Факультет історії і міжнародних відносин

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70

Browse

Search Results

Now showing 1 - 9 of 9
  • Thumbnail Image
    Item
    Facebook-сторінка Анджея Дуди та імідж Польщі у період повномасштабного вторгнення російських військ в Україну
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Неприцький, Олександр; Кавецький, Станіслав
    Мета статті – дослідити образ Президента та національного бренду Республіки Польща під час повномасштабного вторгнення російських військ в Україну через призму інформаційного контенту сторінки Анджея Дуди в мережі Facebook. Методологія дослідження полягала у проведенні контент-аналізу офіційної сторінки Анджея Дуди в соціальній мережі Facebook щодо вміщення інформації, яка стосується російсько-української війни та кореляції з образом Анджея Дуди і загальним іміджом Польщі на міжнародній арені до та під час повномасштабної російсько-української війни. Наукова новизна полягає у проведенні аналізу повідомлень на офіційній сторінці Анджея Дуди в соціальній мережі Facebook щодо вміщення в них інформації, яка стосується України та західних партнерів по антиросійській коаліції й кореляції з образом Анджея Дуди і загальним іміджом Польщі на міжнародній арені до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну і після нього. Досліджено як команда Президента Республіки Польщі Анджея Дуди інтенсивно використовувала соціальну мережу Facebook для досягнення поставлених політичних та електоральних цілей, орієнтуючись як на внутрішню, так і на зовнішню аудиторію. Висновки. Контент-аналіз офіційної сторінки Президента Республіки Польщі Анджея Дуди в соціальній мережі Facebook показав, що у період повномасштабного вторгнення російських військ в Україну команда очільника польської держави продовжувала активне використання ресурсу як важливого каналу внутрішньополітичної комунікації та формування взаємин із зовнішніми партнерами. Простежується зсув пріоритетності від згуртування внутрішнього правого традиціоналістського католицького електорату в бік формування міжнародної антиросійської коаліції. Якщо оцінювати короткотермінові наслідки зміщення акцентів на міжнародну консолідацію, то вони негативні для «Права і Справедливості», адже партія Анджея Дуди програла парламентські вибори восени 2023 року. Проте, мислячи категоріями польських державницьких інтересів, захисту демократії, європейської безпеки і стійкості західної цивілізації, Анджей Дуда досягнув позитивних результатів у міжнародній діяльності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Репутація Польщі в громадській думці країн Європи на початку ХХІ ст. у дослідженнях Інституту Публічних справ.
    (2021) Неприцький, Олександр; Донай, Лукаш; Романов, Олег; Neprytskyi, Oleksandr A.; Donaj, Łukasz; Romanov, Oleh V.
    Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю систематизувати праці з вивчення репутації Республіки Польщі періоду завершення трансформації і ведення переговорів щодо вступу до Європейського Союзу, що дасть можливість надалі використовувати їх як для науково-дослідницької роботи, так і з метою застосування кращих практик національного брендингу в Україні. Мета статті – дослідити зміст і значення досліджень Інституту Публічних Справ, присвячених вивченню репутації Польщі в країнах Європи на початку ХХІ століття. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціальних (історикогенетичного, історико-типологічного, історико-системного, соціокультурного) методів з принципами історизму, системності, науковості та ерифікації. Інститут Публічних Справ – один із провідних аналітичних центрів Республіки Польщі. Дослідження, проведені інститутом, показали, яку репутацію мала Польща і поляки в громадській думці країн Європи під час ведення активних переговорів про вступ країни до ЄС. Експерти ІПС проаналізували, яку інформацію про Польщу подають європейські медіа. Дослідники надали розлогий емпіричний матеріал і аналіз теоретичних аспектів формування репутації та показали функціонування і зміни історичних стереотипів. Висновки. Відповідно до результатів досліджень Інституту Публічних Справ у перші роки ХХІ століття під час переговорного процесу щодо вступу Польщі до Європейського Союзу, країна мала репутацію, зумовлену негативними стереотипами. Така ситуація могла бути виправлена (зрештою, і була виправлена), оскільки історичні стереотипи усуваються повільно, але змінюються під впливом подій сучасності. Значну роль у цьому відіграють засоби масової комунікації як дзеркало суспільних настроїв і як інструмент їх зміни. Водночас був сформований позитивний образ Польщі в громадській думці України, але сама Україна мала погану репутацію серед населення Польщі, що мало би наштовхнути представників українських владних еліт на прийняття відповідних рішень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Великобританія та ратифікація Маастрихтського договору
    (Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2002) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O. A.
    В статті досліджено процес ратифікації Великою Британією Маастрихтського договору.
  • Thumbnail Image
    Item
    Позиція Лейбористської партії Великої Британії щодо європейського питання на вборах 1997 р.
    (Вінниця : ВДПУ, 2007) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O. A.
    У статі досліджується позиція Лейбористської партії Великої Британії щодо питання європейської інтеграції напередодні загальних парламентських виборів 1997 р.
  • Thumbnail Image
    Item
    Відображення виходу Великої Британії з ЄС у польських ЗМІ
    (Вінниця: ВДПУ, 2017) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O. A.
    У статті проаналізовано відображення виходу Великої Британії з ЄС у польських ЗМІ. Зазначено, що вихід Великої Британії з ЄС за прогнозами журналістів, оглядачів та експертів повинен мати переважно негативні наслідки для поляків і польської економіки, а також Великої Британії та Європейського Союзу, загалом. Дискутувалося питання, як нова ситуація в Європейському Союзі вплине на притік інвестицій до Польщі, а також на майбутнє ЄС, в цілому. Експерти висловлювали побоювання, що політична позиція Польщі буде змаргіналізована, проте, покладали надію на зростання значення Вишеградської четвірки. Польські політики, які знаходилися при владі, наголошували на необхідності глибокої внутрішньої реформи Європейського Союзу і відкидали можливість наслідування Польщею британського прикладу
  • Thumbnail Image
    Item
    Відносини між Молдовою і Європейським Союзом у першій половині 1990-х років
    (Вінниця: ВДПУ, 2008) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O. А.
    У статті досліджені відносини між Молдовою і ЄС на початку 1990-х років, коли Молдова стала незалежною державою, і розгорівся конфлікт в Придністров’ї.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання рольової гри «Європа та криза» при вивченні безпекової політики в Європі і світі
    (Вінниця: ВДПУ, 2010) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, О. А.
    Рольова гра «Європа та криза» ілюструє можливості та межі застосування Спільної Зовнішньої і Безпекової Політики Європейського Союзу, вказує на перспективи її застосування для забезпечення миру і стабільності у Європі і світі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Образ Польщі і поляків у громадській думці Великої Британії після розширення ЄС 2004
    (Вінниця, 2013) Неприцький, О. А.; Неприцкий, А. А.; Neprytskyi, O.
    В статті розглядається образ Польщі і поляків, що склався у Великій Британії після вступу Республіки Польщі до Європейського Союзу і визначаються ключові соціально- економічні і політичні чинники, завдяки яким формувався даний образ. Польща сформувала свій імідж демократичної правової держави з приязними і порядними людьми, але значною бюрократією, недостатньо інтенсивним економічним розвитком і надмірним впливом католицької церкви.
  • Thumbnail Image
    Item
    Перспективи вступу України до ЄС
    (Вінниця : ВДПУ, 2017) Гладка, К.; Hladka, K.; Каліцінська, А.; Kalitsinska, A.
    У статті на основі узагальнення наукової інформації феноменів «Європейський Союз», «Угода про Європейський Союз», «Світова організація торгівлі», «Безвізовий режим» розглядаються сучасні внутрішні та зовнішні аспекти українського руху до набуття повноцінного членства в ЄС.