Факультет права, публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/679f6d45-111b-4d96-8e48-13b1d8f93e4b
Browse
4 results
Search Results
Item Національна політика українських радянських державних утворень на етапі становлення більшовицького режиму (1917–1920 рр.)(Вінниця : Твори, 2021) Кононенко, В.Метою статті є аналіз державної політики стосовно національних меншин України українських радянських державних утворень у період становлення радянської влади в Україні. Автор досліджує особливості процесу формування, змін національної політики більшовиків напередодні жовтневого перевороту 1917 р., під час функціонування Української народної республіки Рад (УНР Рад) та Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР). Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів наукового дослідження. Використовуючи метод контент-аналізу, проаналізовано основні нормативно-правові акти українських радянських державних утворень періоду утвердження більшовицького режиму та акцентовано увагу на провідних принципах та положеннях радянської національної політики. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автор зосередив свою увагу на питанні про еволюцію та функціонування національної політики більшовиків в Україні, залежно від внутрішніх та зовнішніх факторів, що були супутніми при встановленні радянського режиму в Україні у 1917–1920-х рр. Висновки. Вважаємо, що політика українських радянських державних утворень періоду утвердження більшовицького режиму стосовно національних меншин України була неодмінною складовою національної політики більшовиків РРФСР. Загравання до національно-визвольних рухів колишніх народів Російської імперії через «право на самовизначення» та «право на національно-культурне життя» слабшало зі становленням та утвердженням більшовизму в Україні, а з переходом до фази військового комунізму – фактично зникло взагалі. Віра в швидку та «тріумфальну» майбутню світову перемогу комунізму, який серед іншого передбачав ліквідацію національних відмінностей між членами комуністичного суспільства, позбавила українських більшовиків на етапі утвердження радянської влади в Україні можливостей формування чітких основних принципів та положень національно-культурної політики щодо етнічних меншин. Збереження «самостійницького» статусу радянської України часів УНР Рад та УСРР було ніщо іншим, як тактичним кроком у процесі «зближення» національних радянських утворень, у закономірному процесі об’єднання заради перемоги комунізму.Item Конституційне будівництво в Україні на етапі утвердження комуністичного тоталітарного режиму (1919-1937 рр.)(Луганськ, 2021) Кононенко, В. В.; Kononenko, V. V.; Пилипенко, Т. І.; Пилипенко, Т. И.; Pylypenko, T. I.У роботі проаналізовано основні процеси конституційного будівництва в УСРР та УРСР періоду 1919-1937 рр. Зазначено, що український конституційний процес цього періоду відповідав загальним рисам процесам у РРСФР та СРСР. Із втіленням у життя ідеї республіки рад паралельно йшло формування моделі центральних органів державної влади та управління, органів місцевої влади республіки. Зроблено висновок, що загалом конституційний процес у цей період був спрямований на поступове перетворення України із формально незалежного державного утворення на суб’єкта союзної держави.Item Єврейське населення Поділля (40-і рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.) : монографія(Вінниця: Нілан-ЛТД, 2017) Кононенко, В. В.; Kononenko, V. V.Висвітлюється життя єврейської національної меншини Поділля протягом 40-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. Проаналізовані демографічні, соціальні зміни, повсякденне та національно-культурне життя єврейського населення регіону. Становище євреїв Поділля розкривається у контексті загальносоюзних та загально-республіканських суспільно-політичних, демографічних та національно-культурних процесів. У роботі зазначено, що протягом даного періоду внаслідок злочинної політики окупаційної влади під час Другої світової війни, активної антиєврейської політики у період повоєнного тоталітарного режиму, прихованого державного антисемітизму, згортання системи національної освіти, активної боротьби з сіонізмом, тиску на діяльність іудейських релігійних громад у постсталінську епоху відбулися суттєві зміни в демографічних та духовних процесах єврейського населення регіону. Одна з найбільших регіональних єврейських меншин України не тільки показувала негативну динаміку населення, а й поступово зазнавала суттєвих змін у соціальній структурі, зайнятості, повсякденному та національно-культурному житті. Наприкінці 1980-х рр. та з проголошенням незалежності України склалися сприятливі умови для реалізації національно-культурної автономії євреїв України. Водночас унаслідок політичної та економічної кризи, підвищення рівня національної свідомості серед єврейського населення та наростання процесів з повернення на свою історичну батьківщину та еміграції до країн, де стабільно функціонувало національне життя меншини, продовжується зменшення чисельності євреїв регіону, а національно-культурне життя після активного розвитку 1990-х рр. – на початку 2000-х рр. із різким зменшенням кількості єврейських громад майже повністю припиняється в окремих районах Поділля. Для науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться вітчизняною історієюItem Правове регулювання діяльності іудейських релігійних громад в Україні у радянський період (1919-1991 рр.)(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016) Кононенко, В. В.; Kononenko, V. V.У статті аналізується правова база діяльності іудейських релігійних громад в Україні протягом радянського періоду. Автор аналізує становище іудеїв в контексті релігійної політики радянської влади в СРСР і УРСР. Детально досліджуються основні положення нормативних актів, що регулювали діяльність релігійних громад. У статті проаналізовано особливості антирелігійної політики влади стосовно іудейських громад та особливості правового статусу іудеїв у порівнянні з іншими релігійними конфесіями.