Факультет права, публічного управління і менеджменту

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/679f6d45-111b-4d96-8e48-13b1d8f93e4b

Browse

Filters

20201

Settings

Author: search.filters.author.Мельник, Е. А.Subject: search.filters.subject.communications

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціально-когнітологічний аспект досліджень інформаційного суспільства
    (Вінниця : ВНТУ, 2020) Гриб, В. І.; Мельник, Е. А.
    Світова спільнота висуває в якості основного завдання XXI століття побудову глобального інформаційного суспільства. На рівні модельних уявлень з'ясовується суперечливий характер майбутнього інформаційного суспільства. Поряд з поняттям «інформаційне суспільство» використовують поняття «суспільство знань» або «когнітивне суспільство», підкреслюючи роль теоретичного знання в житті сучасного суспільства. Інформаційне суспільство характеризується не тільки ширшими можливостями нагромадження й переробки інформації, а й новими формами комунікації. Сьогодні теоретики інформаційного суспільства фактично ототожнюють процеси комунікації з процесами розвитку соціальних структур. Футурологічні теорії дають нам багатоваріантну картину можливого майбутнього соціального устрою. Виходячи з цього, можна стверджувати, що становлення інформаційного суспільства є одним з основних напрямків сучасного історичного процесу. Інформаційне суспільство - це лише один з можливих та найбільш бажаних і стійких станів соціуму, якого можна досягнути завдяки спільним зусиллям представників більшості держав планети. Отже, в процесі розвитку соціуму неминучі катастрофи і біфуркації. Антиентропійними факторами соціуму є наука, освіта, культура. Перед техногенною цивілізацією постає проблема пошуку обмежень і засобів стримування, які допоможуть пом'якшити руйнівні наслідки біфуркацій на певних фазах еволюції. Багато дослідників в світі вважають, що саме інформаційне суспільство, яке йде на зміну техногенній цивілізації, покликане вирішити цю проблему. Повноцінне інформаційне суспільство не може утвердитися саме по собі, без цілеспрямованого впливу людей, без затвердження нових наукових парадигм і нового світогляду, які народжуються в результаті обговорення і вирішення розглянутих проблем.