Факультет права, публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/679f6d45-111b-4d96-8e48-13b1d8f93e4b
Browse
2 results
Search Results
Item Моральні цінності в процесі правового виховання(Львів : Гельветика, 2021) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.; Мельник, Е. А.У статті проаналізовано проблему співвідношення права та моралі на рівні аксіологічного аспекту взаємодії ціннісного фактору виховання особистості. Аксіологічні чинники орієнтації в світі завжди мають значення для будь-якої людини, вони є тими дороговказами, що вкорінені в самому її єстві та прагненні до щастя як шляху до певної мети. Метою даного дослідження є простір співвідношення права і справедливості, їх взаємозв’язок, представлений крізь призму особистісного світосприйняття, а також, актуалізація цього взаємозв’язку в контексті проблеми виховання особистості. З’ясовано, що в процесі правового виховання моральні цінності акцентуються в правовому ракурсі, тобто витлумачуються в контексті правової системи суспільства, конкретизуються по відношенню до правових ситуацій, а засвоєння особистістю правових цінностей перш за все залежить від ієрархії її ж моральних цінностей. Наприклад, коли йдеться про етико-правові конструкції прав людини, мораль та право в ціннісному вимірі поєднуються. Це ж саме можна спостерігати в ототожненні правових та моральних норм, якщо йдеться про особливо важливі цінності, які потрібно захищати разом (цінності життя, свободи, власності). В усіх цих випадках мається на увазі, що мораль та право взаємодоповнюють одне одного саме як цінності. Найважливішим результатом правового виховання повинно стати розширення участі громадян в політиці та управлінні, усвідомлення ними, що їх особиста позиція впливає на прийняття рішень, а це формує відповідне ставлення як до діючого права, так і до новостворюваних норм. В контексті правового виховання необхідно означити проблему взаємозв’язку об’єктивного і суб’єктивного права, впливу моральних відносин в суспільстві, моральної свідомості суб’єктів на формування норм права і проблеми морально-правового вибору лінії поведінки особистості. Важливо, щоб моральні норми та принципи виступали провідним критерієм права, основним мірилом змісту закону й усієї практики реалізації права. Ця вимога є цілком закономірною, бо зміст правової норми випливає, передусім, з моральних основ суспільства, історії народу, традицій та моральних принципів його життя.Item Аксиологічні паралелі моралі та права(Вінниця, 2019) Гриб, В. І.Мораль та право взаємодоповнюють себе як цінності. Історія свідчить про доречність такого взаємодоповнення. Так, ще давньогрецькі філософи говорили про законопокірність як про найвищу доброчинність. Вони не розділяли правове та моральне, а навпаки підкреслювали їхню єдність як поєднанність потрібного зі справедливим. Слід наголосити, що взаємозалежність моралі та права, представленої такими міркуваннями, не має причинно-наслідкового характеру, а мислиться як строго логічна залежність, а саме, коли одне поняття є необхідною основою для іншого. Таким чином, ще в давнину виникла потреба необхідності існування серед форм суспільної свідомості ще й такої форми як правосвідомість. Її значимість полягає в тім, що в даному понятті фіксується взаємодія права та моралі, стверджується, що юридичні норми повинні спиратись не лише на практичну доцільність, а й на моральні цінності. Якщо ж такого не відбудеться, то цінність юридичних норм буде падати, з ними перестануть рахуватись, не будуть їх виконувати. Прикладом такої ситуації є революції та інші кризи в історії людства, коли правові норми перестають діяти саме через те, що вони втрачають свою моральну опору.