) та Реастиму (1 г/л) призводило до збільшення довжини гіпокотелей на 7,9 % та 2,6 % відповідно. Застосування всіх регуляторів росту достовірно зменшувало довжину головного кореня у проростків насіння бобів кормових.Item Морфогенез проростків і посівні характеристики насіння бобів кормових завикористання ретардантів(Умань, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, Е.А.; Khodanitska, O. O.; Ткачук, О.О.; Ткачук, О.А.; Tkachuk, O. O.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування ретардантів є перспективним для підвищення врожайності різнихсільськогосподарських культур. Метою нашої роботи було вивчення впливу різних за механізмом дії препаратівінгібіторного типу на морфогенез проростів і посівні характеристики насіння бобів кормових.Дослідження проводили на культурі бобів кормових сорту Візир. Здійснено передпосівне оброблення насіння воднимирозчинами есфону (0,2 %), хлормекватхлориду (0,5 %) та тебуконазолу (0,5 %), а контрольний варіант – водою.У процесі досліджень визначено енергію та схожість проростання насіння, довжину гіпокотиля та головного кореняпроростків, діаметр кореневої шийки.Встановлено, що передпосівне оброблення насіння ретардантами есфоном (0,2 %), хлормекватхлоридом (0,5 %) татебуконазолом (0,5 %) призводить до суттєвих змін у морфогенезі проростків культури бобів кормових. Препаратипригнічують ріст гіпокотиля та зменшують довжину головного кореня. Найбільший рістгальмівний ефект виявленийпри застосуванні триазолпохідного ретарданту тебуконазолу (0,5 %).Досліджено, що ретарданти підвищують енергія проростання, проте практично не впливають на показник схожостінасіння. Найбільш чіткий ефект підвищення енергії проростання насіння спостерігався за дії тебуконазолу (0,5 %).Актуальним залишається питання вивчення впливу ретардантів нового покоління на продуктивність різних сортівбобових культур.Item Морфо-біологічні особливості культури phaseolus vulgaris l. за дії регуляторів росту рослин(Умань, 2019) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Ткачук, О.О.; Tkachuk, О. О.; Ходаніцька, О. О.; Ходаницкая, О. А.; Khodanitska, О. О.; Сакалова, Г.В.; Сакаловая, Г. В.; Sakalova, G.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування регуляторів росту рослин є перспективним методом для підвищення урожайності різних сільськогосподарських культур. Метою роботи було з’ясування впливу регуляторів росту Реастим (1,0 г/л) та Гетероауксин (0,2 г/л) на морфо-біологічні особливості та мезоструктурні показники листка рослин Phaseolus vulgaris L. Дослідження проводили на рослинах квасолі сорту Первомайська. Здійснено обробку рослин у фазі 2-х справжніх листків водними розчинами Реастим (1,0 г/л) та Гетероауксин (0,2 г/л) до повного змочування листків. У процесі досліджень визначено мезоструктурні показники листка, площу листкової поверхні, сирі маси надземної частини та кореневої системи, довжину головного кореня. Встановлено, що рістстимулюючі препарати – Реастим (1,0 г/л) та Гетероауксин (0,2 г/л) викликають суттєві зміни у морфогенезі рослин квасолі. Використання Реастиму призводить до зменшення висоти рослин на 12%, тоді як препарат Гетероауксин підвищує даний показник на 40,6%. За дії Гетероауксину сира маса надземної частини у рослин квасолі збільшується на 11% у порівняні з контролем, тоді як за обробки Реастимом даний показник не змінювався. Встановлено, що обробка рослин квасолі у фазі 2-х справжніх листків регуляторами росту рослин підвищує показник сирої маси коренів: за використання Реастиму – на 69%, а за дії гетероауксину – на 56%. Досліджено, що за дії Реастиму довжина головного кореня збільшувалася на 25% у порівняні з контролем, а за використання Гетероауксину даний показник не змінюється. Проте під час використання обох препаратів посилювалося відростання бічних коренів другого та наступних порядків. Регулятори росту збільшують площу листкової поверхні рослин квасолі. Встановлено, що у оброблених рослин квасолі відбувається потовщення листкової пластинки за рахунок асиміляційної тканини у обох варіантах досліду. За дії застосованих препаратів відмічається зменшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми, проте відбувається збільшення об’єму клітин губчастої паренхіми листка. Обробка рослин регуляторами росту позначилась на особливостях формування продихового апарату листків квасолі. Під впливом регуляторів росту рослин зростала кількість клітин епідермісу, кількість продихів та їх площа у порівняні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату, оскільки збільшення числа продихів та їх розмірів сприяє посиленню газообміну листка. Актуальним залишається питання вивчення впливу регуляторів росту нового покоління на продуктивність різних сортів бобових культурItem Вплив препаратів антигіберелінової дії на проростання насіння квасолі(Уманський національний університет садівництва, 2018) Шевчук, О.А.; Shevchuk, O. A; Первачук, М. В.; Первачук, Н. В.; Pervachuk, M. V.; Вергеліс, В. І.; Вергелис, В. И.; Vergelis, V. I.У технологічному процесі застосування препаратів антигіберелінової дії є перспективним для підвищення насіннєвої продуктивності різних сільськогосподарських культур. Метою роботи було з’ясування впливу рістгальмуючих препаратів – хлормекватхлориду, есфону та фолікуру на морфометричні показники проростків і посівні якості насіння квасолі. Дослідження проводили за використання насіння квасолі сорту Галактика. Здійснено обробку насіння різними за механізмом впливу препаратами антигіберелінової дії – хлормекватхлоридом (0,25%), фолікулом (0,5%) та есфоном (0,2%). У процесі досліджень визначино лабораторну схожість насіння та енергію його проростання, суху масу проростків та коренів, а також низку морфометичних показників: довжину гіпокотеля, довжину головного кореня, кількість бічних коренів. Встановлено, що препарати антигіберелінового впливу викликають істотні зміни у морфогенезі проростків насіння квасолі. Відмічено, що всі три препарати підвищують силу росту гіпокотеля та сприяють інтенсивному формуванню бічних коренів у проростків. Найефективніше використовувати препарати есфон (0,2%) та фолікул (0,5%). При цьому було виявлено, що використання всіх трьох препаратів призводило до зменшення довжини головного кореня: 0,5%-ий фолікул – на 46%, 0,25%-ий хлормекватхлорид – на 43%, 0,2%-ий есфон – на 36 %. Встановлено, що передпосівна обробка насіння квасолі препаратами інгібіторної дії есфон (0,2%) та хлормекватхлорид (0,25%) викликає підвищення схожості насіння на 27% та 13% відповідно, проте енергія проростання насіння за їх дії знижується. Досліджено, що застосування фолікулу (0,5%) не підвищує лабораторну схожість насіння. Досліджено, що різні за механізмом дії препарати антигіберелінової групи призводять до інтенсивного накопичення сухої маси проростків та коренів культури квасолі. Актуальним залишається питання вивчення впливу різних за механізмом дії препаратів антигіберелінового типу на насіннєву продуктивність різних сортів бобових культур.