Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
2 results
Search Results
Item Січневе повстання 1863-1864 рр. у спогадах Августа Іванського(Вінниця : ВДПУ, 2024) Терещук, А.Мета статті – на основі мемуарних та інших джерел проаналізувати спогади Августа Іванського, а саме сконцентруватися на його періоді життя пов'язаного з подіями Січневого повстання. Показати, яким чином він був причетний до організації спротиву, що з ним відбувалося під час самого повстання та як наслідки його участі в цих подіях вплинули на його подальше життя. Методологічну основу дослідження становлять загальні історичні методи (аналізу та синтезу), а також принципи науковості, історизму та об’єктивності. Наукова новизна полягає у тому, що у статті проведено аналіз повсякденного життя польського шляхтича в період Січневого повстання. Показано побут в'язнів у Київській фортеці очима польського шляхтича. Стаття є частиною більш широкого дослідження історії повсякдення чоловіків шляхетських родин Київської губернії у XIX ст. Висновки. Спогади, мемуари щоденники та інші его-документи є дуже важливими при відтворенні повсякденного життя. Їх аналіз дозволяє більш комплексно дослідити та висвітлити різні аспекти повсякдення. Мемуари Августа Іванського наповнені різноманітними описами та цікавими характеристиками подій 1860-х років, які є важливими у контексті дослідження історії повсякдення. У статті на основі мемуарів та інших джерел, які нівелювали фактологічні неточності, було відтворено відрізок з життя Августа Іванського присвяченого Січневому повстанню. Його участь у підготовці до повстання, ув'язнення та заслання мають детальне відображення у мемуарах. Однак сам перебіг повстання Август намагається не описувати, посилаючись на напрацювання інших учасників тих подій, як от Тадеуша Бобровського. Спогади, мемуари щоденники та інші его-документи є дуже важливими при відтворенні повсякденного життя. Їх аналіз дозволяє більш комплексно дослідити та висвітлити різні аспекти повсякдення. Спогади Августа Іванського також є цінним джерелом для відтворення повсякденного життя шляхтича Київщини у другій половині XIX ст.Item Щоденники Астрід Ліндгрен як джерело з історії повсякденного життя шведів у роки Другої світової війни(Вінниця : «ТВОРИ», 2019) Коляструк, О.; Kolіastruk, O.У статті розглядаються щоденники воєнного часу, які Астрід Ліндгрен вела впродовж 1939-1945 рр. Джерелознавчий аналіз здійснено з позицій відображення змін у повсякденному житті в роки Другої світової війни. Особливість щоденника в тому, що авторські записи в ньому супроводжуються вирізками з офіційної преси і фрагментами особистих листів громадян, що стали відомі авторці під час її роботи у Відділі перевірки кореспонденції Національної служби безпеки. За фіксацією оцінок і відібраної для фіксації інформації можна простежити як особисту позицію авторки, так і громадську думку про війну в цілому. Записки звичайної домогосподарки дозволяють простежити динаміку настроїв шведських громадян, їх ставлення до влади, до політики нейтралітету країни, до винуватців війни – нацистської Німеччини і сталінської Росії. Авторка визначає їх як рівновеликі загрози миру. Водночас щоденник говорить про домінування страху перед радянською окупацією і диктатурою більшовиків. А.Ліндгрен розмірковує про радянсько-фінську війну 1939-1940 рр. Щоденники показують, як змінилися матеріальні умови праці і побуту, відпочинку і дозвілля країни в цілому і родини Ліндгрен, зокрема. Вона пише, що стан її сім’ї покращився, втім вона співчуває постраждалим від війни, скаліченим німцям і фінам, американцям і англійцям, блокадникам Ленінграду і жителям окупованої Європи. Під час війни світ для неї не обмежується, а навпаки розширюється, емпатія не замикається сімейним колом, вона переглядає власні погляди. А. Ліндгрен не ототожнює державну ідеологію і політику воюючих сторін з суспільними настроями в них. За текстом щоденника можна простежити особистісну еволюцію самої А. Ліндгрен від звичного обивателя до відповідального громадянина, зміцнення в її світогляді демократичних позицій і гуманістичних ідеалів.