У дисертації з’ясовано сутність правосвідомості як форми суспільної свідомості, що містить у собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та уявлень. Доведено, що під індивідуальною правосвідомістю студентів зі спеціальності правознавство розуміється динамічне особистісне утворення, що забезпечує здібність студента-майбутнього юриста до орієнтації та самовизначення в правовому просторі.
У роботі визначено та обґрунтовано структуру, критерії і показники досліджуваного феномену; визначено рівні їх прояву: активний, продуктивно-виконавчий, пасивний. Обґрунтовано комплекс педагогічних умов формування правосвідомості студентів за спеціальності право у процесі виховної роботи коледжу: використання інформаційно-комунікаційних технологій у правовому вихованні студентської молоді; становлення активної правової позиції студентів у процесі педагогічного коучингу; залучення студентів до самостійного вирішення правових проблем у процесі організації громадської діяльності. Розроблена модель формування правосвідомості майбутніх юристів визначила такі блоки: цільовий; організаційно-діяльнісний; діагностично-результативний.
