Кафедра історії України
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/4fb8a2ab-5cd3-41f3-82d9-9d4d1317e388
Browse
5 results
Search Results
Item Социокультурная идентичность Винницкой области как составляющая культурного ландшафта края (по результатам полевых исследований).(2021) Гребенева, В.; Жмуд, Н.; Коляструк, О.; Войнаровский, А.; Grebeneva, V.; Zhmud, N.; Kolіastruk, O.; Voinarovskyi, A.В статье на основе полевых этнографических материалов, собранных в ходе экспедиций студентами факультета истории, права и публичного управления, а также преподавателями кафедры истории и культуры Украины Винницкого государственного педагогического университета имени М. Коцюбинского в 2020 г., прослежены и проанализированы особенности социокультурной идентичности жителей Винницкой области сквозь призму культурного ландшафта. Это удалось осуществить путем объединения объектов материальной культуры с разновидностями мировоззренческих проявлений и поведенческих практик. Перспективность обозначенной темы важна как в научной, так и в общественной плоскости, подчеркивается ее прикладная направленность. Речь идет о дальнейшем процессе формирования социокультурной идентичности жителей Винницкой области, рассмотренном сквозь призму реформы децентрализации, выразительности собственного «лица» региона благодаря активной эксплуатации самобытных местных ресурсов, усилению туристической привлекательности и комфортности региона. Результаты этих научных исследований могут также заинтересовать исследователей, занимающихся разработкой методологического и методического инструментария в контексте переосмысления социокультурной идентичности и (ре)планирования культурного ландшафта на постсоветском пространстве.Item Прізвищевий масив Гавришівської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької області)(Вінниця: Твори, 2019) Гребеньова, В.; Гребенева, В.; Hrebenova, V.В статті розглядається прізвищевий масив Гавришівської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької обл.). До Гавришівської волості (станом на 1.01.1869 р.) Вінницького повіту входили села Гавришівка, Телепеньки, Хижинці, Щітки, Сокиринці, Великі Крушлинці, Малі Крушлинці, Тяжилів. Простежено формування місцевих прізвищ, зосереджено увагу на проблемі їх походження. З’ясовано, що найбільшу групу становили прізвища, основою яких служили особові імена, здебільшого з християнського календаря, де найбільше імен грецького, давньоєврейського та латинського походження, зокрема траплялися прізвища, в основі яких чоловічі імена німецького походження; а також прізвища, утворені за професією та прізвища утворені за родом занять (професією).Item Прізвищевий масив Коханівської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької області)(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Гребеньова, В.; Гребенева, В.; Hrebenova, V.; Кононенко, В.; Kononenko, V.Метою статті є висвітлення побутування та з’ясування походження прізвищ Коханівської волості Вінницького повіту. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, опису) та спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-системного, кількісного) методів з принципами історизму, системності, науковості. Для з’ясування походження окремих прізвищ застосовано прийом етимологічного аналізу. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автори вперше, на основі аналізу матеріалів сповідних відомостей п’яти парафій як джерела, розкрили побутування прізвищ сіл Гуменне, Кобильня, Козинці, Королівка, Косаківка, Коханівка, Олександрівка, Пеньківка, Приборівка, Сивиківці, які станом на 1.01.1869 р входили до цієї волості. Хронологія документів охоплює період 1833 року. Висновки. Опрацьовані матеріали сповідних книг свідчать, що жителі Коханівської волості для власної ідентифікації використовували прізвища. Найбільшу групи серед них становили прізвищеві назви, в основі яких лежали особові чоловічі імена здебільшого з християнського календаря грецького походження (зафіксовано прізвища від чоловічих імен польського та хорватського походження й в російському варіанті) та за родом занять (професією). Найменшу групу складають прізвища, що походять від назви місцевості. Дослідження прізвищевої системи окремого регіону актуальне та важливе, адже прізвища містять інформацію не лише про його теперішнього носія, але фактично віддзеркалюють історію всього роду. Крім того, саме прізвища відбивають різні історичні процеси, що мали місце на цій території, особливості побуту, матеріальної і духовної культури, оточуючої природи, демографічні процеси, зв’язки з іншими народами.Item Релігійна політика окупаційної влади на теренах Трансністрії (1941-1944 рр.)(Вінниця, 2020) Гребеньова, В.; Гребенева, В.; Захараш, Т.У статті розглядається проблема взаємовідносин румунської влади та різних релігійних конфесій на теренах Трансністрії. З’ясовано, що румунська влада відразу почала боротися з атеїзмом у всіх його проявах і повертати населення до віри. Проте відбувалося й масове впровадження румунізації через релігію, також велася активна боротьба з сектанством.Item Прізвищевий масив Гавришівської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької області)(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2019) Гребеньова, В.; Гребенева, В.; Hrebenova, V.В статті розглядається прізвищевий масив Гавришівської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької обл.). До Гавришівської волості (станом на 1.01.1869 р.) Вінницького повіту входили села Гавришівка, Телепеньки, Хижинці, Щітки, Сокиринці, Великі Крушлинці, Малі Крушлинці, Тяжилів. Простежено формування місцевих прізвищ, зосереджено увагу на проблемі їх походження. З’ясовано, що найбільшу групу становили прізвища, основою яких служили особові імена, здебільшого з християнського календаря, де найбільше імен грецького, давньоєврейського та латинського походження, зокрема траплялися прізвища, в основі яких чоловічі імена німецького походження; а також прізвища, утворені за професією та прізвища утворені за родом занять (професією).