Факультет іноземних мов

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8b3994c0-270f-4e57-9a3a-6609126fc292

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Фразеологічна об’єктивація концепту RAUM / ПРОСТІР у сучасній німецькій мові: дипломна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2019) Зелінський, Віталій Дмитрович; Зелинский, В.Д.; Zelinskyi, V.D.
    У роботі вивчено фразеологічну об’єктивацію лінгвокультурного концепту RAUM / ПРОСТІР в сучасній німецькій мові на основі фразеологічних одиниць. Висвітлено теоретичне підґрунтя вивчення фразеологічної об’єктивації концепту RAUM / ПРОСТІР в лінгвокогнітивному, психолінгвістичному та лінгвокультурологічному аспектах; розроблено методику дослідження фразеологічної об’єктивації лінгвокультурного концепту RAUM / ПРОСТІР в німецькій мові; змодельовано і досліджено номінативне поле концепту RAUM / ПРОСТІР.
  • Thumbnail Image
    Item
    Фразеологические единицы с компонентами - фаунонимами в современном русском языке
    (Умань: ВПЦ «Візаві», 2018) Боюн, А. М.; Горбань, Т. Ю.; Boyun, A. M.; Horban, T. Y.
    Статья посвящена описанию особенностей функционирования идиом с компонентами – фаунонимами в современном русском языке. Выявлены и проанализированы семантические, словообразовательные и прагматические возможности фразеологизмов с зоонимами и орнитонимами в их составе. Представлена классификация фразеологических единиц, установлены их наиболее продуктивные модели.
  • Thumbnail Image
    Item
    Toponyme Als Realien der Sprache und der Kultur: Problem der Bedeutung
    (Миколаїв, 2017) Добіжа, Н. В.; Добижа, Н. В.; Dobizha, N. V.
    Der Beitrag untersucht die linguokulturologischen Besonderheiten der Bildung der phraseologischen Einheiten mit toponymischen Komponenten in der deutschen Sprache. Dabei wird dargelegt, auf welche Art und Weise die kulturologischen Komponenten der Phraseologismen verhandeln. Die These ist, dass die mannigfaltige kulturelle Information und Konnotationen, die mit geographischen Eigennamen verbunden sind, als Quelle der Entstehung der individuellen Seme dienen. Dabei ist die völlige Übertragung ihrer semantischen Struktur aus der Spendersprache in die Rezepientsprache typisch. Weitere Assimilation der entlehnten Einheiten findet nach den Gesetzen der Rezepientsprache statt.