Автореферати та дисертації
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/8a546e8e-ce81-4d78-8825-2906a414b663
Browse
1 results
Search Results
Item Програмування тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок у річному макроциклі(Вінниця : ВДПУ, 2023) Буй, І. В.У дисертації вперше розроблено та науково обґрунтовано методологію добору й упровадження новітніх тренувальних засобів для розвитку і вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих біатлоністок. Сформовано технологію програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки у макроцикл у проєкції диференційованого підходу. Зв’язок роботи з науковими з науковими програмами, планами і темами. Дослідження виконано згідно з Планом науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики спорту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського на 2016–2020 рр. за темою «Теоретико-методичні основи програмування і моделювання підготовки спортсменів різної кваліфікації» на 2016–2020 рр. (номер державної реєстрації 0116U005299) та за темою «Організаційно-методичні засади програмування тренувального процесу кваліфікованих та висококваліфікованих спортсменів» на 2021–2025 рр. (номер державної реєстрації 0121U109550). Мета дослідження – експериментально обґрунтувати ефективність побудови тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок на основі програмування структурних утворень річного макроциклу. Для досягнення поставленої в дисертації мети передбачено виконання таких завдань: 1. Вивчити сучасний стан проблеми щодо побудови тренувального процесу біатлоністок у річному циклі підготовки. 2. Установити особливості структури та змісту тренувального процесу біатлоністок на різних етапах річного циклу підготовки. 3. Обґрунтувати основні положення та розробити експериментальну програму побудови тренувального процесу біатлоністок у річному циклі підготовки. 4. Визначити ефективність програмування тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок у річному макроциклі. Об’єктом дослідження є навчально-тренувальний процес кваліфікованих біатлоністок. Предмет дослідження – програмування структурних утворень тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок у межах річного макроциклу. У проєкції мети дисертації та виконання її завдань послуговувалися комплексом методів, який утворюють: теоретичний аналіз науково- методичної і спеціальної літератури, даних іnternet; анкетування тренерів; експертне оцінювання; педагогічні спостереження у процесі тренувальної та змагальної діяльності; відеознімання змагальної діяльності біатлоністок; педагогічне тестування; методи функціонального діагностування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Наукова новизна отриманих результатів: – уперше розроблено алгоритм упровадження технології програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – уперше розроблено та науково обґрунтовано технологію програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – уперше сформульовано теоретико-методичні засади програмування тренувального процесу біатлоністок із використанням сучасних тренажерних технології, як-от: тредбан і лижний концепт; – уперше практично обґрунтовано особливості впровадження сучасних фітнес-технологій, а саме: балансування, пілатесу, стретчингу, силового фітнесу, функціонального фітнесу, у тренувальний процес біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – проаналізовано навчальну програму з підготовки лижників у країнах Євросоюзу, виявлено характерні відмінності та подібності підготовки спортсменів у різних країнах; – доповнено дані про особливості застосування засобів загальної фізичної підготовки, запозичених у різних видах спорту, зокрема в легкій атлетиці, у тренувальному процесі біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – доповнено дані про взаємозв’язок показників функціональної підготовленості та показників фізичної підготовленості біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – розроблено та практично обґрунтовано комплекси тренувальних засобів із використанням фітнес-технологій, спрямованих на покращення технічної підготовленості біатлоністок. Практичне та теоретичне значення полягає в розробленні нових підходів до вдосконалення тренувального процесу; побудові алгоритму й окресленні шляхів упровадження технології програмування у тренувальний процес біатлоністок упродовж макроциклу в руслі диференційованого підходу до особистості біатлоністок; у пошуку новітніх тренувальних засобів і тренажерних пристроїв для поліпшення умов тренування біатлоністок. Теоретичні положення, отримані в процесі проведеного дослідження, знайдуть застосовання в освітньому процесі студентів факультету фізичного виховання і спорту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського під час викладання навчальних дисциплін професійного спрямування: «Теорія і методика викладання зимових видів спорту», «Спортивно-педагогічне спрямування», «Теорія і методика тренування спортсменів високої кваліфікації», «Теорія і методика спортивної підготовки». Результати впроваджено у процес практичної підготовки спортсменів комунального закладу «Вінницький регіональний центр фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт»; у навчально-тренувальний процес «Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15» (м. Київ), в освітній процес студентів факультету фізичного виховання і спорту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, де, зокрема, доповнено програми спеціальної фізичної підготовки новітніми засобами вдосконалення тренувального процесу біатлоністок. У вступі обґрунтовано актуальність наукового дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, вказано особистий внесок здобувача, наведено дані щодо апробації результатів дослідження, названо кількість публікацій автора. У першому розділі «Сучасні тенденції підготовки кваліфікованих біатлоністок у річному макроциклі» опрацьовано наукову та методичну літературу для розкриття особливостей управління практичною підготовкою кваліфікованих біатлоністок. Проаналізовано структуру мікроциклів, які є специфічними для тренувального процесу біатлоністок. Проаналізовано теоретичні відомості щодо використання програмування у підготовці спортсменів різної кваліфікації загалом і біатлоністок зокрема. Структуровано дані про специфіку застосування інноваційних технологій фізичного виховання в річному макроциклі. У другому розділі «Методи й організація дослідження» обґрунтовано методологію наукового дослідження, а саме – доцільність залучення обраних методів наукового пошуку, логічність і прозорість останніх у проєкції мети, завдань, об’єкта та предмета дослідження. Для ефективної організації етапів дослідження послуговувалися такими методами, як: теоретичний аналіз науково-методичної і фахової літератури, даних іnternet; анкетування тренерів; експертне оцінювання; педагогічні спостереження у процесі тренувальної та змагальної діяльності; відеознімання змагальної діяльності біатлоністок; педагогічне тестування; методи функціонального діагностування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. У третьому розділі «Обґрунтування характерних особливостей тренувального процесу біатлоністок» сформовано уявлення про стан функціональної та фізичної підготовленості біатлоністок, виконано порівняльний аналіз відповідності отриманих даних із чинними нормативами навчальної програми. Проаналізовано дані експертного оцінювання фізичних якостей біатлоністок. Розглянуто та схарактеризовано програму підготовки лижників зарубіжжя. Узагальнено відомості про опитування тренерів- викладачів різної кваліфікації та діагностовано особливості підготовки біатлоністів різного рівня та віку протягом багаторічного тренування. У четвертому розділі «Результати програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки» висвітлено результати впровадження технології програмування у тренувальний процесу біатлоністок. Наведено алгоритм побудови річного макроциклу та впровадження технології програмування. Обґрунтовано доцільність використання сучасних фітнес-технологій у процесі підготовки біатлоністок на кожному етапі річного макроциклу. Осмислено вплив новітніх інноваційних тренажерів на показники технічної, функціональної та фізичної підготовленості спортсменок. Розроблено модельні тренувальні комплекси розвитку фізичних якостей, притаманних біатлоністкам; сформовано модельні мікроцикли; розкрито зміст технології програмування й особливості використання різних зон навантаження у процесі підготовки біатлоністок за різних умов. У п’ятому розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» узагальнено дані, отримані в ході дослідження. У висновках до дослідження подано нижчевикладену інформацію. 1. У дисертації на основі виконаного теоретичного аналізу фахової наукової та методичної літератури, інтернет-ресурсів і навчальних програм із підготовки лижників закордоном постала очевидною актуальність і, відтак, нагальна потреба розроблення сучасних, новітніх систем організації навчально-тренувального процесу біатлоністок, спроєктованих на високу динаміку розвитку царини біатлону в усьому світі. Попри вищезгадану актуальність удосконалення навчально- тренувального процесу лижників на етапі їхньої спеціалізованої базової підготовки для повноцінного функціонування галузі фізичного виховання і спорту України, його система залишається недостатньо висвітленою в доробках учених. Обстоювані останніми позиції щодо організації тренувань біатлоністів на етапі їхньої спеціалізованої базової підготовки є вичерпними та заангажованими, що детермінує логіку звернення до питань застосування програмування та технології у процесі спеціалізованої базової підготовки спортсменів вказаної спеціалізації. 2. У ході пошуку й аналізу фахової літератури, дотичної до задекларованої в дослідженні проблеми, розкрито методичні особливості процесу програмування як ґрунтовного та дієвого способу організації, контролю діяльності спростменів різних спеціалізацій. Науково стратифіковану інформацію про поняття програмування в роботі викладено стисло, позаяк імовірність ефективності його як системи організації процесу тренування у біатлоні на сьогодні вимагає експериментальної перевірки. 3. Проведений у межах дослідження зіставний аналіз тренувального процесу біатлоністок в Україні та за кордоном дав змогу виокремити спільні й відмінні його особливості, що опосередковано відображають рівень розвитку царини біатлону в нашій державі. Безсумнівно, що на тлі належного визнання в усьому світі засадничих принципів процесу підготовки спортсменів цієї спеціалізації, способи реалізації останніх в Україні та інших державах світу суттєво різняться з огляду на брак фінансування, обмеженість ресурсів і специфіку бачення цінностей загальнодержавного рівня. 4. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та встановлено на практиці основні ознаки технологічності технології програмування, перевірено критерії ефективності останньої, розкрито доцільність її впровадження за сформованим алгоритмом дій, а також укладено схему організації тренувального процесу біатлоністок із використанням технології програмування. 5. Обґрунтовано раціональність і логіку застосування запропонованих у дослідженні параметрів тренувальної роботи біатлоністок, як-от: календаря змагань, співвідношення обсягу й інтенсивності навантажень, послідовності застосування різних компонент тренування. Шляхом систематизації даних, належних до блокової системи підготовки спортсменів спеціалізації «біатлон», увиразнено її спрямованість на формування і вдосконалення недостатньо розвинених фізичних якостей. Доведено, що блокова система підготовки біатлоністок уможливлює логічну побудову мезо- та мікроструктур їхнього тренування, а також припускає розподіл за навантаженням у кожному із циклів підготовки таких спорсменок. Зокрема, у першому циклі підготовки біатлоністок загальний обсяг роботи склав:у І зоні – 1595,0 км, ІІ зоні – 275,0 км; ІІІ зоні – 67,0 км; IV зоні – 26,0 км, V зоні – 34,6 км, силова підготовка – 98,0 т, стрибкова підготовка – 7000 разів; у другому циклі підготовки загальний обсяг роботи біатлоністок у різних зонах навантаження став більшим: І зона – 1670,0 км, ІІ зона – 240,0 км, ІІІ зона – 68,0 км, IV зона – 68,0 км, V зона – 35,0 км, силова підготовка – 107,0 т, стрибкова підготовка – 10200 разів. 6. Одним із векторів дослідницького пошуку в дослідженні обрано аналіз параметрів тренувальної роботи за технологією програмування. Так, підрахований обсяг роботи за видами підготовки у першому циклі становив 40,0% загальної фізичної підготовки, 45,0% спеціальної фізичної підготовки, 10,0% технічної та стрілецької підготовки, 5,0% тактичної підготовки, тоді як у другому циклі обсяг роботи за видами підготовки зазнав певних змін і сягнув рівня 45,0% загальної фізичної підготовки, 45,0% спеціальної фізичної підготовки, 7,0 % технічної та стрілецької підготовки, 3,0% тактичної підготовки. Окремий аспект склало визначенння співвідношення тренувальної роботи в різних зонах навантаження: І зона – 45,2 %, ІІ зона – 22,1%, ІІІ зона – 13,1%, IV зона – 9,4 %, V зона – 10,2%. 7. Відповідно до обраного в дисертації алгоритму наукового пошуку та на основі результатів констатувального експерименту визначено рівень сили, гнучкості, спритності, швидкості та витривалості біатлоністок досліджуваної групи, а також установлено рівень їхньої спеціальної та швидкісної витривалості, виявлено й оцінено функціональну підготовленість. Це дало підстави стверджувати про невідповідність отриманих показників загальної фізичної та спеціальної фізичної підготовленості охоплених експериментом біатлоністок нормативам навчальної програми з лижного спорту. Констатовано про те, що виявлені в ході констатувального експерименту показники функціональної підготовленості 75,0% експериментованих біатлоністок на рівні «вище за середній» і 25,0% залучених до експерименту біатлоністок на рівні «високий» розкривають специфіку підготовки останніх у різних кліматичних умовах і належний рівень їхньої адаптації до умов тренування у високогір’ї. 8. У дослідженні простежено й обґрунтовано, що впровадження технології програмування детермінує зростання показників фізичної та функціональної підготовленості задіяних у експерименті біатлоністок. Це розкриває статистично достовірний приріст результатів у групі (p<0,01). Йдеться про покращення на 31,7% силових здібностей біатлоністок за тестом «підтягування у висі», на 24,2% за тестом «згинання розгинання рук в упорі лежачи», на 8,34% за тестом «стрибок у довжину з місця»; зростання здатності швидко орієнтуватись у просторі, співвідносної зі спритністю, на 3,92% за тестом «човниковий біг 4х9 м»; приріст на 36,4 % гнучкості за тестом «нахил тулуба вперед з положення сидячи». Позитивний вплив упровадження технології програмування відображає зростання швидкісних можливостей біатлоністок на 6,56% за тестом «біг на 100 м» і на 12,4 % за тестом «подолання 100 м на лижоролерах»; підвищення рівня загальної витривалості на 3,95 % за тестом «біг на 2000 м» і на 6,92% за тестом «проходження 5000 м на лижоролерах», спроєктованого на оцінювання спеціальної витривалості (повторне тестування розвитку швидкісної витривалості продемонструвало збільшення часу на виконання тесту «проходження на лижоролерах 500 м» на 15,53 %). 9. Установлено позитивну динаміку приросту показників функціональної підготовленості біатлоністок, зокрема зафіксовано зростання середнього показника фактичного ЖЄЛ до х=4390,0 мл; збільшення середнього значення ЖІ до х=62,3%, що на 2,0% перевищує табличні дані та свідчить про високий рівень розвитку дихальної системи; підвищення середнього значення показника МСКвідн до 70,2 мл/кг/хв і середнього значення абсолютного показника МСКабс до х = 3991,27 мл; зростання показника фізичної працездатності за ІГСТ до рівня «вище за середній», відповідно х = 84,3%. Ефективність впливу технології програмування тренувального процесу біатлоністок перевірено в розрізі їхніх адаптаційних змін, які відображає зміна показників функціональної підготовленості. 10. Позитивна динаміка показників підготовленості, які визначають провідні фізичні якості біатлоністок протягом проведення експерименту, обумовлюють доцільність, практичність використовуваної технології програмування із індивідуальним диференційованим підходом до тренувального процесу.