Факультет філології і журналістики ім. М. Стельмаха

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/aa347d7f-6175-4061-affb-e5a8d568522d

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 13
  • Thumbnail Image
    Item
    Літературно-критичні праці Миколи Євшана: філософська й культурологічна концептосфера
    (Вінниця : Твори, 2019) Мацько, В.
    У статті автор із сучасних методологічних підходів подає нове прочитання праць М. Євшана, розкриває його суперечливі, контроверсійні думки, віднаходить позитивні позиції щодо розвитку української літератури початку ХХ століття. Застосувавши історико-порівняльний, філологічний методи дослідження, виявлено в структурі літературно-критичних праць М. Євшана філософську й культурологічну сферу, яка представлена сукупністю естетики, культурального міфу, дидактики, творчої свободи, національного концептів. З’ясовано, що концептосфера є інформаційною базою мислення, своєрідним каркасом свідомості, що уможливлює подальший процес когнітивного (пізнавального) розкриття дійсності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Поетика психологічного імпресіонізму в «Етюді» Павла Богацького
    (Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2017) Крупка, В.
    У статті увагу зосереджено на естетичних та поетикальних особливостях психологічного імпресіонізму в «Етюді» Павла Богацького. Досліджено своєрідність художньої реалізації образів, внутрішнього сюжету і синтезу мистецтв, окреслено зв'язок імпресіонізму й символізму у творі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Поняття історіософії : теоретичний аспект
    (Вінниця : ВДПУ, 2019) Побережник, Жанна
    У статті розглянуто основні історіософські моделі та концепції. Розкрито рівні історіософії як творчої інтерпретації історії. Наведено циклічні теорії в історії української історіософії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Мовні засоби творення образу матері у ліриці Бориса Олійника: дипломна робота
    (2019) Гульчак, Юлія; Гульчак, Юлия; Gulchak, J.
    Художній образ – одна з найбільш багатогранних і складних естетичних категорій, яка є об’єктом аналізу низки гуманітарних наукових дисциплін; при цьому в кожному випадку змінюється ракурс розгляду, розуміння і витлумачення цієї категорії. Образ матері в мистецтві особливий, феномен материнства – один із найголовніших в українській літературі. Мета дослідження – характеристика мовних засобів творення образу матері у ліриці Б. Олійника. Матеріалом дослідження стали поетичні збірки Б. Олійника «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), а саме створення 400 карток із художнім матеріалом. У першому розділі визначено поняття художнього образу та концепту, обґрунтовано особливості мовної репрезентації образу матері в українській літературі, схарактеризована мова творів Бориса Олійника. Другий розділ містить аналіз мовних засобів творення образу матері у ліриці Б. Олійника: епітетів, метафор, слів-символів; описано психолінгвістичний експеримент.
  • Thumbnail Image
    Item
    Об’єктивація концептів «правда» — «кривда» в українському фольклорному дискурсі: дипломна робота
    (2019) Пасічник, Альона; Пасечник, Алёна; Pasichnyk, А.
    У магістерській роботі було проаналізовано об’єктивації правди та кривди в українському фольклорному дискурсі. Була визначена поняття мовної картини світу. З’ясовано історії терміну «концепт». Дослідження поняття «концепт» у парадигмі сучасних містичних праць. Виявлено концерти «правда» та «кривда» в українських народних казках.
  • Thumbnail Image
    Item
    Концепт «воля» у поетичній картині світу Тараса Шевченка: дипломна робота
    (2019) Безпалько, Ольга; Безпалько, Ольга; Bezpalko, O.
    Дипломна робота викладена на 64 сторінках, вона містить 3 розділи, за 70 джерел в переліку посилань. Об’єктом дослідження є інтерпретація ідеї волі в прозовій, ліричній та драматичній спадщині Тараса Шевченка. Предмет роботи — смислове наповнення концепту «воля» у світогляді Т. Шевченка. Метою роботи виступає аналіз концепту «воля» у поетичній картині світу Т. Шевченка. У першому розділі розглянуті питання тексту як цілісної структури, досліджено питання авторської поетичної картини світу. У другому розділі — розкриті питання особливостей створення концепту «воля» у світогляді Т. Шевченка. У третьому розділі висвітленні питання багатовимірності волі в творчості українського Кобзаря. За результатами роботи зроблено висновки та пропозиції щодо подальших досліджень з цієї теми.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вербальна експлікація концепту жінка в українському фольклорному дискурсі: дипломна робота
    (2019) Ушакова, Каріна; Ушаковая, Карина; Ushakova, K.
    Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовано актуальність і практична цінність обраної теми, визначено мету, завдання дослідження, предмет і об’єкт роботи. Метою дослідження є намір здійснити комплексний аналіз вербальної експлікації концепту жінка в українському фольклорному дискурсі. Об’єктом дослідження є вербальна експлікація концепту жінка, предметом — вивчення вербальної експлікації концепту жінка в українському фольклорному дискурсі. У першому розділі окреслено феномен концепту як основної одиниці лінгвокогнітології й культурології. Аналіз концептів є дуже важливим для лінгвістичних досліджень, він дозволяє більш глибоко розглянути культурні цінності і сфери культурного світу. Також виділені відмінні компоненти асоціативних рядів та вживання концентів. Другий розділ роботи присвячено розкриттю вербальної експлікації концепту жінка в українському культурному дискурсі. Увагу приділено визначенню структури концепту жінка та його гендерним стереотипам. Висновки, зроблені в дослідженні, є результатом вичитування фольклорних текстів та вивчення концепту сфери загалом. У додатках уміщено фольклорні тексти.
  • Thumbnail Image
    Item
    Концепт «вода» у поетичній картині світу Ліни Костенко: дипломна робота
    (2019) Крючкова, Тетяна; Крючковая, Татьяна; Kruchkova, T.
    У роботі досліджено особливості концепту «вода» у поезії Ліни Костенко. Українська лексико-фразеологічна картина світу є оригінальною системою конструктів, вона широко представлена в поетичних художніх творах Ліни Костенко. У дослідженні ми з’ясували місце і роль концепту «вода» в українській лексико-фразеологічній системі світу. Вдалося визначити особливості мовного вираження концепту в поезії усіх відомих збірок Ліни Костенко. Спочатку ми обґрунтували теоретичну базу дослідження концепту в українській лексико-фразеологічній картині світу. На прикладі художньої творчості ми описали функціонування концепту «вода» в сучасній літературній мові Концепт «вода» має визначальне місце в концептуальному просторі української ментальності на ґрунті поезії Ліни Костенко, оскільки є чимало мовних одиниць, що репрезентують концепт «вода» Семантика й етимологічна структура форм концепту вельми широка, як і специфіка використання концепту «вода» у структурі одиниць вельми образної поезії Ліни Костенко.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вербалізація концепту «час» в художній картині світу Ліни Костенко: дипломна робота
    (2019) Цопа, Марина; Цопа, Марина; Tsopa, М.
    Кваліфікаційна робота присвячена вивченню вербальної об’єктивації концепту час у мовній картині світу Ліни Костенко, репрезентованій текстами творів поетеси. У дослідженні з’ясовано особливості вербалізації концепту «час» в художній картині світу Ліни Костенко; виявлено індивідуально-авторські концептуальні аспекти, що стали результатом сприйняття окремою особистістю фрагмента позамовної дійсності й розширили не тільки семантичний обсяг слів як титульних номінацій цього фрагмента й збагатили зміст досліджуваного концепту як мовно-ментального утворення новими образними характеристиками; продемонстровано специфіку сприйняття часу поетесою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вербальна експлікація концепту час в авторській картині світу Ліни Костенко
    (Вінниця : Планер, 2017) Павлушенко, Ольга; Pavlushenko, O.
    У статті проаналізовано вербальне втілення концепту час у художній картині світу, створеній українською поетесою Ліною Костенко. Виявлено індивідуально-авторські концептуальні аспекти, що стали результатом сприйняття окремою особистістю фрагмента позамовної дійсності й розширили не тільки семантичний обсяг слів як титульних номінацій цього фрагмента й збагатили зміст досліджуваного концепту як мовно-ментального утворення новими образними характеристиками.