Факультет філології і журналістики ім. М. Стельмаха

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/aa347d7f-6175-4061-affb-e5a8d568522d

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 12
  • Thumbnail Image
    Item
    Прикметник в атрибутивному словосполученні
    (Вінниця : ВДПУ, 2019) Зарицька, Вікторія
    У статі розглянуті особливості функціонування прикметника в атрибутивному словосполученні
  • Thumbnail Image
    Item
    Розширення семантичного обсягу іменникових словоназв предметних денотатів
    (Вінниця : Планер, 2014) Іваницька, Ніна; Иваницкая, Нина; Ivanytska, Nina
    Розглянуто проблемні питання, пов’язані з поглибленим вивченням природи повнозначного слова у його проекції на денотат. Уточненно зміст понять: «семантичний обсяг іменникової словоназви предметного денотата»; «розширення семантичного обсягу іменникової словоназви предметного денотата». Подано ієрархію маркерів у системі форм розширення семантичного обсягу іменникових словоназв предметних денотатів. Показано відмінність номінативного значення іменникової словоназви предметного денотата та нашарувань оцінних номінацій у сфері розширення семантичного обсягу деяких іменникових словоназв предметних денотатів. Основну увагу приділено аналізу прикметникових словоназв атрибутивних денотатів у сфері розширення семантичного обсягу предметних денотатів. Виділено низку проблемних питань, поданих у вигляді гіпотез, пов’язаних із головною проблемою – особливостями й умовами розширення семантичного обсягу словоназв відповідних денотатів.
  • Thumbnail Image
    Item
    «Ресурсоспроможність» іменникової словоназви «Подія» (синтагматичні виміри)
    (Вінниця : Планер, 2013) Іваницька, Ніна; Иваницкая, Нина; Ivanytska, Nina
    У статті акцентовано на суттєвих визначальних ознаках іменникової номінації предметного денотата «подія», а саме: узагальнення факту, явища; атрибутивна характеризація у формі короткої реченнєвої дефініції у вигляді предикативної моделі зі значенням буття в минулому (що сталося, що відбулося); конкретизатор змісту, який регламентує номінацію в онтологічному аспекті (подія + суспільного життя, подія + особистого життя). На матеріалі (більше 300 зразків словосполучень та речень) описано іменникову словоназву предметного денотата «подія» у сукупності її типових синтагматичних оточень: «подія давня», «подія року», «подія … відбулася», «подія … сколихнула…»,» згусток подій», «враження від події…» та ін. Іменникова назва предметного денотата проаналізована також крізь призму вияву її значеннєвих варіантів міжрівневої категорії автосемантизм/синсемантизм. Сукупність мовленнєвих реалізацій іменникового слова «подія» підтвердили гіпотезу про властивий цьому повнозначному слову синсемантизм, а отже й обмеження його ресурсоспроможності називати предметний денотат без супроводжувальних словоназв. У результаті дослідження «ресурсоспроможності» іменникової слово назви «подія» визначена й сформульована низка проблемних питань, які можуть бути успішно розв’язані на матеріалі інших іменникових словоназв предметних денотатів. Запропонована методика аналізу конкретної іменникової словоназви може слугувати орієнтиром для дослідження й детального опису повнозначних слів (автосемантичних, синсемантичних, повнозначних абсолютивованих слів), моделі яких можуть слугувати надійними параметрами розмежування стилів, підстилів та авторського мовлення
  • Thumbnail Image
    Item
    «Ресурсоспроможність» іменникової словоназви «подія» (синтагматичні виміри)
    (Вінниця : Планер, 2013) Іваницька, Н.; Иваницкая, Н.; Ivanytska, N.
    У статті акцентовано на суттєвих визначальних ознаках іменникової номінації предметного денотата «подія», а саме: узагальнення факту, явища; атрибутивна характеризація у формі короткої реченнєвої дефініції у вигляді предикативної моделі зі значенням буття в минулому (що сталося, що відбулося); конкретизатор змісту, який регламентує номінацію в онтологічному аспекті (подія + суспільного життя, подія + особистого життя). На матеріалі (більше 300 зразків словосполучень та речень) описано іменникову словоназву предметного денотата «подія» у сукупності її типових синтагматичних оточень: «подія давня», «подія року», «подія … відбулася», «подія … сколихнула…»,» згусток подій», «враження від події…» та ін. Іменникова назва предметного денотата проаналізована також крізь призму вияву її значеннєвих варіантів міжрівневої категорії автосемантизм/синсемантизм. Сукупність мовленнєвих реалізацій іменникового слова «подія» підтвердили гіпотезу про властивий цьому повнозначному слову синсемантизм, а отже й обмеження його ресурсоспроможності називати предметний денотат без супроводжувальних словоназв. У результаті дослідження «ресурсоспроможності» іменникової слово назви «подія» визначена й сформульована низка проблемних питань, які можуть бути успішно розв’язані на матеріалі інших іменникових словоназв предметних денотатів. Запропонована методика аналізу конкретної іменникової словоназви може слугувати орієнтиром для дослідження й детального опису повнозначних слів (автосемантичних, синсемантичних, повнозначних абсолютивованих слів), моделі яких можуть слугувати надійними параметрами розмежування стилів, підстилів та авторського мовлення
  • Thumbnail Image
    Item
    Ускладнення структури номінацій денотатів частками (на матеріалі прози Михайла Стельмаха)
    (Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017) Іваницька, Н. Л.; Иваницкая, Н. Л.; Ivanytska, N.
    Ураховуючи суперечності традиційного й нового підходів до кваліфікації часток, розглядаємо частку як окреме слово зі всіма, властивими слову, ознаками. З уваги до значного «наповнення» тексту прозових творів М. Стельмаха частками, убачаємо в них можливість бути суттєвими параметрами авторського мовлення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Семантичний обсяг іменникової словоназви предметного денотата
    (Вінниця : Планер, 2014) Іваницька, Н. Л.; Иваницкая, Н. Л.; Ivanytska, N. L.
    Статья посвящена рассмотрению проблемных вопросов, касающихся изучению сущности знаменательных слов в проекции на денотат. Интерпретировано понятие «семантический объем субстантивного наименования предметного денотата». Определено иерархию показателей в сфере семантического объема субстантивных наименований предметного денотата. Доказана функциональная возможность прилагательных в процессах расширения семантического объема субстантивных наименований предметных денотатов. На конкретных примерах цепочных зависимостей синсемантичных словонаименований денотатов показана важность предлагаемого подхода к интерпретации знаменательных слов с учетом их синсемантических свойств. Определены и сформулированы проблемные вопросы, касающиеся как концептуальных проблем явления «расширение семантического объема субстантивного наименования предметного денотата», так и углубленного анализа конкретных субстантивов в предложенном ракурсе. Статья представчяет собой продолжение серии публикаций автора, направленных на утверждение методологического принципа ориентации на синтагматику знаменательного слова в его лексических и грамматических научных парадигмах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Функціонування обов’язкових придієслівних компонентів у реченнях безособової структури
    (Вінниця : Планер, 2015) Лебедь, Ю. Б.; Lebed, Iu.
    Стаття присвячена розгляду основних закономірностей обов’язкових придієслівних компонентів формально-синтаксичної структури речення р реченнях безособової структури. У статті розглянуто основні моделі вираження обов’язкових придієслівних компонентів формально-синтаксичної структури речення в реченнях безособової структури: придієслівні безприйменниково-іменникові обов’язкові компоненти у родовому відмінку; придієслівні безприйменниково-іменникові обов’язкові компоненти в давальному відмінку; придієслівні безприйменниково-іменникові обов’язкові компоненти в знахідному відмінку; придієслівні безприйменниково-іменникові обов’язкові компоненти в орудному відмінку; придієслівні прийменниково-іменникові обов’язкові компоненти в місцевому відмінку. Описано особливості функціонування обов’язкових придієслівних компонентів формально-синтаксичної структури речення в реченнях безособової структури, а також охарактеризовано типове синтаксичне значення обов’язкових придієслівних компонентів формально-синтаксичної структури речення в реченнях безособової структури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Моделі вираження обов’язкових придієслівних безприйменниково-іменникових / займенникових компонентів формально-синтаксичної структури речення
    (Вінниця : Планер, 2013) Лебедь, ю; Lebed, Iu.
    Стаття присвячена розгляду основних моделей вираження обов’язкових придієслівних безприйменниково-іменникових / займенникових компонентів формально-синтаксичної структури речення. У статті розглянуто 4 моделі вираження обов’язкових придієслівних безприйменниково-іменникових / займенникових компонентів формально-синтаксичної структури речення: придієслівні безприйменниково-іменникові обов’язкові компоненти у знахідному відмінку; придієслівні безприйменниково-іменникові обов’язкові компоненти в родовому відмінку; придієслівні безприйменниково-іменникові обов’язкові компоненти в давальному відмінку; придієслівні безприйменниково-іменникові / займенникові обов’язкові компоненти в орудному відмінку. Описано особливості функціонування цих моделей, а також охарактеризовано синтаксичне значення обов’язкових придієслівних безприйменниково-іменникових / займенникових компонентів формально-синтаксичної структури речення. Крім того, у статті визначено умови обов’язковості придієслівних компонентів формально-синтаксичної структури речення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Параметри придієслівних обов’язкових компонентів формально-синтаксичної структури речення
    (Вінниця : Планер, 2013) Лебедь, Ю. Б.; Lebed, Iulia
    Стаття присвячена розгляду обов’язкових придієслівних компонентів формально-синтаксичної структури речення. Визначено та охарактеризовано основні параметри обов’язкових придієслівних компонентів формально-синтаксичної структури речення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ускладнення структури номінацій денотатів частками (на матеріалі прози Михайла Стельмаха)
    (Вінниця: Нілан-ЛТД, 2017) Іваницька, Н. Л.; Иваницкая, Н. Л.; Ivanytska, N. L.
    Ураховуючи суперечності традиційного й нового підходів до кваліфікації часток, розглядаємо частку як окреме слово зі всіма, властивими слову, ознаками. З уваги до значного «наповнення» тексту прозових творів М. Стельмаха частками, убачаємо в них можливість бути суттєвими параметрами авторського мовлення.