Факультет права, публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/679f6d45-111b-4d96-8e48-13b1d8f93e4b
Browse
4 results
Search Results
Item Особливості реалізації політики державно-приватного партнерства в умовах повоєнної відбудови України(2023) Конотопенко, О.; Лапшин, С.У статті на основі аналізу теоретичних розробок, практичного досвіду публічного управління проаналізовано особливості реалізації політики державно-приватного партнерства в умовах повоєнної відбудови інфраструктури України. Подано визначення терміну «державно-приватне партнерство», охарактеризовано складові державно-приватне партнерство, як відповідного механізму публічного управління. Проаналізовано основні моделі державно-приватного партнерства, суспільно-економічні завдання та роль держави і приватного сектора у реалізації публічного управління. Визначено основні принципи, які мають бути дотримані у процесі реалізації державноприватного партнерства. Серед пріоритетних сфер застосування державно-приватного партнерства у повоєнний період в Україні визначено ті сфери, які потребують відновлення та модернізації: транспорт і транспортна інфраструктура, енергетичний сектор, машинобудування, зв'язок; будівництво і житлово-комунальне господарство; охорона здоров’я, освіта, культура, туризм. З метою якнайширшого застосування державно-приватного партнерства в українській державі створено відповідну нормативно-правову базу у сфері регулювання інвестиційної діяльності, яка поступово змінюється і, відповідно, вдосконалюється. Зокрема, важливим стало прийняття Закону України «Про концесію», розробленому із врахуванням норм та стандартів європейського законодавства, і який дозволяє залучити як вітчизняних, так і іноземних інвесторів до відновлення та розбудови інфраструктури на взаємовигідних умовах для усіх сторін державно-громадського партнерства.Item A Model for Implementing Digital Personnel Management in Security and Safety for Engineering Enterprises(2023) Krasivskyу, Orest; Pirozhenko, Natalija; Samborska, Oksana; Harbusiuk, Valerii; Inozemtseva, OksanaThe main purpose of the article is to study the key aspects of digital personnel management of socio-economic systems in terms of security and safety. The object of the study will be enterprises providing engineering services to ensure safety and security. According to the results of the study, the main scientific and theoretical novelty was the formation of a model for the implementation of digital personnel management in terms of ensuring security and safety for an enterprise providing engineering services. The study has limitations and they consist in considering only enterprises providing engineering services, which are a specific type of activity. Further research should be devoted to the study of personnel security against the background of the formation of new principles of digital human resource management. The focus of the study is to focus on the features of digital personnel management and how it can be improved within the framework of security and safety as part of the active development of Industry 4.0. For practitioners and scientists, the consequences of the results of the study may have some beneficial effect on the way the proposed model and its components workItem Державно-громадське управління освітою в Україні (на прикладі закладу загальної середньої освіти)(Вінниця : Друк, 2021) Конотопенко, Олександр; Лапшин, СергійУ статті на основі аналізу нормативно-правової бази, практичного досвіду проаналізовано особливості впровадження та функціонування державно-громадської моделі управління освітою в Україні. Проаналізовано дослідження проблем державно-громадської моделі у сфері освіти в Україні вітчизняними та закордонними науковцями. Проте, питання управління освітою на державно-громадських засадах є недослідженими та потребують уваги: відсутні комплексні та глибокі дослідження особливостей державно-громадської моделі управління освітою. Актуальність дослідження ґрунтується на тому, що трансформаційні процеси, які відбуваються в суспільно-політичній, економічній, духовній, освітній сферах України, передбачають розширення повноважень та впливу інститутів громадянського суспільства. Подано історичне підґрунтя провадження державно-громадської моделі публічного управління системи освіти. Сформульовано поняття «державно-громадська модель», охарактеризовано моделі державно-громадського управління у сфері освіти. Проаналізовано особливості реалізації державно-громадського управління у Комунальному закладі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 19 Вінницької міської ради». Охарактеризовано компетенцію та особливості функціонування інститутів громадянської структури управління школи: 1) загальні збори; 2) піклувальна рада; 3) рада школи; 4) учнівське самоврядування. Визначено пріоритетні напрямки реформування публічного управління в системі освіти України.Item Особливості централізованої та децентралізованої моделей публічного управління в Україні(Вінниця : Друк, 2022) Конотопенко, Олександр; Лапшин, СергійУ статті на основі аналізу теоретичних розробок, практичного досвіду публічного управління проаналізовано особливості централізованої та децентралізованої моделей публічного управління в Україні. Визначено, що централізована модель публічного управління характеризується замкненістю системи, яка формується з єдиного вищого центру в напрямку до низу з дотриманням суворих принципів єдності та чіткості розпорядника. Характерними рисами централізації є велика кількість рівнів в управлінській ієрархії, зосередження прийняття більшості рішень на верхніх рівнях управління, обмеженні участі органів управління нижчих рівнів у прийнятті рішень. Доведено, що централізація в публічному управлінні спрямована посилити організуючий момент у функціонування органів влади, спрямовувати їх діяльність у напрямку здійснення єдиної державної політики. Водночас, в сучасних умовах демократичного, інформаційного суспільства більш ефективнішою вважаємо децентралізовану модель публічного управління, яку варто розглядати в кількох аспектах: як один з пріоритетних принципів організації та функціонування публічної влади; як стратегічний напрям державної політики; як критерій галузевих реформ; як децентралізацію державного та місцевого законодавства. Визначено особливості застосування кожної із моделей в суспільно-політичних реаліях та адміністративно-територіальному устрої держави.