Під час нацистської окупації України на примусові роботи до Третього райху було насильно вивезено майже двісті тисяч уродженців Вінницької та Кам’янець-Подільської (тепер: Хмельницької) областей, де вони були безправними рабами. Після закінчення Другої світової війни та повернення додому недавні «остарбайтери» опинилися в не менш скрутному становищі. У статті висвітлюються соціально-побутові, виробничі проблеми, з якими зіткнулися колишні східні примусові робітники із числа інтелігенції в перші повоєнні роки, повернувшись на рідне Поділля, ставлення до них місцевих органів партійно-державної влади, держави.
